Постанова № 24694171, 07.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 № 13/5026/454/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 - за дов. № 14/20-12-12

від відповідача ОСОБА_3 - за дов. від 07.06.2012,

Грушовенко Г.П. - директор

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012

у справі № 13/5026/454/2012 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна

компанія „Украгролізинг"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-

Агро"

про стягнення 15 100,00 грн. штрафу та зобов'язання укласти договір

В С Т А Н О В И В :

Державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" про стягнення штрафу у розмірі 2% від вартості предмета лізингу в сумі 15 100 грн. та зобов'язання СТОВ „Верхнячка-Агро" укласти договір страхування зернозбирального комбайну „ДОН-1500Б" з подрібнювачем, з двиг. „Каммінз"зав. №093695, та відшкодування судових витрат.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у справі № 13/5026/454/2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" на користь Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" 15 100,00 грн. штрафу, 1 609,50 грн. судового збору за майновою вимогою та 1 073 грн. судового збору за немайновою вимогою.

Зобов'язано відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" укласти договір страхування лізингового майна - зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б"з подрібнювачем, з двиг. "Каммінз"зав. №093695.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у справі № 13/5026/454/2012 змінити, зменшивши розмір застосованого штрафу, передбаченого пунктом 7.2 Договору фінансового лізингу № 23-08-252 Бфл від 05.06.2008 з 15100,00 грн. до 3208,74 грн., в іншій частині рішення залишити без змін, розподілити судові витрати по справі пропорційно до задоволених вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає зміні через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильного застосування судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її доводів, просить рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 прийнято апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" до провадження колегією суддів у складі головуючого Михальської Ю.Б. - доповідач у справі, суддів Авдєєва П.В., Тищенко А.І.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати від 07.06.2012 № 01-22/3/1 у зв'язку з зайнятістю судді Авдєєва П.В. при розгляді справ у складі іншої судової колегії, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, для розгляду справи №13/5026/454/2012 введено до складу судової колегії замість судді Авдєєва П.В. суддю Отрюха Б.В.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

05.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (Лізингодавцем -Позивач по справі), та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" (Лізингоодержувачем -Відповідач по справі), укладено договір фінансового лізингу №23-08-252 Бфл (далі -Договір), за умовами якого Лізингодавець зобов'язується передати у користування Лізингоодержувачу на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно Додатку №1 до Договору всього вартість предмета лізингу становить 755 000 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п. 8.1 Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Відповідно до п. 2.1. Договору Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника Предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904 із змінами та доповненнями „Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу".

Відповідно до п. 2.2. Договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником (далі-Тристоронній акт), що укладається у 5-й (п'яти) автентичних примірниках.

Відповідно до п. 4.1. Договору з моменту підписання тристороннього - акту одержання Предмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмета лізингу;

- винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту.

Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Відповідно до п. 4.2 Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів".

Відповідно до п. 4.3 Договору Лізингоодержувач після укладення Договору перераховує на рахунки Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п. 5.1 Договору предмет лізингу передається Лізингоодержувачу по Тристоронньому акту за умови сплати попереднього лізингового платежу, визначеного пунктом 4.3. цього Договору.

На підставі акту № 4/1 від 30.06.2008, підписаного уповноваженими представниками Лізингодавця та Лізингоодержувача та скріпленого печатками, зернозбиральний комбайн „ДОН-1500Б" з подрібнювачем, з двиг. "Каммінз"зав. №093695 в кількості 1 одиниця загальною вартістю 755 000 грн. було передано СТОВ „Верхнячка-Агро".

29.02.2012 на адресу Лізингоодержувача було направлено вимогу №35 про виконання зобов'язань, а саме: терміново застрахувати Предмет лізингу, та попереджено, що за порушення умов розділу 6 (Страхування) та пункту 7.2 Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф в розмірі 2% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу (п.7.2)та про звернення до суду та притягнути лізингоодрежувача до відповідальності, визначеної договором і законодавством України.

Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Лізингодавця до суду для захисту порушеного права та примусового виконання зобов'язання.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 підлягає зміні в частині стягнення штрафних санкції, а позовні вимоги в цій частині частковому задоволенню с наступних підстав.

Згідно Закону України „Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В частині 1 статті 2 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

В статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В пункті 2 статті 13 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлено, що предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 6.1 Договору предмет лізингу та пов'язані з виконанням договору ризики підлягають страхуванню з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з Лізингодавцем.

Відповідно до п. 6.2 Договору Лізингоодержувач здійснює страхування Предмету лізингу та ризиків, при цьому у Договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь Лізингодавця. Договір страхування укладається на весь строк дії цього Договору з щорічним повідомленням Лізингодавця.

Згідно п. 6.3 Договору за договором страхування Предмет лізингу має бути застрахований від фізичного знищення або пошкодження, включаючи випадки пожежі, повені, фізичного пошкодження, зіткнення, вибуху, удару блискавки, пограбування, знищення, крадіжки та інших протиправних дій третіх осіб, тощо.

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

В матеріалах справи відсутній договір страхування та щорічне повідомлення на адресу Лізингодавця про укладення такого договору, отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б"з подрібнювачем, з двиг. "Каммінз" зав. №093695, оскільки відповідачем згідно умов Договору було взято на себе зобов'язання по страхування предмету лізингу.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 15 100,00 грн., то колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині підлягає зміні, а позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 3 208,74 грн. з огляду на наступне.

Штрафними санкціями у відповідності з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору за ненадання підтверджуючих документів реєстрації Предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості Предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє Лізингоодержувача від обов'язку по виконанню умов Договору.

Посилаючись на даний пункт Договору, позивач просив стягнути штраф в розмірі 2% від вартості Предмета лізингу в сумі 15 100 грн., який нарахований з повної вартості предмету лізингу, а саме 755000,00 грн.

Разом з тим, відповідач наполягає на тому, що позивач мав нарахувати штраф відповідно до пункту 7.2 Договору, виходячи з невідшкодованої вартості предмету лізингу, яка станом на 01.04.2012, тобто на момент розгляду справи в суді, становила 160437,00 грн., а саме в сумі 3 208,74 грн., про що позивач і зазначив у вимозі № 35 від 29.02.2012.

Згідно статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як вбачається з пункту 4.1 Договору лізинговий платіж включає, зокрема, відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмета лізингу згідно графіку сплати лізингових платежів (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1.7 Договору лізингодавець має право передати Предмет лізингу у власність Лізингоодержувачу після закінчення терміну лізингу при умові сплати останнім повної вартості Предмета лізингу та належного виконання Лізингоодержувачем всіх умов договору, а згідно пункту 5.6 Договору в разі належного виконання протягом усього строку дії Договору зобов'язань щодо сплати всіх лізингових платежів та інших зобов'язань, визначених цим договором, Лізингоодержувач має право одержати у власність Предмет лізингу, який переходить до нього на підставі двостороннього акту приймання-передачі із зазначенням остаточних розрахунків виконання умов договору.

Станом на 01.04.2012 на рахунок позивача було сплачено 594 563,00 грн., що не заперечується та не спростовано позивачем.

Тобто розмір невідшкодованої вартості предмету лізингу на момент прийняття рішення судом першої інстанції становив 160437,00 грн.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції платіжне доручення № 488 від 01.06.2012, згідно якого сплатив на користь позивача лізинговий платіж в розмірі 160 437,50 грн.

Колегія суддів погоджується запереченнями відповідача про те, що відповідно до пункту 7.2 Договору розмір штрафу має визначатися саме з невідшкодованої вартості предмету лізингу, а саме в сумі 3 208,74 грн. ( 160437,00 грн. х 2%) з огляду на наступне.

Аналізуючи пункти 7.2, 7.4, 7.5 Договору, вбачається, що сторони передбачили розмір штрафу у вигляді відсотків від вартості предмета лізингу (пункти 7.2, 7.5) та від початкової вартості предмета лізингу (пункт 7.4).

Визначення в пунктах 7.2 та 7.4 Договору штрафу від саме невідшкодованої суми предмету лізингу відповідає сутності правовідносин за даним Договором, та ступеню ризику лізингодавця у разу порушень з боку відповідача, вказану в зазначених пунктах, враховуючи вже здійснене відшкодування вартості предмету лізингу на момент вчинення лізингоодержувачем вказаних порушень.

Те, що позивач саме так сприймає зміст пункту 7.2 Договору, підтверджується змістом його вимоги № 35 від 28.02.2012, в якій він попереджує відповідача про те, що згідно даного пункту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф в розмірі 2% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Заперечення представника позивача щодо описки в вимозі № 35 від 28.02.2012 стосовно невідшкодованої вартості предмета лізингу не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджується жодним доказом.

Отже, з відповідача на користь позивача відповідно до пункту 7.2 Договору підлягає стягненню штраф в розмірі 3 208,74 грн. - 2% з невідшкодованої вартості предмета лізингу на дату прийняття рішення судом першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні в частині стягнення штрафних санкцій, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 3 208,74 грн., в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілені пропорційно до задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у справі № 13/5026/454/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у справі № 13/5026/454/2012 змінити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро", 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Свердлова, 1, код ЄДРПОУ 32230836) на користь Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул.. Мечникова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456) 3 208 (три тисячі двісті вісім) грн. 74 коп. штрафу, 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору за немайновою вимогою, 342 (триста сорок дві) грн. 02 коп. судового збору за майновою вимогою. Видати наказ.

Стягнути з Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул.. Мечникова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Верхнячка-Агро", 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Свердлова, 1, код ЄДРПОУ 32230836) 171 (сто сімдесят одну) грн. 01 коп. судового збору за подання апеляційної скарги за майновою вимогою. Видати наказ.

В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012 у справі № 13/5026/454/2012 залишити без змін.

Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 13/5026/454/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Тищенко А.І.

Отрюх Б.В.