Рішення № 24693412, 14.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа№ 5015/1317/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат", м.Керч

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

про стягнення 98 950,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2- начальник юридичного відділу (довіреність №28 від 22.06.2011р.;

від відповідача ОСОБА_3 -представник (довіреність №НЮ-59 від 01.01.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Керченський металургійний комбінат" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про стягнення 98 950,00 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.04.2012р. Ухвалами суду від 18.04.2012р. та 16.05.2012р. розгляд справи відкладався з підстав вказаних в ухвалах суду. В судовому засіданні від 30.05.2012р. судом за клопотанням відповідача, було подовжено строк розгляду спору до 19.06.2012р. та відкладено розгляд справи на 14.06.2012р.

Представник позивача долучив до позовної заяви витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти заборгованості перед ПАТ "Керченський металургійний комбінат" в сумі 98 950,00 грн. не заперечив, наявність заборгованості пояснив відсутністю фінансування та наявністю значної кредиторської заборгованості. Вказані факти відображені у відзиві на позовну заяву від 18.04.2012р. вих.№НХ-1194 (вх.№ 8333/12 від 18.04.2012р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників сторін, суд, -

встановив:

28.10.2011р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Керченський металургійний комбінат" (постачальник) було укладено договір поставки № 4962/Л/НХ-112320/НЮ (далі по тексту - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити певний товар, в асортименті та кількості відповідно до специфікації №1, (додаток №1) до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно п.1.2. та п.1.3. договору найменування товару: стрілочна ізоляція. Виробник товару, країна: ПАТ "Керченський металургійний комбінат", м.Керч, Україна.

Відповідно до п.4.3. договору сума даного договору на момент його підписання складає 98 950,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 16 491,67 грн.

Сторони у п.6.1. договору визначили, що оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем протягом 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки товару.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 98 950,00 грн. згідно видаткової накладної № 45 від 21.11.2011р. На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №45 від 21.11.2011р.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання згідно п.6.1. договору, оплату за поставлений товар, а саме 98 950,00 грн. не здійснив.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію, на яку відповідачем було надано відповідь від 29.02.2012р. вих.№НХ-685 про оплату за поставлений товар за наявності фінансування.

Відтак, основний борг відповідача становить 98 950,00 грн., який позивач просить стягнути повністю.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки товару (стрілочної ізоляції) підтверджується видатковою накладною № 45 від 21.11.2011р. на загальну суму 98 950,00 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін у справі.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до у п.6.1. договору оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем протягом 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки товару.

Відповідач не оплатив отриманий товар на умовах передбачених договором.

Відтак, борг становить 98 950,00 грн. та не заперечується відповідачем, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 98 950,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №679 від 15.03.2012р. на суму 1 979,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 612, ч.1 ст.625, ст.ст.627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, Галицький район, вул.Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01103707) на користь Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (98306, м.Керч, вул.В.Бєлік, 12; код ЄДРПОУ 00191493) основний борг в сумі 98 950,00 грн. та 1 979,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 15.06.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.