Постанова № 24698824, 02.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2012 р. № 2а-13481/11/1370

Головуючого - судці Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І

представника позивача Новосядло В.Р.

представника відповідача Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011 року № 0000790801/20991, № 0000810801/20988, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»(далі - ТзОВ «Кроно-Україна») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДГПІ ВПП у м. Львові), в якому просить

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2011 року №0000790801/20991 форми «В1», яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 48 441,2 грн., в тому числі з нарахуванням за таке правопорушення штрафних санкцій у розмірі 12 110,3 грн. та №0000810801/20988 форми»В4», яким визначено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 177,72 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач зсилається на те, що податковий кредит по податку на додану вартість сформовано ним на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1. Господарські операції з постачальниками товарно-матеріальних цінностей та виконавцями послуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей та лісопродукції отримані ТОВ «Кроно-Україна»; накладні, виписані контрагентами с дійсними, а згадані контрагенти є діючими підприємствами - включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Більше того, отримання послуг з перевезення підтверджуються товарно-транспортними накладними. Позивач також зазначає, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість законодавство України не передбачає норми, які б вказували, що неподання звітності та несплата податку продавцем, незнаходження продавців за податковою адресою при фактичному здійсненні господарської операції впливає на податковий кредит покупця (замовника) та суму бюджетного відшкодування. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Таким чином, вважає, що відповідач незаконно та безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування ПДВ та суму від'ємного значення ПДВ, яка при наявності - у платника податку дає право на бюджетне відшкодування ПДВ. Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому наявність ймовірних порушень з боку контрагентів позивача не може впливати на результати діяльності TOB «Кроно-Україна».

З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000790801/20991 форми «В1»від 25.10.2011р. в частині неправомірного зменшення сум ПДВ з бюджетного відшкодування у розмірі 44 228,89 грн. та скасувати штрафні санкції у розмірі 12 110,30 гри., а також податкове повідомлення-рішення №0000810801/20988 форми «В4»від 25.10.2011р. в частині неправомірного зменшення від'ємного значення з ПДВ у розмірі 83 667,23 грн. з підстав, викладених в адміністративному позові та в поясненнях, які надавались під час розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні та в поясненнях, які надавались під час розгляду справи, та зазначив, що під час проведення виїзної перевірки TOB «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011р. немає підстав вважати товари фактично отримані від TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та TOB «Інтехліс», з якими позивач мав фінансово-господарські відносини, встановлено, що вищезазначені підприємства не знаходяться за юридичною (фактичною) адресою, здійснювали безтоварні операції, в них відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність. Вказані підприємства відносяться до підприємств «групи ризику», мали лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, проводять операції з придбання товарів від сумнівних підприємств-постачальників. Тому угоди, укладені між TOB «Кроно-Україна»та TOB «Алдекс», ПГІ «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та TOB «Інтехліс»є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними, а саме - направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, а податкові накладні - недійсними, а відтак, оспорюванні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

СДПІ ВПП у м. Львові проводила позапланову виїзну перевірку TOB «Кроно- Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011р.. складено акт від 14.10.2011 р. №1184/08-01/31147999, в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»в порушення п. 14.1.18. п. 14.1.179. п. 14.1.181. ст. 14. п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, СТ.200. п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, завищено податковий кредит за липень 2011р. на суму ПДВ 40 259,72 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на 40 259,72 грн. та завищено суму податкового кредиту за червень 2011р. на суму ПДВ 82458,27 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень на 82458,27 гри. та завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2011р. на 48441,2 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2011р. на 48441,2 грн., а також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011р. на 52 918 грн. з врахуванням Акту від 15.09.2011р. № 1055/08-01/31147999 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011р.

На підставі Акта №1184/08-01/31147999 від 14.10.2011 року, заступником Голови ДПА у Львівській області - начальником СДПІ ВПП у м. Львові О. Т. Лазірко винесені: податкове повідомлення-рішення №0000790801/20991 від 25.10.2011р., яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 48 441,2 грн., в тому числі з нарахуванням за таке порушення штрафних санкцій у розмірі 12 110,3 грн., податкове повідомлення-рішення №0000810801/20988 від 25.10.2011р., яким визначено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 177,72 грн. за порушення податкового законодавства щодо TOB «Кроно-Україна»(код ЄДРГІОУ 31147999), а також податкове повідомлення-рішення №0000800801/20990 від 25.10.2011р., яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 667 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0000790801/20991 та №0000810801/20988 оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак заявою від 23.11.2011р. №158 TOB «Кроно-Україна»відкликало з ДПА у Львівській області первинну скаргу та частково не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 25.10.2011 року №0000790801/20991 та №0000810801/20988 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та TOB «Драмторг»30.06.2011р. був укладений договір №6-11 на виконання підрядних робіт, а саме: розвантаження гідроманіпулятором вагонів, вантажопідйомні роботи автокраном, перевезення сировини автомобілем КАМАЗ, прибирання території трактором зі щіткою. Згідно даного договор) здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі Акту виконаних робіт. 30.07.2011р. TOB «Кроно-Україна»та TOB «Драмторг»підписали Акт виконаних робіт №4 згідно договору №6-11 від 30.06.2011р., згідно якого TOB «Кроно-Україна»отримало послуги згідно договору на загальну суму 156 505,18 грн., в т. числі ПДВ - 26 084,19 грн. У липні місяці 2011р. податковою накладною від 30.07.2011р. TOB «Кроно-Україна»віднесло до податкового кредиту з ПДВ суму - 26.084,20 грн. грн. Банківським повідомленням від 30.08.2011р. TOB «Кроно-Україна»здійснило оплату за отримані послуги згідно договору на загальну суму 156 505, 18 грн., в т. числі податок на додану вартість у сумі 26 084.19 грн. сплачений повністю.

2 квітня 2011р. між позивачем та TOB «Драмторг»був укладений договір поставки товару №5-11. Протягом травня-червня 2011р. згідно Акту прийому передачі виконаних робіт №2 від 31.05.2011р. та № ОУ-10З від 30.06.2011р. TOB «Кроно-Україна»отримало послуги від TOB «Драмторг»на загальну суму 177 935,62 грн., в т. числі ПДВ - 29 655,94 грн. У травні місяці 2011р. податковою накладною від 31.05.2011р. №120 TOB «Кроно- Україна»віднесло до податкового кредиту з ПДВ суму - 14 436.41 грн. У червні місяці 2011р. податковою накладною від 30.06.2011р. №103 TOB «Кроно-Україна»віднесло до податкового кредиту з ПДВ суму - 15 219,53 грн. Банківськими повідомленнями підтверджується, що TOB «Кроно-Україна»здійснило оплату за отримані послуги згідно договору на загальну суму 177 935,62 грн., в т. числі податок на додану вартість у сумі 29 655,94 грн. сплачений повністю.

TOB «Кроно-Україна»та ГІГІ «Західенергопром»05 січня 2011р. уклали договір поставки №3, згідно якого ПП «Західенергопром»зобов'язується передати ТОВ «Кроно-Україна»у власність електротехнічну та кабельно-провідникову продукцію для використання в підприємницькій діяльності. Згідно п. 3.2. договору, поставки продукції забезпечується транспортом 'ГОВ «Кроно-Україна». Згідно п. 3.3. договору моментом передачі товару вважається дата штемпеля на залізничні й накладній станції призначення, відмітка в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній при доставці товару автотранспортом. Так, на виконання умов договору та відповідно до видаткової накладної №75 від 11.07.2011р. ПП «Західенергопром»передав, а TOB «Кроно-Україна»отримало товар на загальну суму 36 298,92 грн., в тому числі ПДВ - 6 049,82 грн. з проставлянням підпису особи, яка уповноважена отримувати товар 15.07.2011р. прихідною накладною 32312Ф5000144438 товар оприбуткований на TOB «Кроно-Україна»на загальну суму 36 298,92 грн., в т. числі ГІДВ - 6 049,82 грн. Податковою накладною від 11.07.2011р. позивачем віднесена до податкового кредиту з ПДВ сума 6 049.82 грн. Згідно з банківськими повідомленнями від 20.07.2011р. та від 27.07.2011р. TOB «Кроно-Україна»здійснило розрахунки за товар на загальну суму - 36 298,92 грн., в т. числі ПДВ на суму 6 049,82 грн.

TOB «Кроно-Україна»та TOB «Алдекс»уклали договір поставки №160211 від 16.02.2011р., згідно якого TOB «Кроно-Україна»отримувало товар (клей та очищувачі). Так, на виконання умов договору та відповідно до видаткової накладної №А-00000166 від 22.06.2011р. TOB «Кроно-Україна»отримало товар на загальну суму 25332,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 222,00 грн. з проставлянням підпису особи, яка уповноважена отримувати товар 08.07.2011р. прихідною накладною №2226Ф5000142771 товар оприбуткований на TOB «Кроно-Україна»на загальну суму 25332,00 грн., в т. числі ГІДВ - 4 222,00 грн. Податковою накладною від 22.06.2011р. позивачем віднесена до податкового кредиту з ПДВ сума 4 222,00 грн. Згідно з банківським повідомленням від 05.08.2011р. TOB «Кроно-Україна»здійснило розрахунки за товар на загальну суму -25332,00 грн., в т. числі ГІДВ на суму 4 222,00 грн. У червні місяці 2011р. позивачем отриманий товар на загальну суму 27 865,20 грн., в т. числі ГІДВ - 4 644,20 грн. Податковою накладною від 06.06.2011р. №129 позивачем віднесена до податкового кредиту з ПДВ сума 4 644,20 грн. Банківським повідомленням від 08.07.2011р. підтверджується, що TOB «Кроно-Україна»здійснило розрахунки за товар на загальну суму - 27 865,20 грн.. в т. числі ПДВ на суму 4 644,20 грн. сплачений повністю.

TOB «Кроно-Україна»та TOB «ІНТЕХЛІС»уклали договір від 01.04.2011 р. №0104/А на поставку товарів. На виконання умов договору TOB «ІНТЕХЛІС»протягом квітня-травня 2011р. виписало податкові накладні на загальну суму 76 683,39 грн., в т. числі ПДВ - 12 780,55 грн. Протягом квітня-травня 2011р. позивачем на підставі прихідних накладних отримано товар від TOB «ІНТЕХЛІС»на загальну суму 76 683,39 грн., в т. числі ПДВ 12 780,55 грн. Банківськими повідомленнями підтверджується оплата за товар па загальну суму 76 683,39 грн., в т. числі ПДВ - 12 780,55 грн.

TOB «Кроно-Україна»та TOB «Мінераліс ЛТД»уклали договір поставки конструкцій від 19.05.2011р. №100. Відповідно до видаткової накладної №РН-000090 від 23.05.2011р. позивач отримав даний товар на загальну суму 10 748,40 грн., в т. числі ПДВ 1 797,40 грн. та оприбуткував його відповідно до прихідної накладної №221205000130542 від 30.06.2011р.

Податковою накладною від 23.05.2011р. №25 TOB «Кроно-Україна»віднесло суму ПДВ, яка сплачена за товар до податкового кредиту. З банківського повідомлення вбачається, що позивач здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 10 748.40 грн.. в т. числі ГІДВ - 1 797,40 грн.

TOB «Кроно-Україна»та TOB «Маст-Опт»уклали договір від 04.04.2011р. №42/2011 на надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів. У червні місяці позивачем отримані послуги по перевезенню та завантаженню лісосировини на загальну суму 256 002,05 грн., в т. числі ПДВ - 42 667,01 грн. Податковою накладною від 30.06.2011р. позивачем віднесена до податкового кредиту з ПДВ сума 42 667,01 грн. Банківським повідомленням та платіжними дорученнями підтверджується, що TOB «Кроно-Україна»здійснило розрахунки за товар та послуги на загальну суму -704 932,14 грн.. з них 256 002,05 грн. - послуги по перевезенню лісосиривини та 448 930,09 грн. - поставка лісоматеріалів. Сума 256 002,05 грн., в т. числі ПДВ - 42 667,01 за перевезення лісоматеріалів сплачена повністю та віднесена до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.2. ст.. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг: дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резидента і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 вказано, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою отримання права покупця (замовника) на податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів. При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на податковий кредит з підтвердженням сплати його постачальниками податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.

Як видно з матеріалів справи, TOB «Кроно-Україна»сформувало податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених договорів з TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та ТОВ «Інтехліс»та отриманих від них видаткових накладних, податкових накладних. Товар, послуги з перевезення були повністю оплачені TOB «Кроно-Україна». що підтверджується платіжними дорученнями чи банківськими повідомленнями про переказ коштів. Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає. Не були визнані судом недійсними (які мають ознаки фіктивності) договори, первинні та інші документи суб'єктів господарювання, з якими TOB «Кроно- Україна»мав взаємовідносини, про що вказано в акті перевірки позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні не спростував доводи позивача про те, що па час здійснення господарських операцій TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром». TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та ТОВ «Інтехліс»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

За таких обставин TOB «Кроно-Україна»не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінератіс»та TOB «Інтехліс».

Перебування «в групі ризику», можливі податкові зобов'язання, операції з сумнівними підпрпємствами-постачальниками чи відсутність TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», ТОВ «Драмторг», TOB «Маст-Опт», ТОВ «Мінераліс»та TOB «Інтехліс»за юридичною (фактичною) адресою не є передбаченими законодавством підставами для позбавлення TOB «Кроно-Україна»права на віднесення сплачених сум за товар до витрат та податкового кредиту у разі, коли він виконав усі. передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Щодо твердження відповідача про те. що TOB «Кроно-Україна»придбавав товар (отримував послуги) у TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та TOB «Інтехліс»та те, що укладені ним угоди є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 203 ч. 5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обмовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цим норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. наявність самого правочину. 2. відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. наявність умислу н вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна, правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені

іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

А, оскільки відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Окрім того, з 01.01.2011р. набули чинності зміни, внесені до ЦК України ,зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції до доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 ГК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617. дані, наведені в декларації повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочині нікчемними.

Відповідно до висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011р.. якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не с підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли ; останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ГІДВ другий раз. а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило спарведливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, отриманий від TOB «Алдекс». ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та TOB «Інтехліс»товар (послуги) були використані в господарській діяльності TOB «Кроно-Україна». Більше того, TOB «Кроно-Україна»представило суду товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт отримання послуг з перевезення від контрагента TOB «Маст-Опт». Однак, суд зазначає, що необхідність наявності товарно-транспортної накладної в якості первинного документу, що свідчить про отримання послуг з перевезення - відсутня.

Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на який посилається Відповідач, Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час її перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку.

Самі ж товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують взаємовідносини тільки перевізника та замовника як учасників транспортного процесу. В той же час. я вбачається з матеріалів справи, замовником (вантажовідпраником) та перевізником є одна і та сама юридична особа - відповідний контрагент TOB «Кроно-Україна».

Більше того, Наказ №488/346 від 29.12.1995р. Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджена форма товарно-транспортної накладної та встановлений обов'язок її застосування усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, не пройшов державну реєстрацію в Мінюсті, а відтак, його ' можна рахувати таким, що не вступив у законну силу. Додатково слід відмітити. що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушенням Закону, а відповідно відсутність товарно-транспортної накладної чи тим більше неправильне її заповнення не являється порушення норм законодавства України при формуванні податкового кредиту.

Судом встановлено, що зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування TOB «Кроно-Україна»податкового кредиту, нікчемності укладених ним угод не відповідають дійсним обставинам справи. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів не є достатньою підставою для визнання правочинів нікчемними.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які би спростували придбання TOB «Кроно-Україна»товару (послуг) у TOB «Алдекс», ПП «Західенергопром», TOB «Драмторг», TOB «Маст-Опт», TOB «Мінераліс»та TOB «Інтехліс»і, які б свідчили про укладання TOB «Кроно-Україна»угод з метою ухилення від сплати податків.

З огляду на наведене вище, податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2011 року І №0000790801/20991 та від 25 жовтня 2011 року №0000810801/20988 є частково І протиправними, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата Контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і а об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14. 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 25 жовтня 2011 року № 0000790801/20991 форми «В1»в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 44 228,89 грн. та скасувати штрафні санкції у розмірі 12 110.30 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 25 жовтня 2011 року №0000810801 20988 форми «В4»в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 83 667.23

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»1 509 грн. 23 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. З ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року

ТзОВ "Кроно-Україна" до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Львові про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

Суддя Мричко Н.І.