Рішення № 24693567, 05.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 5017/870/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача -не з`явився,

від відповідача -ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 18.05.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром"

до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Чорноморська"

про стягнення 693 011,19 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром" (далі -ТОВ „Торговий Дім „Украгропром") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Чорноморська" (далі -СТОВ „Агрофірма Чорноморська") про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № ТККд-16/03/11-02 від 16.03.2011 року в сумі 693 011,19 грн., з яких: 633 060,72 грн. -сума основного боргу, 3 798,36 грн. -сума інфляційних нарахувань, 47 045,95 грн. -пеня, 9 105,67 грн. -3% річних. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між ТОВ „Торговий Дім Украгропром" та СТОВ „Агрофірма Чорноморська" договору купівлі -продажу № ТККд-16/03/11-02 від 16.03.2011 р. ТОВ „Торговий Дім Украгропром" (постачальник) зобов'язався передати на умовах товарного кредиту у власність СТОВ „Агрофірма Чорноморська" (покупцю) карбамід, а відповідач - отримати та оплатити суму вартості товару. Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

При цьому, в позовній заяві позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки та майно відповідача для забезпечення фактичного стягнення ціни позову та судових витрат.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею

67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про накладення арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача для забезпечення фактичного стягнення ціни позову та судових витрат, суд дійшов до переконання в тому, що підстав для її задоволення не вбачає: заявником не обґрунтовано причини звернення із такою заявою, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, не доведено, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання

рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/870/2012., розгляд справи призначено на 09.04.2012 р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 09.04.2012 р. та 07.05.2012 р. - розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 18.05.2012 року:

- строк розгляду справи продовжено до 04 червня 2012 року - згідно ст. 69 ГПК України -за письмовим клопотанням представника відповідача;

- розгляд справи відкладено на 30.05.2012 року -в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та неподанням відповідачем витребуваних судом доказів.

28.05.2012р. представником відповідача через канцелярію суду (вх. № 16103/2012) надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого СТОВ „Агрофірма Чорноморська" визнає позовні вимоги частково, а саме: суму основного боргу -581604,62 грн., 3% річних в сумі 9 105,67 грн. та індекс інфляції в сумі 3 798,36 грн., а всього 594 508,65грн., посилаючись на проведення часткової оплати на виконання вимог Договору (06.12.2012р. відповідач сплатив 51 456,55грн., що підтверджується банківською випискою). У відзиві на позов відповідач просить суд врахувати форс-мажорні обставини, які спричинили значні збитки, що позбавило можливості здійснити повний розрахунок за отриману продукцію.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на те, що розрахуватись з позивачем у повному обсязі СТОВ „Агрофірма Чорноморська" не змогло з причин, які знаходилися поза контролем відповідача, що підтверджується, зокрема, висновком Торгово-промислової палати України №1947/05-4 від 31.08.2011 р. про форс-мажорні обставини, згідно якого вбачається, що внаслідок сильних злив зі шквальним вітром 25-27 червня 2011 р. та 6 липня 2011 р. на площах відповідача були пошкоджені та загинули посіви: озимого ячменя на площі 120 га та озимого ріпака на площі 130 га. В своєму висновку Торгово-промислова палата України підтвердила, що вищевказані несприятливі погодні умови, які спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах СТОВ «Агрофірма Чорноморська»станом на 06.07.2011 р., є форс-мажорними обставинами. Також, відповідач зазначає, що ці форс-мажорні обставини суттєво відобразилися на його фінансовому стані, оскільки саме з-за них відповідач зазнав значних фінансових збитків, зокрема, збитки від загибелі врожаю озимого ячменю склали 75 600 грн., збитки від загибелі врожаю ріпака склали 84 578 грн., а усього на загальну суму 160 178 грн.

Виходячи з вищевикладеного, СТОВ „Агрофірма Чорноморська" вважає, що має бути звільнено від нарахування пені. Крім цього, відповідач просить суд надати відстрочку в розрахунках з позивачем до 31 серпня 2012 року.

В судовому засіданні 30.05.2012р. -відповідно до часткової сплати боргу відповідачем в сумі 51 456,55грн. - представником позивача уточнено позовні вимоги: зменшено суму позову до 640 750,69грн., з яких: сума основного боргу -581604,17 грн., 3% річних - 8 820,12 грн., інфляційні нарахування -4 755,75 грн., пеня -45 570,65грн., про що надано відповідне клопотання з розрахунками зазначених сум.

В клопотанні про уточнення суми позовних вимог позивач також зазначає, що доводи СТОВ „Агрофірма Чорноморська" не заслуговують на увагу, т.я.:

- обставини, на існуванні яких наполягає відповідач, жодним чином не могли вплинути на спроможність своєчасно виконати взяті на себе обов'язки;

- несвоєчасне повідомлення позивача про форс-мажорні обставини за допомогою телефонного зв`язку не може прийматись як доказ належного виконання п. 10.2 Договору.

При цьому, позивач заперечує проти надання відповідачу відстрочення виконання рішення суду, з огляду на необґрунтованість зазначеного клопотання.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 30.05.2012р. оголошено перерву до 05.06.2012р.

05.06.2012р. в судове засідання з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 30.05.2012р., наявна в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2012р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ „Про судовий збір" позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16 березня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром" (далі -постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Чорноморська" (далі -покупець) був укладений договір купівлі - продажу на умовах товарного кредиту № ТККд-16/03/11-02 від 16.03.2011 року (далі - Договір), відповідно до якого:

- п. 1.1 зазначено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому Товар у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та Додаткам до нього, які є невід'ємною частиною Договору, які іменуються Специфікаціями;

- п. 2.1 зазначено, що кількість, асортимент, ціна Товару на кожну окрему партію та строки поставки зазначаються у відповідній Специфікації. Специфікація складається у письмовій формі, підписується уповноваженими представниками Сторін,

скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Договору;

- п. 11.1 зазначено, що Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до «31»грудня 2011 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором;

- розділом 10 Договору - „ Обставини непереборної сили" -сторони узгодили, що у випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (обставин непереборної сили), які сторонами не могли бути передбачені і враховані, як то: стихійні лиха, технічні аварії, військові дії, страйку (крім персоналу сторін), дії уряду, - сторона, що підпала під дію таких обставин, звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору, за настання таких обставин, сторона, для якої вони виникли, повинна в триденний термін будь-якими доступними способами повідомити другу сторону про настання таких обставин з подальшим підтвердженням факту існування обставин непереборної сили довідкою територіального органу Торгово-промислової Палати України, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу сторону права посилатися на вказані обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків, існування обставин непереборної сили звільняє сторону, яка підпала під їх дію від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором, але не звільняє від обов'язку виконати свої зобов'язання.

Відповідно розділу 4 Договору ціни на товар встановлюються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна включає поставку товару на умовах СРТ пункт призначення Покупця, упаковку та маркування. Загальна сума Договору складає суму всіх Специфікацій до нього.

Додатком №1 від 16.03.2011р. є Специфікація на поставку карбаміду навалом у кількості 171,00 тонни за ціною 2 666,666 грн. за 1 тонну -всього на 547200грн. (з ПДВ). Термін поставки Товару -24.03.2011р. Строк оплати - до 01 вересня 2011р. Крім того, сума відсотків за товарний кредит по цій Специфікації за період з 24.03.2011р. по 01.09.2011р. складає 43 716,03грн. (з ПДВ). Таким чином, загальна вартість товару, що поставляється за даною специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 590 916,03грн.(з ПДВ).

Додатком №2 від 07.04.2011р. є Специфікація на поставку карбаміду навалом у кількості 12,28 тонн за ціною 2 666,666 грн. за 1 тонну -всього на 39 296 грн. (з ПДВ). Термін поставки Товару -08.04.2011р. Строк оплати - до 01 вересня 2011р. Сума відсотків за товарний кредит по цій Специфікації за період з 08.04.2011р. по 01.09.2011р. складає 2 848,69грн. (з ПДВ). Таким чином, загальна вартість товару, що поставляється за даною специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 42144,69грн.(з ПДВ).

За умовами розділу 5 Договору сторони домовилися, що вони здійснюють взаємні розрахунки, що складаються з вартості товару за номенклатурою в Специфікаціях, а також

відсотків за право користування товарним кредитом за весь час відстрочки оплати вартості товару. При здійсненні розрахунків по Договору Покупець зобов`язується сплатити 100% від загальної вартості Товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом, розраховані за кожен день відстрочення з моменту поставки Товару до дати фактичної оплати , підтвердженою банківською випискою Покупця, із розрахунку 18% річних ( для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році -365), з дня поставки Товару, зазначеного у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошових коштів за товар у строк, вказаний у Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що видатковою накладною № 159 від 31.03.2011р. на суму 590 916,49 грн. (з ПДВ) ТОВ „Торговий Дім Украгропром" поставив СТОВ „Агрофірма Чорноморська" карбамід у кількості 171 тонни, а видатковою накладною № 216 від 07.04.2011р. -карбамід у кількості 12,28 тонн на суму 42 144,68грн.(з ПДВ), що вказує на повне виконання позивачем своїх обов`язків по договору №ТККд-16/03/11-02.

При цьому, всупереч досягнутої домовленості, відповідач своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №ТККд-16\03\11-02 від 16.03.2011р. не виконав, вартість отриманого Товару в обумовлені строки не оплатив.

Відповідно до п.8.2 Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати він оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

25-27 червня та 6 липня 2011р. на території Одеської області, у тому числі на землях СТОВ „Агрофірма Чорноморська", у зв'язку з проходженням активних холодних фронтів, спостерігалися сильні зливові дощі у супроводі шквального вітру.

Згідно тверджень відповідача, які не заперечені позивачем та надані 30.05.2012р. в судовому засіданні, після того, як 25-27 червня 2011 р. відбулися зливові дощі, наступного після них дня - 28 червня 2011 р. СТОВ „Агрофірма Чорноморська"- відповідно до п.10.2 Договору - повідомило про ці події позивача в телефонному режимі.

Листом № 89 від 07.07.2011р. відповідачем було повідомлено позивача про ураган, який відбувся 06.07.2011р. та зазначено, що у випадку настання обставин непереробної сили товариство не зможе виконати свої обов`язки за Договором № ТККд-16/03/11-02 від 16.03.2011р.

Листом № 658 від 12.07.2011р. ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" надало СТОВ „Агрофірма Чорноморська" відповідь, згідно якої повідомило, що в разі підтвердження факту форс-мажорних обставин - відповідно до умов п. 10.2 Договору відповідач буде звільнений від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору.

Всього на протязі кінця червня -початку липня 2011р. внаслідок стихійного лиха на площах СТОВ „Агрофірма Чорноморська" були пошкоджені та загинути посіви на загальній площі 250 га, що підтверджується актом списання відповідача від 06 липня 2011р

Згідно висновку Торгово-Промислової Палати України від 31.08.2011р. за №1947/05-4 вищезазначені погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах відповідача, визнано форс-мажорними обставинами.

Як встановлено в судових засіданнях, 06.12.2011р. відповідач частково сплатив заборгованість по видатковій накладній № 159 від 31.03.2011р. на суму 51 456,55грн.

03 лютого 2012р. ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" направило на адресу СТОВ „Агрофірма Чорноморська" вимогу, в якій просило добровільно сплатити заборгованість, а також штрафні санкції за несвоєчасну оплату отриманого товару, але відповіді не отримало.

За таких обставин, позивач зазначає, що згідно уточнених позовних вимог, за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за отриманий Товар у сумі 581 604,17грн.

На підставі п.8.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 01.09.2011р. по 22.02.2012р. ( 175 днів) у розмірі 45 570,65грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі зазначеної норми позивач нарахував відповідачу інфляційні у сумі 4755,75грн. та 3% річних у сумі 8 820,12грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі

581 604,17грн., інфляційні у сумі 4755,75грн., 3% річних у сумі 8 820,12грн., пеню в сумі 45 570,65грн., - всього 640 750,69грн.

Відповідач проти позову заперечує частково, у частині нарахування пені, посилаючись на те, що невиконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань по Договору купівлі-продажу №ТККд-16\03\11-02 від 16.03.2011р. сталося внаслідок форс-мажорних обставин, тобто за відсутності вини відповідача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір купівлі-продажу товару.

При цьому, ТОВ "Торговий Дім "Украгропром", як постачальником, виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено товар у належній кількості та якості (будь-яких претензій з цього приводу не надходило) на загальну суму 633061,17 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу, СТОВ „Агрофірма Чорноморська", в порушення вимог договору, сплачено тільки 51 456,55грн. вартості поставленої продукції, не дивлячись на те, що відповідні зобов'язання згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.3.1 Договору, змісту специфікацій мали бути виконані в розмірі 590 916,03 грн. та 42 144,69грн. до 01.09.2011 р.

Враховуючи викладене та визнання відповідачем позову в частині основного боргу, позов про стягнення 581 604,17грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що матеріалами справи доведено прострочення Покупцем зобов'язань за Договором по оплаті вартості поставленого йому товару понад 30 календарних днів, господарський суд дійшов висновку, що СТОВ „Агрофірма Чорноморська" має сплатити 8 820,12 грн. - 3% річних та 4 755,75грн. -інфляційних нарахувань, вірний розрахунок яких додано до клопотання про уточнення позовних вимог.

Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних також слід задовольнити.

Що стосується вимог про стягнення з СТОВ „Агрофірма Чорноморська" пені в сумі 45 570,65грн., заявленої до стягнення позивачем, - господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 10.1 Договору сторони узгодили, що у випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (обставини непереборної сили), які сторонами не могли бути передбачені і враховані, як то: стихійні лиха, сторона, що підпала під дію таких обставин, звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору. Адже, відповідно до п.10.2 цього Договору за настання обставин, що вказані у п.10.1 даного Договору , сторона, для якої вони виникли, повинна в триденний термін будь-якими доступними способами повідомити другу сторону про настання таких обставин з подальшим підтвердженням факту існування обставин непереборної сили довідкою територіального органу Торгово-Промислової палати України. За приписами п.10.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу сторону права посилатися на вказані обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків по цьому Договору.

Не приймається до уваги посилання позивача про те, що повідомлення „по телефону" не може прийматись, як належний доказ виконання п. 10.2 Договору з огляду на те, що зазначеним

пунктом встановлено термін (3 дні), на протязі якого сторона, для якої настали обставини непереборної сили має будь-якими доступними способами повідомити другу сторону про настання таких обставин з подальшим підтвердженням факту існування обставин непереборної сили довідкою територіального органу Торгово-Промислової палати України.

Як встановлено при розгляді справи, відповідачем було повідомлено позивача про настання обставини непереборної сили 28 червня 2011р. (стосовно подій, які відбулись 25-27 червня) в телефонному режимі та 07.07.2011р. (стосовно подій, які відбулись 06 липня) листом за № 89, - що не заперечується позивачем.

Таким чином, норми щодо терміну повідомлення ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" про настання обставин непереборної сили відповідачем були додержані.

Факт існування обставин непереборної сили було підтверджено 31.08.2011р. - висновком Торгово-Промислової палати України № 1947/05-4 про форс-мажорні обставини.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. за №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" зазначено, що згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому, згідно з п. 1 ч.1 ст. 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили ( форс-мажор).

Таким чином, господарський суд вважає, що заборгованість, яка є предметом спору по даній справі, утворилась внаслідок причин, які не залежали від волі СТОВ „Агрофірма Чорноморська", що виключає можливість стягнення з відповідача пені в сумі 45 570,65грн.

В зв'язку із знищенням посівів, що згодом призвело до недобору у повній мірі розрахованого врожаю сільськогосподарських культур, СТОВ „Агрофірма Чорноморська" зазнало значних збитків.

Враховуючи вищенаведене, також не приймається до уваги твердження позивача про безпідставність посилань відповідача на загибель сільськогосподарської продукції, як на підставу невиконання грошових зобов`язань.

Ч.1 ст.121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

Згідно з приписами ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, ретельно вивчивши доводи відповідача щодо наявності підстав для відстрочки виконання судового рішення, дійшов висновку, що СТОВ „Агрофірма Чорноморська" не представило жодних доказів існування виняткового випадку, який ускладнює або унеможливлює виконання рішення до 31.08.2012р.

З урахуванням наведеного, в задоволенні викладеного у відзиві прохання про відстрочку виконання цього рішення суд відмовляє.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно

до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Чорноморська" (67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Центральна, 25, код ЄДРПОУ 05528898) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, код ЄДРПОУ 36529168) заборгованість в розмірі 581 604 (п'ятсот вісімдесят одної тисячі шістсот чотирьох) грн. 17 коп., 3 % річних -в сумі 8 820 (восьми тисяч вісімсот двадцяти) грн. 12 коп., інфляційних нарахувань - в сумі 4 755 (чотирьох тисяч сімсот п'ятдесят п'яти) грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 11 902 (одинадцяти тисяч дев'ятсот двох) грн. 58 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 11.06.2012 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.