Постанова № 24698690, 05.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. № 2а-2351/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

представників позивача -Басика А.М.,

у справі за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»в особі Львівського відділення Західного регіонального управління до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Золочівського районного управління юстиції відділу державної виконавчої служби, про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»в особі Львівського відділення Західного регіонального управління (далі- АБ «Банк регіонального розвитку») до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 21.03.2012 року відкрито провадження у справі. Під час судового розгляду до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Золочівське районне управління юстиції відділу державної виконавчої служби. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи. В судовому засіданні 05.06.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Золочівське районне управління юстиції відділу державної виконавчої служби подало клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

22.04.2008 року між АБ «Банк регіонального розвитку»та фермерським господарством «Великополюхівське»було укладено кредитний договір № 019-К08, відповідно до якого Банк відкрив Боржнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 2 500 000,00 грн. за умови повернення наданих кредитних коштів не пізніше 21.04.2010 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, а також сплати можливої неустойки (пені, штрафу) 22.04.2008 року між АБ «Банк регіонального розвитку»та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № ПР- 47/019-К08, за умовами якого останній зобов'язується відповідати перед АБ «Банк регіонального розвитку»у повному обсязі за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть у майбутньому на підставі укладеного кредитного договору. Окрім цього в якості забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, а також сплати можливої неустойки (пені, штрафу) 22.04.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1711. Згідно з умовами даного договору іпотекодавець (Боржник) передає іпотекодержателю (Банку) нерухоме майно, а саме:

- будівля складу цементу, цегляна загальною площею 280, 8 кв.м., зазначені в плані під літерою «Д»;

- будівля матеріально-технічного складу цегляна, загальною площею 459,9 кв.м., зазначена в плані під літерою «З», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав, то 25.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №1530 про звернення стягнення на заставлене нерухоме майне ОСОБА_2 на користь АБ «Банк регіональне розвитку»для погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 719 408,35 грн.

АБ «Банк регіонального розвитку»звернувся у підрозділ примусового виконані рішень відділу ДВС головного управління юстиції у Львівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження. 09.06.2009 року головний державним виконавцем Скакуном О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого проваджені згідно даного виконавчого напису.

Однак, ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду позовом про визнання не чинною постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.09.2009 року Львівський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав нечинною постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.06.20С року ВП № 13252279, винесену головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головної управління юстиції у Львівській області Скакуном Олегом Григоровичем про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Фермерському господарству «Великополюхівське»на праві приватної власності.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 37 закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній станом на 2010 рік) державний виконавець повинен був направити виконавчий документ за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Однак цього не було зроблено, відтак з метою виконання рішення суду 30.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу виконавчого документа для його подальшої передачі в орган державної виконавчої служби по територіальності, а саме у відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції.

05.05.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області Сіщуком В.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

12.05.2010 року АБ «Банк регіонального розвитку»звернувся до відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 25.05.2009 року, однак 07.06.2010 року, державний виконавець виніс постанову, якою відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи це тим, що даний виконавчий напис уже перебував на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області. Також в даній постанові зазначалось те, що дане виконавче провадження завершене на підставі ч. 1 ст. 40 закону України «Про виконавче провадження»та не може бути розпочате знову.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Для забезпечення виконання зобов'язання позивач як кредитор за зобов'язанням звернувся до державної виконавчої служби. Однак, таке звернення подане із порушенням ст.ст. 20, 20-1 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року по справі № 2а-4321/09/1370 визнано нечинною постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.06.20С року ВП №13252279, винесену головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головної управління юстиції у Львівській області Скакуном Олегом Григоровичем про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Фермерському господарству «Великополюхівське»на праві приватної власності.

При цьому, кредитор - АБ «Банк регіонального розвитку»не позбавляється права на звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Фермерському господарству «Великополюхівське»на праві приватної власності.

Відповідач не вжив, передбачених на то момент положеннями п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», заходів щодо направлення виконавчого документа за належністю до Золочівського районного управління юстиції відділу державної виконавчої служби, але повернув виконавчий документ АБ «Банк регіонального розвитку»на підставі п. 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»(на підставі заяви стягувача). Це в свою чергу, призвело до неможливості виконання виконавчого документу, оскільки, як зазначає Золочівське районне управління юстиції відділу державної виконавчої служби у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07.06.2010 року ВП № 19619812, норми законодавства України про виконавче провадження не передбачають можливості повторного відкриття виконавчого провадження та прийняття виконавчого документа до виконання, який був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, рішеннями державної виконавчої служби фактично унеможливлено виконання виконавчого документа -виконавчого напису № 1530 від 25.05.2009 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.05.2010 року ВП № 13253944 необґрунтовано і нерозсудливо, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є вмотивованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.05.2010 року ВП № 13253944, винесену старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області.

3. Зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження з подальшим направленням виконавчого документа - виконавчого напису № 1530 від 25.05.2009 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби - Золочівського районного управління юстиції відділу державної виконавчої служби.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(ЄДРПОУ 19338316) судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена в повному обсязі 08 червня 2012 року.

Суддя Сакалош В.М.