Постанова № 24699699, 14.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3421/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві 25 травня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року в сумі 110 939 грн. 68 коп., вересень 2009 року - 142 695 грн. 74 коп., грудень 2009 року - 216 479 грн. 84 коп., березень 2010 року - 189 703 грн. 15 коп., квітень 2010 року - 201 230 грн. 43 коп., травень 2010 року - 204 671 грн. 50 коп., червень 2010 року - 183 878 грн. 31 коп. та суми страхових внесків, донарахованої у зв'язку з виявленням заниження зобов'язання за результатами позапланової перевірки (акт від 06 березня 2009 року №52) в розмірі 26 939 грн. 13 коп., а загалом в сумі 1 276 537 грн. 78 коп., посилаючись на несплату відповідачем заборгованості у добровільному порядку.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

У наданих до суду запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ВАТ "Букрос" не отримувало вимогу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві про сплату недоїмки, а відтак позовні вимоги є передчасними. Також відзначав, що на його думку, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, згідно з частиною шостою вказаної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищезазначене, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство бурова компанія "Букрос" в установленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, протягом 1991 - 2010 років перебувало на обліку в УПФ України Октябрського району в м. Полтаві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, реєстраційний номер 16280836 (а.с. 49).

Відповідно до поданих розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за окремі періоди відповідачем визначено суму страхових внесків до сплати за серпень 2009 року в розмірі 110 939 грн. 68 коп., вересень 2009 року - 142 695 грн. 74 коп., грудень 2009 року - 216 479 грн. 84 коп., березень 2010 року - 189 703 грн. 15 коп., квітень 2010 року - 201 230 грн. 43 коп., травень 2010 року - 204 671 грн. 50 коп., червень 2010 року - 183 878 грн. 31 коп. (а.с. 5-18).

У зв'язку з несплатою страхових внесків за особовим рахунком ВАТ "Букрос" утворилася заборгованість з їх сплати за вищевказані періоди загалом в сумі 1 249 597 грн. 23 коп.

Крім того, фахівцями УПФ України Октябрського району в м. Полтаві у період з 23 лютого 2009 року по 06 березня 2009 року проведено позапланову перевірку ВАТ "Букрос" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 06 березня 2009 року №52, в якому вказано на порушення відповідачем вимог частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого страхувальнику донараховано внесків загалом в розмірі 26 939 грн. 13 коп. (а.с. 19-29). При цьому, одну копію акта вручено уповноваженій особі ВАТ "Букрос" - директору ОСОБА_1 (а.с. 21 - зворот).

Оскільки, відповідачем вказану суму страхових внесків не сплачено, вона вважається недоїмкою зі сплати страхових внесків.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) ВАТ "Букрос" являлося платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За приписами статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400, а саме, 33,2% від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

В силу пункту 11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем протягом 2009 - 2010 років складалися та подавалися до УПФ України Октябрського району в м. Полтаві розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідні звітні періоди, в яких страхувальником самостійно обчислені суми страхових внесків, що підлягають сплаті (а.с. 5-18).

У відповідності до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 106 вказаного Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Крім того, як визначено пунктом 2 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

В силу частини третьої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами позапланової перевірки ВАТ "Букрос" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року фахівці УПФ України Октябрського району в м. Полтаві дійшли висновку про порушення відповідачем порядку нарахування та сплати страхових внесків, внаслідок чого страхувальнику донараховано зобов'язання зі сплати страхових внесків загалом в розмірі 26 939 грн. 13 коп..

Пунктом третім частини першої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право страхувальника оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, один примірник вищезазначеного акта перевірки вручено уповноваженій особі ВАТ "Букрос" 06 березня 2009 року, однак сторонами у справі не надано доказів щодо оскарження в судовому порядку дій позивача стосовно проведення позапланової перевірки та донарахування зобов'язання зі сплати страхових внесків.

За приписами частини другої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що УПФУ Октябрського району в м. Полтаві формувалися та надсилалися на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від 07 жовтня 2009 року №Ю 87 (вручена 22 жовтня 2010 року), від 06 листопада 2009 року №Ю 87 (вручена 17 листопада 2009 року), від 04 лютого 2010 року №Ю 87 (вручена 08 лютого 2010 року), від 11 травня 2010 року №Ю 87 (вручена 18 травня 2010 року), від 03 червня 2010 року №Ю 87 (вручена 11 червня 2010 року), від 05 липня 2010 року №Ю 87 (вручена 21 липня 2010 року), від 05 серпня 2010 року №Ю 87 (вручена 16 серпня 2010 року) (а.с. 41-47).

Доводи відповідача про те, що зазначені вимогу ним не отримано суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що факт отримання даних вимог підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 41-47).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, у відповідності до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, оскільки у даному випадку норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальними, суд дійшов висновку, що на вимогу позивача про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків положення частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються.

В силу частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність у ВАТ Бурова компанія "Букрос" недоїмки зі сплати страхових внесків підтверджується витягом з картки особового рахунку страхувальника та розрахунками, наданими позивачем (а.с. 48, 50-61).

Відповідачем суму недоїмки у добровільному порядку не сплачено, доказів оскарження вимог про її сплату до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" (код ЄДРПОУ 00143136; вул. Половка, 88/1, м. Полтава, Полтавська область, 36034) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735; вул. Калініна, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 276 537 грн. 78 коп. (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот тридцять сім гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба