Постанова № 24695762, 29.05.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Справа № 2а/2370/1060/2012

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.О.,

за участю:

представника позивачаОСОБА_4 (за довіреністю),

відповідача -ОСОБА_2,

представника відповідача -ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державний реєстратор управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради про стягнення грошових коштів у сумі 7394 грн. 98 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору -державний реєстратор виконавчого комітету Черкаської міської ради, про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у сумі 7394 грн. 98 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення», перебуваючи в статусі фізичної особи -підприємця, одержував допомогу по безробіттю. Враховуючи те, що відповідач вказані кошти не повернув у добровільному порядку, позивач просить стягнути їх примусово.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, з приводу чого зазначили, що відповідач взагалі не займався підприємницькою діяльністю та не був зареєстрований як приватний підприємець, а тому перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного було правомірним, і кошти, виплачені як допомога по безробіттю, отримані на законних підставах і поверненню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

25 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. На підставі поданої заяви, в якій ОСОБА_2 вказував, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, йому був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно картки страхувальника ОСОБА_2 07.02.2012р. припинено виплату вказаної допомоги та знято з обліку у Черкаському центрі зайнятості у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних.

За результатами проведеної перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків, уповноваженими особами позивача складено акт № 19 від 07.02.2012 р. Зазначеним актом перевірки встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в період з 01.09.2011 р. по 07.02.2012 р., приховав відомості про те, що з 21.01.2000р. він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно листа № 183 від 18.01.2012 р. ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності з 21.01.2000 р.

За наслідками зазначеного акту перевірки директором Черкаського міського центру зайнятості прийнято наказ №88 від 07.02.2012 р., яким зобов'язано відповідача повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 7394грн.98 коп. за період з 23.09.2011р. по 07.02.2012р., протягом 15 календарних днів після отримання копії цього наказу.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII (в редакції Закону від 19.03.2005р.) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Частиною 1 статті 2 Закону № 803-XII (в редакції Закону від 19.03.2005р.) передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Отже, не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід, адже підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-III (далі -Закон № 1533) встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що грунтуються на Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в якій зазначено, що в Єдиному державному реєстрі записів про проведення реєстраційних дій стосовно ОСОБА_2 не знайдено, з огляду на наступне.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців знаходиться у стані формування, у зв'язку з чим відомості про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців є неповними. Також у вказаній довідці зазначено, що інформація про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004 р. та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилася державна реєстрація.

Так, відомості стосовно державної реєстрації відповідача як приватного підприємця отримані у визначеному порядку та містять достовірну інформацію, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача щодо заперечення даного факту.

Посилання відповідача на ту обставину, що він не звертався із заявою про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця спростовуються наявними в матеріалах справи копією реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 19.01.2000р., квитанціями про сплату збору та послуг за реєстрацію від 19.01.2000р., записом у книзі про одержання свідоцтва про державну реєстрацію від 26.01.2000р. та довідками ДПІ у м. Черкасах від 17.04.2012р. № 1884/17 -114 і № 8281/17 -115 від 30.05.2012р.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. №1533 (далі -Закон №1533) встановлено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 36 вищезазначеного Закону №1533 встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Так, застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Неподання відомостей до центру занятості в період проведення виплат з допомоги по безробіттю, таких як реєстрація фізичної особи-підприємця в установленому законом порядку та отримання доходів від такої діяльності застрахованої особи, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 36 Закону №1533, а саме: внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Беручи до уваги, що відповідач наказ №88 від 07.02.2012 р., яким його зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 7394грн. 98 коп. до суду не оскаржив, кошти добровільно у 15 -денний строк не сплатив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 330, ідентифікаційний код 21367756) грошові кошти у сумі 7394 (сім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2012р.

Суддя А.В. Руденко