Постанова № 24695062, 01.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2012 року Справа № 2а-1446/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської областідо про Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке» стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ВСТАНОВИВ:Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 1293 грн. 93 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за лютий 2012 року.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

У судове засідання, призначене на 1 червня 2012 року, представники сторін не з'явились. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання повторно не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»(ідентифікаційний код 00849468, місцезнаходження: 07512, Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке) зареєстроване державним реєстратором Баришівської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 07.03.2002, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за № 1 327 120 0000 000083 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 106398 (а.с. 7); як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області.

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі -Закон України № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV (далі -Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності Законом України № 1058-IV обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII було передбачено Законом України № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, у розумінні Закону України № 1058 - IV, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, а саме -розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України № 1788-XII, розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за лютий 2012 року, становить 1293 грн. 93 коп., з яких: 476 грн. 35 коп. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії гр. ОСОБА_1; 817 грн. 58 коп. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії гр. ОСОБА_2

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду вручено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам, разом з витратами на їх доставку.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Натомість матеріали справи містять заяву представника позивача від 24.05.2012 № 1629/10, в якій повідомляється про те, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1293 грн. 93 коп. відповідачем не сплачено.

Представник позивача також зазначає, що правомірність включення до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, досліджувалось в адміністративній справі № 2а-786/12/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришіському районі Київської області про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 в адміністративній справі № 2а-786/12/1070 позов Управління Пенсійного фонду України у Баришіському районі Київської області задоволено, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Зазначене судове рішення мотивоване тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки відповідач є правонаступником підприємства, на якому працювали вказані особи, а отже зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по цим особам.

За інформацією, наданою відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду, постанова Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 в адміністративній справі № 2а-786/12/1070 набрала законної сили 14.04.2012.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 в адміністративній справі № 2а-786/12/1070, якою підтверджено законність включення позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, набрала законної сили, суд дійшов висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, необґрунтованості їх нарахування, а також доказів погашення наявної у відповідача заборгованості у вказаному вище розмірі, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області у розмірі 1293 грн. 93 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке» на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.