Постанова № 24699468, 03.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03.05.2012 р. справа № 2а-7927/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ТОВ "Інтерагро-Союз", вул. Артилерійська, 22, м. Миколаїв, 54030

до

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

про

визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерагро-Союз” (далі - позивач, ТОВ “Інтерагро-Союз”) до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними дії ДПІ, які полягають в проведенні перевірки товариства, а також визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними правочинів та визнання недійсним податкового кредиту.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2011 р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними правочинів та визнання недійсним податкового кредиту (а. с. 3-4).

Таким чином, судом розглядається вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення перевірки ТОВ “Інтерагро-Союз”. Обґрунтовуючи таку вимогу, позивач послався на порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки, на думку позивача, у ДПІ не було підстав для її проведення, в той час як Податковий кодекс України (далі - ПК України) передбачає, що для проведення перевірки повинна матись підстава, передбачена цим кодексом.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення (а. с. 29), в яких вказав на те, що ним отримано акт перевірки контрагента позивача ТОВ “Зерно Продукт”, в якому містяться дані про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача. Наказ про проведення перевірки разом із повідомленням були вручені особисто директору ТОВ “Інтерагро-Союз”, а тому відповідач вважає, що він мав право проводити перевірку позивача і процедура проведення перевірки ним дотримана.

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 65, 67). За правилами ст. 122 ч. 4 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи клопотання сторін та приписи наведеної статті, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

На підставі поданих сторонами доказів, суд встановив такі обставини, яким він надає наступну правову оцінку.

Позивач посилається на порушення ДПІ порядку проведення перевірки, в той же час більша частина позову містить доводи позивача на спростування висновків акту перевірки, щодо яких судом відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Суд зазначає, що ним розглядається виключно дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, безвідносно до висновків, які зроблені за наслідками її проведення.

В період з 27 липня до 4 серпня 2011 р. ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ “Інтерагро-Союз” з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ “Зерно Продукт” за період з 1 лютого 2011 р. до 31 березня 2011 р. Результати перевірки оформлені актом від 4 серпня 2011 р. № 1001/23-300/37158079 (далі - акт перевірки) (а. с. 11-25).

Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб можуть виражатись як в діях поза межами повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Особливості проведення такого виду перевірок, як “документальна невиїзна перевірка”, встановлені ст. 79 ПК України.

Відповідно до п. 79.1. та 79.2. зазначеної статті ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, в частині визначення підстав для проведення документальної невиїзної перевірки ст. 79 ПК України є відсильною нормою, яка посилається на підстави, передбачені ст. ст. 77 і 78 ПК України.

Як вбачається з наказу від 27 липня 2011 р. № 1606, підставою для проведення перевірки ДПІ визначена ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України (а. с. 31).

Відповідно до вказаної статті, перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, у спорі, що розглядається судом, вищенаведені положення ПК України слід розуміти таким чином: в разі отримання відповідачем інформації про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, яка може міститись в акті перевірки контрагента позивача, ДПІ повинна надіслати на адресу останнього запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження і тільки в разі ненадання відповіді на цей запит протягом 10 днів, у відповідача виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України. Надання позивачем відповіді на такий запит унеможливлює проведення перевірки саме на підставі ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України.

Відповідач разом із запереченнями надав копію запиту датованого 27 липня, який надсилався на адресу позивача (а. с. 33). В запиті зазначено, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Інтерагро-Союз”, встановлено формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних виданих ТОВ “Зерно Продукт” і відповідач, під час перевірки, на підставі наданих позивачем документів, не має змоги встановити подальший рух товару, у зв’язку із чим і просить надати додаткову інформацію та документи, вказані в тексті запиту.

Таким чином, текст запиту свідчить про те, що на час його складання перевірка позивача вже розпочалась і ДПІ цим запитом витребовувала у позивача додаткові інформацію та документи, але за правилами ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, такий запит повинен був направлятись на адресу позивача до початку перевірки і ненадання відповіді на нього і є підставою проведення перевірки.

Також судом враховано і те, що позивач потягом 10 днів відповідь на запит надав (а. с. 50).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку проведення перевірки позивача, що виявилось у тому, що відповідач приступив до проведення перевірки фактично не надіславши позивачу обов’язковий письмовий запит, адже запит вручений позивачу вже під час проведення перевірки.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки ДПІ порушений порядок проведення перевірки, тобто відповідач діяв не у спосіб, визначений ПК України для проведення перевірки, така вимога позивача, як визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки, підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач, надавши квитанцію № 6092382 від 27 жовтня 2011 р. (а. с. 5), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в сумі 3,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністривний позов задовольнити.

2. Дії державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення 27 липня - 4 серпня 2011 р. перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагро-Союз”, визнати протиправними.

3. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю “Інтерагро-Союз” судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз