Постанова № 24694146, 12.06.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2012 р. справа №6/5009/5558/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.суддівГези Т.Д. Малашкевича С.А. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1 -представник за дов. від відповідача 1: не з'явився від відповідача 2: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Путник" м.Київна рішення господарського суду Запорізької області від03 квітня 2012р. у справі№ 6/5009/5558/11 (суддя Місюра Л.С.)за позовом:Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" м.Київ до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" м.Запоріжжядо відповідача 2:Приватного підприємства "Путник" м.Київпростягнення солідарно 486 427, 55 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. по справі № 6/5009/5558/11 (суддя Місюра Л.С.) частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" м.Київ до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" м.Запоріжжя, Приватного підприємства "Путник" м.Київ про стягнення солідарно 486 427, 55 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" та Приватного підприємства "Путник" на користь Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" суму кредиту в розмірі 330 000 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 139 870 грн. 35 коп., пеню, нараховану на відсотки, в сумі 4 853 грн. 40 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги у задоволеній частині є обґрунтованими та доведеними належним чином, оскільки відповідачами порушені умови договорів кредиту та поруки в частині строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, що є підставою для покладення солідарного обов'язку по сплаті заборгованості.

Рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату суми кредиту, обґрунтоване пропуском позивачем строку, передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України.

Другий відповідач, Приватне підприємство "Путник" м.Київ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволення вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з нього заборгованості за кредитом, процентами та пені.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що порука за договором № П51-2008 від 02.12.2008р. припинилась на підставі пункту 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що порука припинилась, оскільки банком та позичальником було укладено договір № 5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, згідно якого було збільшено обсяг відповідальності ПП "Путнік" без його згоди. До того ж, скаржник зазначає, що банк не направляв йому вимогу про сплату боргу, отже строк виконання зобов'язань не настав.

Позивач також надав суду відзив, у якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

06.06.2012р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від першого відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника та відзив у якому він підтримав позицію другого відповідача, просив судову колегію апеляційну скаргу задовольнити, та відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши вказане клопотання судова колегія дійшла висновку про його задоволення, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Представники другого відповідача у судове засідання 12.06.2012р. не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що другий відповідач не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, а ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012року та від 15.05.2012р. сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних вище представників сторін.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004", Приватного підприємства "Путник" про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № КР 13-2008 від 12.03.2008р. в сумі 486 423 грн. 07 коп., з яких : 330 000 грн. -прострочена заборгованість за кредитом; 85 467 грн. 36 коп. -заборгованість за відсотками; 70 955 грн. 71 коп. -пеня, нарахована за порушення строків погашення кредиту та відсотків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що другий відповідач за умовами договору поруки поручився за виконання зобов'язань по поверненню першим відповідачем (позичальником) кредиту та сплату нарахованих відсотків в строки та в сумах, що встановлені кредитним договором. Однак, позичальник та поручитель умови кредитного договору не виконали, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком, яку необхідно стягнути солідарно з відповідачів.

Заявою від 20.03.2012р. (а.с.127-132 т.5), керуючись ст. 22 ГПК України, позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення процентів, та зменшив їх в частині стягнення пені, просив суд стягнути з відповідачів солідарно: заборгованість по кредиту, за кредитним договором № КР 13-2008 від 12.03.2008р., в сумі 330 000 грн., заборгованість за відсотками за період з 21.02.2010р. по 18.03.2012р. в розмірі 139 870 грн. 35 коп.; пеню, нараховану на суму кредиту за період з 18.05.2011р. по 08.08.2011р. в розмірі 11 503 грн. 80 коп.; пеню, нараховану на проценти за період з 09.02.2011р. по 08.08.2011р. в розмірі 4 853 грн. 40 коп. Заява прийнята судом до розгляду та справа розглянута з її врахуванням.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 12.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" (правонаступником якого є позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (перший відповідач по справі, позичальник) був укладений кредитний договір № КР 13-2008, відповідно до п. 1.1 якого, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 230 000 грн. (ліміт кредитної лінії) на термін по 11.03.2010 року на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором.

Згідно з п. 4.2 вказаного кредитного договору, позичальник сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 17 % річних.

Сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до кредитного договору. Так, 01.07.2008р. було укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору (а.с.21 т.1), яким сторони внесли зміни до п. 4.2 кредитного договору та виклали його в наступній редакції: "Відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються першим відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 21 відсотка річних."

19.09.2008р. сторонами було укладено договір № 2 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони внесли зміни до п. 2.1.2, 4.1., 4.2.1, 4.5 кредитного договору, а 17.11.2008р. було укладено договір № 3 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. 4.2 кредитного договору. Так, сторони визначили, що відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються першим відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 24 відсотка річних.

02.12.2008р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір № 4 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1, 3.1.15, 3.1.16 та 4.2 кредитного договору.

Пункт 1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: "Банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010 року, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, з урахуванням договору про зміни № 4, відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються першим відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 25 відсотків річних.

31.03.2009р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір № 5 про внесення змін до кредитного договору (надалі - договір про зміни № 5), яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1, 3.1.10 та 4.2 кредитного договору.

Так, з урахування договору про зміни № 5, пунктом 1.1 кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010 року, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком (нова редакція).

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, з урахуванням договору про зміни № 5, відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються першим відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 26 відсотків річних.

16.07.2009р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір № 6 про внесення змін до кредитного договору (надалі - договір про зміни № 6), яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1 кредитного договору.

Так, пунктом 1.1 кредитного договору (в редакції договору про зміни № 6), визначено, що позивач надає першому відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010 року, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком (нова редакція).

В пункті 4.3 кредитного договору вказано, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснюється позивачем за методом „факт/360", за фактичний термін користування кредитом виходячи з наступного розрахунку: 360 днів у році та фактичної заборгованості першого позивача за позичковим рахунком. Нарахування відсотків здійснюється позивачем два рази на місяць: 1 ) у перший банківський день після 20-го числа кожного місяця (по 20-е число включно), 2) в останній банківський день кожного місяця (по останній календарний день місяця включно). В місяць повернення кредиту відсотки нараховуються по день повернення кредиту, встановлений в п. 1.1 цього договору. При цьому день повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається.

В пункті 4.5 кредитного договору вказано, що у випадку порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або відсотків, комісії, то погашення відсотків, комісій та кредиту здійснюється у наступному порядку: у першу чергу відшкодовуються витрати позивача, пов'язані з одержанням виконання, якщо позивач не приймає іншого рішення; при наявності простроченої заборгованості по відсотках, комісій спочатку сплачується заборгованість по відсотках, комісій, а потом по кредиту; при відсутності простроченої заборгованості по відсотках погашається заборгованість за кредитом.

Пунктом 5.1 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку невиконання та/або не належного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства України.

У випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом, комісій за надання та управління кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (Пункт 5.2 кредитного договору)

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 02.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" (правонаступником якого є позивач по справі), Товариством з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (перший відповідач по справі, боржник) та Приватним підприємством "Путнік" (другий відповідач по справі, поручитель) було укладено договір поруки № П51-2008, відповідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується перед банком на засадах солідарного боржника, за виконання боржником зобов'язань згідно кредитного договору № КР13-2008 від 12.03.2008 року, що був укладений між банком та боржником зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, поручитель відповідає перед банком за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі: повернути до 11.03.2010 року кредит у розмірі 680 000 грн., який наданий банком; сплатити відсотки за користування кредитом у повному обсязі; сплатити неустойку (штраф, пеню) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати збитки та витрати; здійснити плату за управління кредитом.

Пунктом 3.3 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання першим відповідачем зобов'язань, що випливають з кредитного договору, другий відповідач відповідає перед позивачем як солідарний боржник у тому ж обсязі, що і перший відповідач.

Пунктом 6.1. договору поруки встановлено, що він вступає в силу з 02.12.2008р. та діє до повного погашення зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення якого надану поруку, а також договорів про внесення змін та доповнень до нього.

Банком були виконані умови договору, кредит був наданий позичальникові, однак він не виконав умови договору, не повернув суму кредиту, тому 01.07.2011р. банк звернувся з вимогою № 07/01-18 до поручителя про сплату заборгованості. Поручителем вказана вимога була залишена без задоволення і позивач звернувся з позовною заявою до позичальника та поручителя про стягнення солідарно заборгованості за кредитом в сумі 330 000 грн., заборгованості за відсотками за період з 21.02.2010р. по 18.03.2012р. в сумі 139 870 грн. 35 коп.; пеню, нараховану на суму кредиту за період з 18.05.2011р. по 08.08.2011р. в сумі 11 503 грн. 80 коп.; пеню, нараховану на проценти за період з 09.02.2011р. по 08.08.2011р. в сумі 4 853 грн. 40 коп. Позов судом задоволений частково.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі частково не відповідає вимогам норм чинного законодавства з наступних підстав.

Укладений договір кредиту № КР 13-2008 від 12.03.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позичальник не надав суду доказів належного виконання умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором не сплатив.

Факт наявності заборгованості позичальника підтверджений матеріалами справи, тому, апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги банку про стягнення заборгованості з боржника. Однак, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності солідарного стягнення заборгованості з поручителя з наступних підстав.

Згідно параграфу 3 Глави 49 Цивільного кодексу України порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, зокрема кредитного договору.

Стаття 553 вказаного кодексу передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука розглядається, як додаткове зобов'язання, що може виникати з договору чи в силу інших обставин. При цьому, учасником даного договору є не боржник по основному зобов'язанню, а інша особа, оскільки договірні відносини виникають між головним кредитором і поручителем.

Порука -це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього поручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

За приписами п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення терміну, встановленого в договорі поруки. У випадку, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк).

Чинне законодавство виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені пунктом 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

У відповідності до статей 251,252 ЦК України строками, у розумінні цивільного права, є певний період у часі, зі спливом якого, пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями , тижнями, днями або годинами.

Як вбачається з пункту 6.1. договору поруки сторони передбачили, що договір вступає в силу з 02.12.2008р. та діє до повного погашення зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення якого надану поруку, а також договорів про внесення змін та доповнень до нього. Тобто, укладаючи договір, сторони не визначили строк, після закінчення якого припиняється порука.

З аналізу вищенаведених норм та умов договору, судова колегія вважає, що умова договору про його дію до повного погашення зобов'язань за кредитним договором не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в Узагальненні практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин 2009-2010рр. від 07.10.2010р.

Отже, колегія суддів вважає, що в договорі поруки №П51-2008 від 02.12.2008р. строк дії поруки не встановлений, тому необхідність звернення кредитора з вимогою до поручителя передбачена в межах 6-місячного строку від дня настання строку виконання зобов'язань.

Як було зазначено вище, строк виконання грошових зобов'язань за кредитним договором настав 11.03.2010 року, тому встановлений строк сплинув після 6 місяців. Матеріалами справи підтверджено, що банк звернувся до поручителя з вимогою лише 01.07.2011р., тобто після спливу зазначеного строку. Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі не відповідає чинному законодавству, прийнято з порушенням норм матеріального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга є підставою для його часткового скасування.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита розподіляються на першого відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Путник" м.Київ, на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі №6/5009/5558/11 -задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі №6/5009/5558/11 - скасувати частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" м.Київ до Приватного підприємства "Путник" м.Київ.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" м.Запоріжжя.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 5 „а", кв. 42; адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 1, кв. 32 код ЄДРПОУ 33011245, код банку 339500) на користь Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" (04070, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 15-А; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 09806443, код банку 339500) суму кредиту в розмірі 330 000 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 139 870 грн. 35 коп., пеню, нараховану на відсотки, в сумі 4 853 грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" м.Київ до Приватного підприємства "Путник" м.Київ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 5 „а", кв. 42; адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 1, кв. 32 код ЄДРПОУ 33011245, код банку 339500) на користь Публічного акціонерного товариства „ТАСкомбанк" (04070, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 15-А; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 09806443, код банку 339500) витрати по сплаті державного мита в сумі 4 747 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 грн. 40 коп. "

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 5 „а", кв. 42; адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 1, кв. 32 код ЄДРПОУ 33011245, код банку 339500) на користь Приватного підприємства "Путник" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12; адреса для листування: 69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 10, ЄДРПОУ 30675558) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4864 грн. 24 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

С.А.Малашкевич

надр. 7 прим:

1 прим. -у справу;

1 прим. -позивачу

2 прим. -відповідачам

2 прим. -ДАГС;

1 прим. -ГСЗО;