Рішення № 24693439, 12.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа№ 5015/1885/12

За позовом: приватного виробничо-комерційного підприємства "Технотранспроект", м. Дніпропетровськ,до відповідача:публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", с. Сілець,про: стягнення заборгованості.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Чайка Ю.В. -генеральний деректор, ОСОБА_2 -довіреність від 12.04.2012 р. №073,відповідача:ОСОБА_3 -довіреність від 10.05.2012 р., №2/524.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Технотранспроект" до публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 15.05.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.05.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №77-10 від 23.09.2010 р. не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 230 020,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 91 091,92 грн. пені, 8 152,66 грн. інфляційних втрат, 7 487,01 грн. -3% річних.

Відповідач вважає позовні вимоги значно завищеними, та такими, що не відповідають дійсності, оскільки потребує звірки суми основного боргу і перерахунку пені. В судове засідання 12.06.2012 року відповідачем подано пояснення по суті позовних вимог. У поданому поясненні зазначає, що позовні вимоги в частині нарахування пені є значно завищеними, оскільки не враховують положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. З огляду на вказане, вважає, що до стягнення підлягає 17 792,04 грн. Крім того, просить зменшити розмір пені на 90% та розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців шляхом стягнення боргу рівними частинами. Зазначене клопотання мотивує наступним. Важкий фінансовий стан ПАТ "Львівська вугільна компанія" викликаний дією Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Підприємство переробляє вугілля 8 шахт західного регіону України вуглезбагачувальним підприємствам. Борг шахт перед товариством складає більше 40 млн. грн. В силу положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості зупинено. Також на даний час відповідач перебуває в процесі приватизації і державна частка в статутному капітал становить 37,578%. У підтвердження наведеного долучено лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по львівські області від 02.03.2012 р., №11-07-01317 та баланс за І квартал 2012 року.

Позивач заперечив щодо розстрочення виконання рішення суду.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між ВАТ "Львівська вугільна компанія" та ПВКП "Технотранспроект" укладено договір №77-10 від 23.09.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору підрядник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання на умовах генпідряду виконати робочий проект "Під'їзні колії ВАТ "Львівська вугільна компанія" по ст. Соснівка", а замовник (відповідач у справі) зобов'язується прийняти результат таких вишукувальних робіт -матеріали вишукувань та обстеження та сплатити підряднику вартість виконаних робіт. Робота виконується у відповідності із завданням на розробку проектно-кошторисної документації (додаток 7).

Ціна договору складає 401 292,00 грн., в тому числі ПДВ-20% - 66 882,00 грн., згідно з кошторисом, укладеним підрядником та узгодженим замовником (додатки 3-6). Вказана ціна є динамічною (пункти 2.1, 2.2 Договору). У протоколі угоди про договірну ціну на проектно-вишукувальні роботи (додаток №1 до Договору) сторонами визначено договірну ціну у сумі 401 292,00 грн. Позивачем та відповідачем погоджено завдання на розробку проектно-кошторисної документації "Під'їзні колії ВАТ "Львівська вугільна компанія" по ст. Соснівка" (додаток №7 до Договору), а також поетапне виконання робіт, про що складено календарний план проектно-вишукувальних робіт (додаток №2 до Договору). Відповідно до цього календарного плану роботи виконуються у такі етапи:

- І етап: інженерно геодезичні вишукування та вишукування пристроїв СЦБ -термін виконання робіт: вересень-жовтень 2010 р., вартість робіт (з ПДВ): 105 588,00 грн.,

- ІІ етап: інженерно-геологічні вишукування -термін виконання робіт: жовтень-листопад 2010 р., вартість робіт (з ПДВ): 72 156,00 грн.,

- ІІІ етап: проектні роботи -термін виконання робіт: листопад-грудень 2010 р., вартість робіт (з ПДВ): 223 548,00 грн.

Сторонами погоджено зведений кошторис (додаток №3 до Договору) та кошториси на поетапне виконання робіт: кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи (додаток №4 до Договору), кошторис №2 на проектні (вишукувальні) роботи (додаток №5 до Договору), кошторис №3 на проектні (вишукувальні) роботи (додаток №6 до Договору).

В подальшому сторонами було погоджено продовження строків виконання робіт до 31.05.2011 року (додаткова угода №1) та збільшення їх вартості до 531 564,00 грн. (додаткова угода №2). У протоколі угоди про договірну ціну на проектно-вишукувальні роботи (додаток №1а до Договору) сторонами визначено договірну ціну у сумі 531 564,00 грн. Вартість додаткових робіт визначена у кошторисі №3а на додаткові проектні (вишукувальні) роботи (додаток №6а до Договору) та становить 130 272,000 грн.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи в обсязі на суму 531 564,00 грн., що підтверджується:

- актом №1 здавання приймання виконаних робіт за Договором від 11.11.2010 р. на суму 105 588,00 грн.,

- актом №2 здавання приймання виконаних робіт за Договором від 24.11.2010 р. на суму 72 156,00 грн.,

- актом №3 здавання приймання виконаних робіт за Договором від 20.01.2011 р. на суму 130 000,00 грн.,

- актом №4 здавання приймання виконаних робіт за Договором від 02.03.2011 р. на суму 223 820,00 грн.

Жодних зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт відповідач не пред'являв.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії про погашення заборгованості за виконані роботи у сумі 230 020,00 грн. від 19.10.2011 р., №389, від 29.11.2011 р. №383/1, від 23.01.2012 р. №009.

Доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 230 020,00 грн. відповідач не представив, не заперечив заборгованість у сумі основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.1, 3.2, 3.3 Договору передбачено, що впродовж 5 днів після підписання договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50% від вартості робіт по етапах згідно календарного плану. Наступна оплата за даним договором здійснюється замовником на підставі актів здачі-приймання робіт (етапів робіт). Оплата за фактом здачі робіт в термін 10 календарних днів з дня підписання двома сторонами акту виконаних робіт.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами у справі було погоджено оплату окремих етапів вартості виконаних робіт, погоджено строк виконання грошового зобов'язання, відповідачем таке зобов'язання було порушено, у відповідача виник обов'язок оплатити вартість виконаних робіт, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 230 020,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 152,66 грн. інфляційних втрат, 7 487,01грн. -3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 7.2 Договору у випадку порушення сторонами термінів виконання зобов'язань по Договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З урахуванням наведеного, на виконання вимог ухвал суду позивачем проведено перерахунок пені. Сума пені, нарахована з урахуванням зазначених вище обмежень, становить 42 385,10 грн.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3). Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Аналогічної позиції дотримується і Верховний суд України в постановах №5002-2/5109-2010 від 07.11.2011 року та №25/187 від 24.10.2011 року.

З огляду на це судом було зобов'язано позивача провести перерахунок пені з урахуванням наведених вище обмежень. Позивачем вимоги суду не було виконано, а тому суд самостійно здійснив такий перерахунок та встановив, що до стягнення підлягає 17 777,71 грн. пені за порушення строків розрахунків.

Відповідно до пунктів 3, 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Суд бере до уваги важкий матеріальний стан відповідача, особливості розрахунків з контрагентами підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є основними боржниками відповідача, визнає такі обставини винятковими та зменшує належну до сплату суму пені до суми 5 000,00 грн. Ця сума пені підлягає до стягнення. З цих же підстав суд частково задовольняє клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості та розстрочує сплату на 4 місяців.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального Закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням вірної суми нарахованої пені.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (адреса: село Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "Технотранспроект" (адреса: вулиця Криворізька, будинок 72, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 30096823) 230 020,00 грн. основного боргу, 5 000,00 грн. пені, 8 152,66 грн. інфляційних втрат, 7 487,01 грн. -3% річних. Розстрочити виконання рішення на 4 (чотири) місяці шляхом стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (адреса: село Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "Технотранспроект" (адреса: вулиця Криворізька, будинок 72, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 30096823) 5 268,75 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 15.06.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.