Постанова № 24695155, 14.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1025/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_2

представника прокуратури Стаценко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби за участю Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000012301 від 24.01.2012 р. та стягнення суми сплаченого судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000012301 від 24.01.2012 р. та стягнення суми сплаченого судового збору.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Котовської ОДПІ в Одеської області від 24.01.2012р. №0000012301, прийняте за результатами податкової перевірки TOB «Котовський хлібозавод», є протиправним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України з огляду на таке.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, до невід'ємної складової частини підприємницької діяльності відноситься чинник «власний ризик», який діє під час виконання договірних зобов'язань для усіх учасників господарського обороту, у тому числі й для TOB «Котовський хлібозавод», яке, в період з 01.09.2011р. по 08.09.2011р., у зв'язку з важким фінансовим станом, а також з причини відсутності покупців на вищевказану олію, здійснило повернення TOB «Агрооіл Групп»раніше поставленої олії соняшникової у кількості 245 тон, про що, було оформлено відповідні накладні на повернення №02103 від 01.09.2011 р.; №02104 від 02.09.201 р.; №02105 від 05.09.2011р.; №02106 від 06.09.2011р.; №02107 від 07.09.2011р. ; №02170 від 08.09.2011р.

Крім того, позивач зазначив, що наведені доводи перевіряючих щодо укладення договорів без мети реального настання правових наслідків суперечать нормам цивільного та господарського законодавства України, зокрема ст.6 ЦК України, згідно якої сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, більш того, згідно ст.627 ЦК України, - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.4 ст.179 ГК України - при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

На думку позивача, TOB «Котовський хлібозавод»та TOB «Агрооіл Групп»підписали Договір №17/02 від 17.02.2011р. та Додаткову угоду б/н від 28.02.2011р. до нього на законних підставах, погодивши умови вищевказаного договору та додаткової угоди на свій власний розсуд, відповідно до прав наданих нормами цивільного та господарського законодавства України, яке, до речі, не передбачає такого поняття як «економічне обгрунтування»як передумову дійсності того чи іншого правочину. Тобто, «економічне обгрунтування»- не є імперативною ознакою правочину, та визначається кожним суб'єктом господарювання індивідуально та на свій власний розсуд що, до речі, повністю кореспондується з нормами ст.1 Закону України «Про підприємництво», яка допускає у діяльності суб'єктів господарювання чинник «власного господарського ризику».

Перевіряючі не обґрунтовують висновок відносно того, що Додаткова угода б/н від 28.02.2011р. до Договору постачання №17/02 від 17.02.2011р. про надання товарного кредиту не має економічного обґрунтування та укладена з ціллю формування TOB «Котовський хлібозавод»податкового кредиту та заниження об'єкта оподаткування, що в свою чергу передбачено п.п. 2.3.4. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, згідно якого - не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка»тощо).

Також позивач наголошує на тому, що суб'єкти владних повноважень у Акті перевірки, роблять наголос на тому, що Договір постачання №17/02 від 17.02.2011р. та Додаткова угода б/н від 28.02.2011р. до нього, укладені без мети реального настання правових наслідків тобто є недійсними. Разом з тим, ч. 3 ст.215 ЦК України, чітко зазначено - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 204 ЦК України, на вищезазначений Договір постачання №17/02 від 17.02.2011р. та Додаткову угоду б/н від 28.02.2011р. до нього, поширюється презумпція правомірності правочину, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а також внаслідок того, що вони не були визнані недійсними в судовому порядку.

Отже на думку позивача, висновки перевіряючих грубо порушують принципи податкового законодавства України, яке згідно п. 4.1.4. ст.4 Податкового кодексу України, ґрунтується на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, якщо контролюючий податковий орган не доведе інше в установленим Законом порядку.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000012301 від 24.01.2012 року.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.52-58), в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що висновки акту перевірки №19/23-01/26364417 від 11.01.2012р. щодо порушення п. 198.1 (а), п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України TOB «Котовський хлібозавод», що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. (ряд. 17) на 238833,84 грн. є правомірними.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011 р. застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

До TOB «Котовський хлібозавод»за заниження ПДВ на 238 833,84 грн., на підставі п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України застосовано фінансову санкцію у сумі 1 грн.

З урахуванням зазначеного, дії Котовської ОДПІ по донарахуванню податку на додану вартість, застосуванню штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість TOB «Котовський хлібозавод»за актом перевірки №19/23-01/26364417 від 11.01.2012р. згідно податкового повідомлення-рішення №0000012301 від 24.01.2012р. проведені у відповідності до норм діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1, 78.1 ст.78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 83.1-83.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів чинного податкового законодавства України, Наказу № 1265 від 29.12.2011р., виданого Котовською ОДПІ, проведена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «Котовський хлібозавод», податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп», за травень 2011 року, за результатами якої було складено Акт № 19/23-01/26364417 від 11.01.2012р.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012301 від 24.01.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 238 833, 84 грн. за липень 2010 року, серпень 2010 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення слугували порушення п. 198.1(а), п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, ТОВ «Котовський хлібозавод»занижено суму податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 238 833, 84 грн.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Також, слід зазначити, що в основу визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту покладено принцип фактичного завершення господарської операції постачання товарів/послуг.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та TOB «Агрооіл Групп»укладено Договір №17/02 від 17.02.2011р. та специфікацію №1 від 17.02.2011р. до вказаного Договору (а/с.14-15), згідно яких продавець зобов'язується в порядку та у строки, визначені договором, передати покупцеві товар, поставка товару здійснюється за домовленістю сторін (п.п.1.1, 2.3).

ТОВ «Котовський хлібозавод»отримано товар 28.02.2011р., згідно виданих TOB «Агрооіл Групп» видаткових накладних:

- №РН-0000093 від 28.02.2011р., олія соняшникоіа нерафінована, в кількості 29650 кг на суму 314171,40 грн., вт. ч. ПДВ 52361,90 грн.;

- №РН-00(Ю094 від 28.02.2011р., олія соняшникова нерафінована. в кількості 32130 кг на суму 340449,48 грн.. в т. ч. ПДВ 56741,58 грн.;

- №РН-0000095 від 28.02.2011р., олія соняшникова нерафінована, в кількості 46090 кг на суму 488369.64 грн., в т. ч. ПДВ 81394,94 грн.;

- №РН-0000096 від 28.02.2011р.. олія соняшникова нерафінована, в кількості 47150 кг на суму 499601,40 грн., в т. ч. ПДВ 83266,90 грн.;

- №РН-0000098 від 28.02.2011р., олія соняшникова нерафінована, в кількості 29650 кг на суму 314171,40 грн., в т. ч. ПДВ 52361,90 грн.;

- №РН-0000097 від 28.02.2011р., олія соняшникова нерафінована, в кількості 32070 кг на суму 339813,72 грн., в т. ч. ПДВ 56635,62 грн.;

- №РН-0000099 від 28.02.2011р., олія соняшникова нерафінована, в кількості 28260 кг на суму 299442,96 грн., в т. ч. ПДВ 49907,16 грн.

Всього TOB «Котовський хлібозавод»отримано товару в кількості 245 т на суму 2596020,0 грн., в т. ч. ПДВ 432670 грн.

На виконання вказаного договору TOB «Котовський хлібозавод»надані податкові накладні у лютому 2011р. на зазначений товар, а саме:

- №67 від 28.02.2011р. на суму 299442,96 грн., у т.ч. ПДВ 49907,16 грн.;

- №66 від 28.02.2011р. на суму 314171,40 грн., у т.ч. ПДВ 52361,90 грн.;

- №65 від 28.02.2011р. на суму 339813,72 грн., у т.ч. ПДВ 56635,62 грн.;

- №64 від 28.02.2011р. на суму 499601,40 грн., у т.ч. ПДВ 83266,90 грн.;

- №63 від 28.02.2011р. на суму 488369,64 грн., у т.ч. ПДВ 81394,94 грн.;

- №62 від 28.02.2011р. на суму 340449,48 грн., у т.ч. ПДВ 56741,58 грн.;

-№59 від 28.02.2011р. на суму 314171,40 грн., у т.ч. ПДВ 52361,9 грн.

Вказані суми податку на додану вартість були включені позивачем до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р.

17.12.2011р. ТОВ «Котовський хлібозавод» (Поклажодавець) з TOB «Агрооіл Групп»(Зберігач) укладено договір зберігання № 3-03/11 від 17.02.2011р., згідно якого Поклажодавець передає Зберігачу на зберігання в складських приміщеннях на території ПП «Паритет Агро», які орендовані TOB «Агрооіл Групп», з 17.02.2011р. по 31.12.2011р. - включно олію соняшникову нерафіновану. Вартість зберігання майна за 1 день складає 0,83 грн./т без ПДВ. Оплату за зберігання поклажодавець здійснює по закінченню дії договору протягом 30 днів на підставі виставленого Зберігачем рахунку -фактури (а/с.27-28).

28.02.2011р. TOB «Котовський хлібозавод», згідно акту приймання майна на зберігання № 1, передав на зберігання TOB «Агрооіл Групп»олію соняшникову нерафіновану 1 сорту кількістю 245 тон. В акті приймання майна зазначено: початок зберігання 28.02.201 1р. граничний термін зберігання 30.04.2011р.(а/с. 29)

28.02.2011р. між TOB «Котовський хлібозавод»та TOB «Агрооіл Групп»укладено додаткову угоду (без номеру) до договору постачання від 17.02.2011р. № 17/02 про надання товарного кредиту, згідно якої: TOB «Агрооіл Групп»постачає товар TOB «Котовський хлібозавод»з відстрочкою платежу на умовах товарного кредиту; за користування товарним кредитом TOB «Котовський хлібозавод»сплачує TOB «Агрооіл Групп»відсотки в розмірі 0,6% за кожний день фактичного користування товарним кредитом на кожну поставлену партію товару згідно видаткової накладної (а/с. 23).

Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 р.І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. Згідно з пп. «а»п.185.1 ст.185 р. V ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Пунктом 189.7 ст.189 р. V ПК України, визначено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (в т.ч. і у вигляді товарного кредиту), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПК України, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Відповідно до п.187.3 ст.187 р. V ПК України, у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

За основною сумою товарного кредиту (вартість товару) податкові наслідки з податку на прибуток відображають у загальному порядку. Цей висновок можливо зробити з урахуванням того, що передача товару на умовах комерційного кредиту пов'язана з переходом права власності на товар до покупця, а отже, у термінах Закону про прибуток і Закону про ПДВ прирівнюється до продажу товару.

Таким чином, у момент відвантаження товару (це, як правило, і є перша подія) продавець відображає валові доходи, а покупець відображає валові витрати у момент отримання товару. Відповідно, погашення основної суми кредиту (частковими платежами або одноразовою оплатою) в обліку сторін ніяк не відображається.

П. 14.3 Закону про прибуток передбачено, якщо продаж товарів на умовах товарного кредиту безпосередньо пов'язаний з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, при цьому покупцем виступає виробник такої сільськогосподарської продукції, то валові доходи кредитора збільшуються у податковому періоді, на який припадає термін здійснення розрахунків з позичальником. Тобто діє касовий метод, але вельми своєрідний: валові доходи відображаються не на дату отримання оплати, а на дату, на яку за договором оплата має бути здійснена.

Покупець відображає валові витрати саме за датою здійснення розрахунків з погашення заборгованості за товарним кредитом. Отже, якщо термін оплати закінчився, але оплата не здійснена, то валові доходи у продавця є, а валових витрат у покупця немає.

Також, п. 14.3 Закону про прибуток встановлює, що за товарами, витрати на які підлягають амортизації, датою збільшення балансової вартості відповідної групи основ них фондів буде дата здійснення розрахунків. Тож касовий метод зберігається і в цьому випадку. Тому до оплати об'єкта основ них фондів, що придбаваються у рамках товарного кредиту, сільгоспвиробник не зможе його амортизовувати.

Щодо відсотків за товарним кредитом, слід зазначити, що на відміну від основної суми кредиту, відсотки включаються до валових доходів кредитора за датою нарахування відсотків у терміни, визначені договором (пп. 11.3.6 Закону про прибуток).

Також судом встановлено, що TOB «Котовський хлібозавод»отримало у травні 2011р. від TOB «Агрооіл Групп»податкові накладні №34 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за травень 2011р. на суму 482859,72грн., в т. ч. ПДВ 80476,62 грн., № 35 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за квітень 2011р.на суму 467283,60 грн., в т. ч. ПДВ 77880,60грн., №36 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за березень 2011 р. на суму 482859,72 грн., в т. ч. ПДВ 80476,62 грн., та включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. вказані суми податку на додану вартість.

Також ТОВ «Котовський хлібозавод»отримало від TOB «Агрооіл Групи»акти здачі - приймання робіт №К - ОУ0163 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за березень 2011р., акти здачі - приймання робіт №К - ОУ0164 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за квітень 2011р., акти здачі - приймання робіт №К - ОУ0165 від 31.05.2011р. за послугу відстрочки платежу (товарний кредит) за травень 2011р.

Згідно п.3 додаткової угоди без номеру від 28.02.2011р. до договору поставки №17/02 від 17.02.2011р. про надання товарного кредиту 31.05.2011 року є першим днем нарахування відсотків за користування товарним кредитом.

Виходячи з умов договору поставки №17/02 від 17.02.2011р., розрахунки за постачання Постачальником (TOB «Агрооіл Групп») товару здійснюються покупцем в національній валюті України по факту поставки не пізніше 120 (сто двадцять) календарних днів з моменту переходу права власності на товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Товар (олія соняшникова нерафінована) отримано TOB «Котовський хлібозавод»28.02.2011р.

Отже, останній день розрахунку за отриманий товар згідно встановленого договором припадає на 27.06.2011 року.

Тоді як судом встановлено, що TOB «Котовський хлібозавод»включило до податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року суми податку на додану вартість по податкових накладних за послуги відстрочки платежу (товарний кредит) податкові накладні №34 від 31.05.2011р., № 35 від31.0з.2011р., №36 від 31.05.2011р.

Судом встановлено, що у вересні 2011р. TOB «Котовський хлібозавод»оформлено повернення товару (олії соняшникової нерафінованої) продавцю TOB «Агрооіл Групп». Відповідно у вересні 2011р. позивачем проведено коригування податкового кредиту з податку на додану вартість (згідно наданого до Котовської ОДПІ розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ (Д1) за вересень 2011р.).

В свою чергу представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що Котовська ОДПІ 05.09.2011р. від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було отримано лист №5000/7/23-08 від 30.08.2011р. та акт № 3728/23-08/34440939 від 29.08.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Агрооіл Групп»з питань дотримання вимог таткового та іншого законодавства з податку на додану вартість за травень 2011 року. Згідно вищевказаного акту товар (послуги) по правочинах не був переданий на порушення ст. 662, 655. 656 ІЦК України. Усі операції купівлі-продажу за участю TOB «Агрооіл Групп» не спричиняють реального настання правових наслідків. Згідно висновку вказаного акту у травні 2011 перевіркою встановлено факти придбання-продажу товарів (послуг) від постачальників TOB «Агрооіл Групп» та подальшу реалізацію до покупців в т.ч. TOB «Котовський хлібозавод», а встановлено умовність, вірогідність, фіктивність ведення фінансово - господарських операцій, що на думку суб'єкту владних повноважень робить данні правочини нікчемними.

Також, судом було встановлено, що за відпрацювання господарських операцій між TOB «Котовський хлібозавод»та TOB Агрооіл Груп», Котовською ОДПІ направлялись запити до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

Відповідно до отриманих документів:

- договору купівлі-продажу корпоративних прав від 07.08.2006р. TOB «Агрооіл Груп»приймає корпоративні права засновника Приватного підприємства «Паритет-Агро»(Запорізька область Чернігівський район, смт. Чернігівка. вул. Рєпіна, буд.29, код ЄДРПОУ 33513212) - право на управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства, а також інші правомочності, передбачені законодавством;

- договору оренди від 14.08.2006р., укладеного між ПП «Паритет-Агро»та TOB «Агрооіл Груп», ПП «Паритет Агро»передало, а TOB «Агрооіл Груп»прийняло в оренду цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт.Чернігівка. вул.Рєпіна, буд.29.

Щодо твердження позивача про те, що товар (олія соняшникова нерафінована в кількості 245т) зберігалася TOB «Агрооіл Груп»згідно договору зберігання №З-03/11 від 17.02.2011р. та акту приймання майна на зберігання №1 від 28.02.2011р. зберігався з 28.02.2011р. за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка. вул. Рєпіна, буд.29, представник Котовської ОДПІ зазначив, що згідно витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців :

- ПП «Паритет-Агро»- стан юридичної особи «порушено справу про банкрутство»; дата порушення, номер судового рішення: 09.03.2011р., Господарський суд Запорізької області , справа №21/5009/1079/11; керівник/П.І.Б. особи, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи - ОСОБА_5; засновник: TOB «Агрооіл Груп»(Запорізька область, м. Запоріжжя, Ленінський р-н, вул. 40 років Радянської України, буд.15, код ЄДРПОУ 34440939);

- TOB «Агрооіл Груп»(Запорізька область, м.Запоріжжя, Ленінський район, вул. 40 років Радянської України, буд.15, код ЄДРПОУ 34440939) - стан юридичної особи «в стані припинення»; дата, номер судового рішення: 18.01.2012р., Господарський суд Запорізької області. справа №12/5009/1075/11; засновник - ОСОБА_5.

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень в Господарському суді Запорізької області розглядаються справи:

- №12/5009/1075/11 про банкрутство TOB «Агрооіл Гпупп»- ухвала про порушення провадження у справі №12/5009/1075/11 від 09.03.2011р., ухвала у справі №12/5009/1075/11 від 28.04.2011р. введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Кретову O.A., постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі №12/5009/1075/11 від 18.01.2012р.;

- №21/5009/1079/11 про банкрутство ПП «Паритет Агро»- ухвала про порушення провадження у справі №21/5009/1079/11 від 09.03.2011р. - введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Кретову O.A.;

- згідно ухвали від 24.03.2011р. по справі №21/5009/1079/11 про банкрутство ПП «Паритет Агро»відповідно довідки ВДВС Чернігівського РУЮ №523 від 17.03.2011р. станом на 17.03.2011р. всі банківські рахунки боржника арештовано, на все рухоме та нерухоме майно накладено арешт із забороною відчуження, відомості про арешт майна боржника внесено в державний реєстр обтяжень, 18.02.2011р. описано нерухоме майно боржника за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт.Чернігівка. вул.Рєпіна, буд.29, з 24.02.2011р. призначено експерта для оцінки майна.

Крім того, згідно листа №6833/7/26-91 від 09.09.2011р. ВПМ Пологівської МДПІ Запорізької області, слідчим відділом Управління СБ України в Запорізький області порушено кримінальну справу та заарештовано ОСОБА_5 (керівник ПП «Паритет-Агро», засновник TOB «Агрооіл Груп»), який станом на 09.09.2011р. знаходився в СІЗО.

Отже, враховуючи те, що за період 2011 р. в якому з 18.02.2011р. ВДВС було накладено арешт на банківські рахунки, все майно ПП «Паритет-Агро», в т.ч. майновий комплекс, з 09.03.2011р. проведення процедури банкрутства TOB «Агрооіл-Груп», ПП «Паритет Агро», введення судом процедури розпорядження майном боржників, створення комітету кредиторів по банкрутам та інше, TOB «Агрооіл-Груп»не здійснював господарську діяльність та не міг надати послуги ні із збереження майна в період з лютого 2011р. по вересень 2011р., ні послуги по товарному кредиту TOB «Котовський хлібозавод».

Також, суд критично ставиться до наданих в судовому засіданні представником позивача додаткових пояснень, щодо передачі 05.08.2011 р. ТОВ «Агрооіл групп»в рахунок сплати послуг товарного кредиту, який надавався на підставі додаткової угоди від 28.02.2011 р. векселя серії АА № 1197556 номінальною вартістю 1 726 093, 70 грн. та векселя серії АА № 1197557 номінальною вартістю 58 025, 05 грн..

Згідно приписів ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»- векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

З урахуванням приписів чинного законодавства України, вексель є борговим зобов'язанням ТОВ «Котовський хлібозавод», а отже його видання свідчить про те, що фактичної сплати не було.

Крім того, судом встановлено, що зазначена обставина не була повідомлена перевіряючим Котовської ОДПІ в Одеській області ДПС в ході проведення перевірки.

З огляду на це здійснені позивачем операції з постачання послуг з перевозки соняшникової олії не відповідають цілям господарської діяльності з метою оподаткування, витрати на придбання вказаних послуг не відносяться до валових витрат, а нарахований у ціні придбання цих послуг ПДВ не включається до податкового кредиту.

Отже, операція з придбання послуги з надання товарного кредиту є такою, що не відповідає цілям господарської діяльності, а направлена на створення штучних умов для збільшення суми податкового кредиту та зменшення чистої суми податкових зобов'язань за травень 2011 року.

Крім того, операцій з придбання у лютому 2011 року у ТОВ «Агрооіл Групп» послуг з надання товарного кредиту за умовами додаткової угоди до договору постачання соняшникової олії від 17.02.2011р. по ціні 2 596 020 грн., включаючи ПДВ, були з відстрочкою платежу на 120 днів зі сплатою процентів за товарним кредитом в розмірі 0,6% за кожний день фактичного користування товарним кредитом на кожну поставлену партію товару згідно видаткової накладної.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби за участю Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000012301 від 24.01.2012 р. та стягнення суми сплаченого судового збору -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби за участю Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000012301 від 24.01.2012 р. та стягнення суми сплаченого судового збору -відмовити повністю.

14 червня 2012 року

Суддя

.