Постанова № 24694621, 11.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/5092/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Північна міжрайонна державна податкова інспекція м. Кривого Рогу до ФОП ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 3448,23 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 року, Північній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому розі у задоволенні позову відмовлено з мотивів пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі з касаційною скаргою звернулася до Вищого адміністративного суду України, в якій просила скасувати ухвалені у справі рішення попередніх судів та задовольнити позов.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2012 року касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі задоволено частково, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 1723,41 грн. Також, Вищий адміністративний суд України ухвалив в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року справу за позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження в частині стягнення грошових коштів на підставі рішень про застосування штрафних санкцій №00002312306/0/9827 від 21.06.2005 року на суму 23,41 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій №315/0002322306/0/9828 від 21.06.2005 року на суму 1 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідача, а також додержання вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 723,41 грн. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00002312306/0/9827 від 21.06.2005 року на суму 23,41 грн. та №315/0002322306/0/9828 від 21.06.2005 року на суму 1 700,00 грн. отримані відповідачем 29.06.2005 року та у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось. Штрафні (фінансові) санкції на час подання позову відповідачем у добровільному порядку не погашені.

Ухвалою від 29.05.2012 року у справі було допущено заміну позивача - Північну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі на його правонаступника - Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області.

Представник позивача в судове засідання, не з'явився, але надав до суду клопотання, в якому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надала.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини, на підставі яких до платника податків - відповідача у даній адміністративній справі застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 723,41 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що в частині обгрунтування, в даному випадку застосування штрафних санкцій при розгляді справи слід використовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, 25.02.2004 року виконавчим комітетом Тернівської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та перебувала на обліку у Північній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

15.06.2005 року працівниками податкового органу була проведена перевірка господарської одиниці - кіоску, розташованого на вул. Ухтомського біля б.№2, який належить фізичній особи - підприємцю ОСОБА_2. В ході перевірки встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт №000256 від 15.06.2005 року, в якому зазначені такі порушення:

- не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у сумі 2,55 грн.;

- невидача розрахункового документа на суму 2,55 грн.;

- торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами;

- здійснення роздрібної торгівлі без торгового патенту.

Пунктом 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до ч.1 ст.17 зазначеного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Статтею 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Частиною 10 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст.17 зазначеного Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

На підставі зазначених вище норм та відображених в акті перевірки №000256 від 15.06.2005 року порушень, податковим органом були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00002312306/0/9827 від 21.06.2005 року на суму 23,41 грн. та №315/0002322306/0/9828 від 21.06.2005 року на суму 1 700,00 грн.

Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій направлялось відповідачу поштовим відправленням та отримані відповідачем 29.06.2005 року, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статтею 14 Податкового кодексу України визначено податковий борг як суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.ст. 67. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції на час розгляду справи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не сплачені, тому сума заборгованості відповідача складає 1 723,41 грн.

Щодо заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що єдиною підставою для відмови у задоволені позову відповідачем зазначено пропущення позивачем строків звернення до суду. Проте, Вищій адміністративний суд у своїй ухвалі від 29.03.2012 року встановив, що позивачем строк звернення до суду не пропущен, оскільки враховуючи набрання чинності КАС України 01.09.2005 року, строк звернення до адміністративного суду за позовними вимогами про стягнення з СПД ОСОБА_2 штрафних санкцій за рішенням від 21.06.2005 року слід визнати за правилами Цивільного кодексу України, тобто тривалістю у три роки.

Інших підстав для відмови у задоволені позову, якіб містили посилання відповідача на порушення його прав та інтересів щодо нарахування Північною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 723,41 грн. заперечення не містять.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

Керуючись Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 23,41 грн.на р/р 31119104700025, код платежу 21080900, одержувач Відділення ДК у Тернівському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24244864, банк одержувача УДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 700,00 грн. на р/р 31117106700025, код платежу 21081100, одержувач Віддлення ДК у Тернівському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24244864, банк одержувача УДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, МФО 805012.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський