Постанова № 24698354, 12.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/2884/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Зіант» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Царичанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до ПП «Зіант» про стягнення заборгованості в розмірі 5 522 грн. 25коп. В обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань, визначені ним у податкових деклараціях з плати за землю за 2011р. №715 та №717, що підтверджується податковою вимогою та даними облікової картки платника - відповідача. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд та вирішення справи по суті без участі представника ОДПІ та про підтримання позову в повному обсязі.

Суд зазначає, що на виконання Постанови КМУ «Про утворення територіальних органів ДПС» від 21.09.11 №981, відбулась реорганізація органів державної податкової служби, в тому числі Царичанської МДПІ, внаслідок чого утворилась Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби з центром у м. Дніпродзержинську з Царичанським та Петриківським відділенням, зареєстрована в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13.03.12 за ідентифікаційним кодом 38028519 (а.с.30). Враховуючи заміну сторони у відносинах, щодо яких виник спір, з огляду на положення ст.55 КАС України, суд допустив заміну позивача Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції її правонаступником - Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач, Приватне підприємство «Зіант», в судові засідання, призначені на 03.04.12, 24.04.12, 22.05.12 та 12.06.12, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, з огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, ПП «Зіант», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 35104566, та знаходиться на обліку як платник податків та зборів в ДПІ (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем до Позивача подані Податкові декларації з плати за землю за 2011р. №595/715 та №594/717 (а.с.8-11), відповідно до даних яких розмір податку на 2011 рік дорівнює 6 048,34 грн., у тому числі щомісячні платежі дорівнюють 504,03 грн. та 1 325, 26 грн., у тому числі щомісячні платежі - 110,44 грн., відповідно.

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), відповідно до положень якого платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ).

Між тим, як вбачається з даних облікової картки платника, зворотній бік якої долучений до матеріалів справи (а.с.17-20), відповідачем не здійснювались щомісячні платежі зі сплати земельного податку в повному обсязі відповідно до поданих ним декларацій в строки, визначені наведеним законодавчим актом, внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу в розмірі 5 522,25 грн.

За визначенням, наданим в пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ).

З матеріалів справи також вбачається, що у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 06.06.11 №81 на суму 606,53 грн. (а.с.12).

Розв'язуючи спір суд відмічає, що податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 5 522,25 грн. відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, що підтверджується даними облікової картки платника, зворотній бік якої доданий до матеріалів справи.

Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що за своєю суттю є стягненням заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, та відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься до функцій державних податкових інспекцій. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК).

Таким чином, оскільки визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з земельного податку, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Зіант» (код ЄДРПОУ 35104566) заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 5 522 грн. (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні) 25 коп. на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно з бюджетною класифікацією.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев