Постанова № 24695717, 12.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1205/2012

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарю Кулику О.П.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача -ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»(далі -ТОВ, позивач) до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби ( далі податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що за наслідками планової перевірки позивача складений акт перевірки від 05.12.2011 року №1608/2301/31082518, в якому виявлені порушення у період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року вимог п.13.1., п.13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.12 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, які виразилися у неутриманні та неперерахуванні до бюджету сум податку на прибуток іноземних підприємств в розмірі 205 290,16 гривень при виплаті на користь нерезидента - Компанії еhег еs Fіаі Кft» (Угорщина) - доходів у вигляді роялті на загальну суму 285 592,16 доларів США та 163 775,95 євро (еквівалент на дати виплат 4 105 803,22 гривень). На підставі акту перевірки від 05.12.2011 року №1608/2301/31082518 винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №1442/0000162200 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 256 612,70 гривень, з яких 205 290,16 гривень - основний платіж, 51 322,54 гривень - штрафні санкції. Позивач не погоджується з правомірністю збільшення грошових зобов'язань та штрафних санкцій, зазначених в вищевказаному податковому повідомленні-рішенні, та вважає його незаконним і таким, що грубо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки таке нарахування було здійснено з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та в порушення вимог Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях від 18.05.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та докази, суд прийшов до наступного.

На підставі акту від 05.12.2011 року №1608/2301/31082518 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011»податковими ревізорами-інспекторами зроблений висновок про порушення вимог п.13.1., п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.12 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, які виразилися у неутриманні та неперерахуванні до бюджету сум податку на прибуток іноземних підприємств в розмірі 205 290,16 гривень при виплаті на користь нерезидента - Компанії еhег еs Fіаі Кft»(Угорщина) - доходів у вигляді роялті на загальну суму 285 592,16 доларів США та 163 775,95 євро (еквівалент на дати виплат 4 105 803,22 гривень). За наслідками планової перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №1442/0000162200 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 256 612,70 гривень, з яких 205 290,16 гривень - основний платіж, 51 322,54 гривень - штрафні санкції.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1.30 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній в період виплати роялті) роялті -це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно з п. 13.1 стаття 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 13.2. статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Одночасно, приписами п. 18.1 ст. 18 вищевказаного Закону встановлено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

В даному випадку таким міжнародним договором є «Конвенція між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», яка ратифікована Верховною Радою України 23.04.1996 року та набрала чинності для України 24.06.1996 року (далі - Конвенція).

Відповідно до п.п. »п. 1 ст. З зазначеної Конвенції термін «Договірна Держава»і «друга Договірна Держава»означають залежно від контексту Україну або Угорщину.

В свою чергу, пунктом 1 статті 12 Конвенції визначено, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 5 процентів загальної суми надходжень (п.2.ст.12 Конвенції).

Незастосування положень пункту 1 статті 12 Конвенції може мати місце виключно у разі, якщо фактичний бенефіціар роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, проводить підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою (п.4 ст.12 Конвенції).

Виходячи з системного аналізу вищевказаних приписів Конвенції, застосування в правовій конструкції норми як пункту 1 так і пункту 2 статті 12 Конвенції слова «можуть»означає, що дана норма є диспозитивною та надає право, а не передбачає певний обов'язок, що притаманно для імперативних норм, сторонам договору самостійно визначати, в якій державі будуть оподатковуватись роялті.

Вищевикладене кореспондується з приписами ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 року №959-ХІІ (із змінами і доповненнями), відповідно до яких суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та самостійно визначати їх предмет та інші істотні умови, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Як встановлено у судовому засіданні відносини позивача з Компанією еhег еs Fіаі Кft»засновані на укладених між ними взаємних Ліцензійних договорах на використання знаків для товарів і послуг, а саме: Ліцензійний договір від 03.08.08 р. №01/08-SР-/08/02 (товарний знак «СПЕЛАЯ»), Ліцензійний договір від 03.08.08 р. №01/08-GR-/08/2 (товарний знак «ГРАФСЬКА»), Ліцензійний договір від 14.01.09 р. №14/01-STATUS-/09/2 (товарний знак «СТАТУС»), Ліцензійний договір від 14.01.09 р. №14/01-GD-/09/2 (товарний знак «ГОРІЛОЧКА ДОМАШНЯ») та Ліцензійний договір від 14.01.09 р. №14/01-DR-/09/2 (товарний знак «ДАВНІЙ РЕЦЕПТ»), а отже, є цивільно-правовими, сторони за цими Договорами є вільними у визначенні їх предмету, ціни та інших істотних умов.

Суд зауважує, що відповідно до п.6.1 вищевказаних Ліцензійних договорів, усі мита, збори, податки та інші витрати, пов'язані з укладанням, реєстрацією та виконанням цих договорів сплачує ліцензіар, тобто Компанія еhег еs Fіаі Кft» (Угорщина).

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування було визначено чинним на момент виплати роялті «Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N470 (далі - Порядок), відповідно до п. 4 якого підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком № 1 до Порядку або згідно із законодавством такої країни.

Судом встановлено, що товариством під час перевірки відповідачу було надано сертифікат резиденції, виданий 12.01.2009 року Центрально-угорською регіональною інспекцією Адміністрації податкового та фінансового контролю Угорщини, номер сертифіката 9865425269, який легалізовано шляхом проставлення апостилю Міністерством закордонних справ Угорської Республіки та переклад якого на українську мову нотаріально засвідчений, тобто оформлений у відповідності з вимогами вищевказаного Порядку, оскільки зауважень відносно його змісту відповідачем під час податкової перевірки не висловлено, що підтверджується самим змістом акту перевірки від 05.12.2011 року №1608/2301/31082518.

Відповідно до змісту вищезазначеного сертифіката Компанія еhег еs Fіаі Кft»у 2008-2009 роках є резидентом Угорщини в світі підписаної між Угорщиною та Україною угодою щодо запобіганню подвійного оподаткування.

Крім того, суд зауважує, що предметом попередньої планової перевірка підприємства за період із 01.01.2008 по 30.06.2009 ( акт 2033/2301/31082518 від 29.10.09) також були вищезазначені ліцензійні договори з тією ж компанією еhег еs Fіаі Кft»щодо оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України. Зокрема, у розділі 3.4 акту планової перевірки встановлено, що враховуючи неоднозначність визначення щодо оподаткування послуг роялті згідно «Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал», Золотоніською ОДПІ проведено спірну комісію 07.10.09 та спірна комісія вирішила не нараховувати податок з доходів нерезидента типу роялті.

Таким чином, враховуючи, що позивачем під час перевірки відповідачу був наданий легалізований належним чином сертифікат резиденції №9865425269 від 12.01.2009 року, який підтверджує резиденцію Угорської Республіки щодо Компанії еhег еs Fіаі Кft»у 2008-2009 роках, у зв'язку з чим згідно з положеннями «Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», норми якої мають перевагу над національним законодавством, оподаткування прибутку Компанії еhег еs Fіаі Кft»у вигляді роялті може здійснюватися на території країни її резиденції, а також враховуючи передбачене умовами Конвенції право договірного обрання сторонами договору країни, в якій буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді роялті, яке було реалізоване сторонами вищезазначених Ліцензійних договорів шляхом включення до їх тексту умови про сплату саме Компанією еhег еs Fіаі Кft»усіх мит, зборів, податків та інших витрат, пов'язаних з укладенням, реєстрацією та виконанням цього договору, збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 256 612,70 гривень, з яких 205 290,16 гривень - основний платіж, 51 322,54 гривень - штрафні санкції, є безпідставним та незаконним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №1442/0000162200 є неправомірним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 16 грудня 2011 року № 1442/0000162200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (ідентифікаційний код 31082518) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко