Постанова № 24695176, 12.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/921/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І..,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

відповідач - ОСОБА_2 (особисто)

представник відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності)

третя особа - не з'явилась.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Південної митниці до ОСОБА_2, за участю третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання відповідача сплатити митні платежі в розмірі 48234,40 грн.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась Південна митниця до ОСОБА_2, за участю третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання відповідача сплатити митні платежі в розмірі 48234,40 грн.

В судовому засіданні 07.06.2012 року, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що ОСОБА_2 не виконав рішення Овідіопольського районного суду Одеської області в частині реєстрації автомобіля в органах ДАІ з попередньою сплатою усіх платежів, пов'язаних з митним контролем у зв'язку з увезенням автомобіля. Зазначений автомобіль, як такий, що ввезений із-за кордону, та у відношенні якого не здійснено у повному обсязі митне оформлення, продовжує перебувати під митним контролем. Так, при перетині митного кордону автомобілем «Мерседес СІ80»за ВМД від 12.04.2007 №500050000/2007/010134 підлягали сплаті митні платежі у загальному розмірі 48234,40 грн., однак відповідачем, за яким визнано право власності на автомобіль, зазначені платежі до цього часу не сплачені, а тому просять стягнути їх з відповідача.

Відповідач та його представник, позов не визнали в повному обсязі, зазначивши, що більше 3 років пройшло з дати набрання законної сили рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області, згідно з яким зазначений автомобіль було випущено у вільний обіг на територію України та за відповідачем було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на спадкове майно.

Представник третьої особи - Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання 07.06.2012 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.87), а тому на підставі ст. 128 КАС України справа слухалась за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, суд встановив наступне.

12.04.2007 року на підставі вантажної митної декларації типу ІМ 40 ГД № 500050000/2007/010134 випущено у вільний обіг на територію України на адресу одержувача- Головного управління праці, соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації гуманітарну допомогу, а саме: автомобіль легковий б/в, марки (D)», МОДЕЛЬ BENZ СІ80»з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 1799 см3, рік випуску - 1999, кількість місць, включая водія - 5, сірого кольору, номер кузова - WDB2020781F893330. Виробник (D)» з обмеженням про заборону продажу (а.с.13).

28.09.2011 Південною митницею до Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної адміністрації був направлений запит № 17/24-05/14552 щодо подальших заходів відносно вказаного автомобіля.

11.11.2011 року Південною митницею було отримано від Головного управління праці та соціального захисту населення лист від 09.11.2011 № 05-06-5354/7119 (а.с.12), зі змісту якого вбачається, що відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 18.01.2007 року № 26/ГД-10926 та на підставі наказу від 19.04.2007 року № 78 ОСОБА_4 був забезпечений зазначеним автомобілем з правом передачі керування члену сім'ї (сину - ОСОБА_2). 03.09.2007 року ОСОБА_4 помер. У травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на спадкове майно. Суд рішенням від 04.08.2008 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, та зобов'язав до реєстрації автомобіля в органах ДАІ сплатити усі платежі, пов'язані з митним контролем у зв'язку з увезенням автомобіля із-за кордону.

Судом також встановлено, що відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області по справі № 2-1384/08, яке набрало законної сили (а.с.14-15), встановлено наступні факти.

Автомобіль був придбаний 09.07.2006 року ОСОБА_4 у ОСОБА_5 за 30 000 грн. на підставі укладеного в простій письмовій формі договору купівлі-продажу. У зв'язку з тим, що автомобіль знаходився на території Німеччини, для ввезення його на територію України і реєстрації в органах ДАІ необхідно було сплатити платежі, пов'язані з митним контролем. ОСОБА_4 був інвалідом війни І групи і перебував на обліку інвалідів війни для забезпечення автомобілем в Головному управлінні праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації. З метою уникнення сплати митних платежів він уклав з ОСОБА_5 10.08.2006 договір, яким дозволив їй подарувати автомобіль як гуманітарну допомогу Головному управління праці та соціальної політики Одеської області державної адміністрації за умови, що цей автомобіль буде переданий йому і в майбутньому стане його власністю. У відповідності до цієї угоди 30.08.2006 року ОСОБА_5 подарувала автомобіль Головному управлінню праці та соціальної політики Одеської області державної адміністрації, а останнє передало ОСОБА_4 автомобіль в користування. 03.03.2008 року , тобто після смерті ОСОБА_4, Головне управління праці та соціальної політики Одеської області державної адміністрації запропонувало ОСОБА_2 повернути автомобіль.

За результатами розгляду цивільної справи №2-1384/08 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціальної політики Одеської області державної адміністрації, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на спадкове майно, Овідіопольський районний суд Одеської області вирішив: визнати недійсним укладений 20.08.2006 року договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала Головному управлінню праці і соціальної політики Одеської області державної адміністрації для інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль марки «Мерседес-Бенц», 20.01.1999 року випуску, як гуманітарну допомогу; визнати дійсним договір, відповідно до якого 09.07.2006 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 купив у неї за 30000 грн. автомобіль марки «Мерседес-Бенц», 20.01.1999 року випуску, 1.8 об'єм двигуна; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4, померлого 03.09.2007, на спадкове майно у вигляді автомобіля марки «Мерседес-Бенц», 20.01.1999 року випуску,1.8 об'єм двигуна; зобов'язати ОСОБА_2 до реєстрації автомобіля в органах ДАІ оплатити усі платежі, пов'язані з митним контролем у зв'язку з увезенням автомобіля із-за кордону.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача, що наведеним рішенням суду скасовано договір дарування, який став підставою для переміщення автомобілю через митний кордон України в якості гуманітарної допомоги, тому власником та одержувачем автомобілю є не Головне управління праці та соціальної політики Одеської області державної адміністрації, а ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3.ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з рішення Овідіопольського районного суду, позивач постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується поясненнями позивача та довідкою Новгородівської селищної ради, не відмовлявся від спадщини, тобто він вважається таким, що прийняв спадщину і за ним слід визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця на вищезазначений автомобіль, що спростовує твердження відповідача, що він не прийняв вказане майно у спадщину та не є його власником. Вказані обставини не доказуються в силу приписів ст. 72 КАС України.

Крім того, зі змісту рішення суду вбачається, що відповідач визнав, що при переміщенні автомобілю через митний кордон України мало місце ухилення від сплати митних платежів. При цьому продавцем автомобілю, ОСОБА_5, підтверджено дану обставину.

Відповідно до ст. 15 Митного кодексу України, митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справлянням податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Статтею 3 Митного кодексу закріплено, що порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справленням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Частиною 1 ст. 5 Закону №2681-111 "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" встановлено, що транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та окремі номерні вузли до них, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України або надходять на адреси громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного використання, незалежно від їх вартості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом, податком на додану вартість і в установлених законодавством України випадках акцизним та іншими зборами.

Згідно з п. 14.1.113 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи, якими, у відповідності до п. 17 ст. 1 Митного кодексу України, є спеціально уповноважені органи виконавчої влади в області митної справи, на які у відповідності до цього Кодексу і другими законами України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2, як власник автомобілю в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4, зобов'язаний сплатити до Державного бюджету України митні платежі, які підлягали сплаті за переміщення транспортного засобу через митний кордон України на день здійснення митного оформлення транспортного засобу, в розмірі 48 234, 40 грн., який відповідно до Довідки №8/26-02/1529 від 01.02.12 року складається з наступних платежів: митний збір за перебування товарів під митним контролем у розмірі 779,42 грн.; митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів 72,5 грн.; мито на транспортні засоби, які підлягають обкладенням акцизним збором -9063,02 грн.; податок на додану вартість -13939,09 грн.; акциз на транспортний збір -24380,37 грн. (а.с.16).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час офіційного з`ясування обставин справи, позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, натомість обґрунтування відповідача щодо неправомірності вимоги позивача щодо сплати митних платежів в розмірі 48,234 грн., які підлягали сплаті, при перетині митного кордону автомобілем «Мерседес С180»за ВМД від 12.04.2007 року №500050000/2007/010134 є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи наявні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Південної митниці до ОСОБА_2, за участю третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання відповідача сплатити митні платежі в розмірі 48234,40 грн., обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Південної митниці до ОСОБА_2, за участю третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1) на користь Південної митниці (Код ЄДРПОУ 35819019, р/р 37348250000526 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019) митні платежі у розмірі 48234 (сорок вісім тисяч двісті тридцять чотири) гривні 40 коп., які підлягали сплаті при перетині митного кордону автомобілем «Мерседес С180»за ВМД від 12.04.2007 року №500050000/2007/010134.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 12 червня 2012 року.

Суддя Бутенко А.В.

.