Ухвала суду № 24692758, 12.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.06.12р. Справа № 30/5005/10536/2011

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Євстигнеєвої Н.М., при секретарі Колісник О.М.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 19.03.2012 року, представник

Від Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ: не з'явився

Розглянув скаргу: товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг", м. Дніпропетровськ

на дії та постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

У справі:

за позовом приватного акціонерного товариства "Макрохім", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 148 239,17 грн.

С У Т Ь С П О Р У:

12.04.2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" надійшла скарга на дії органів державної виконавчої служби, якою просить:

- визнати дії державного виконавця Вороніної І.М. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також розшук майна боржника, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, неправомірними, у зв'язку з порушенням порядку накладення арешту;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить боржнику, вих. 03-14/38605 від 15.12.2011 року;

- скасувати постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить боржнику, вих. №03-14/38798 від 22.12.2001 року.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Вороніною І.М. при примусовому виконанні судового рішення порушено норми ч.1,3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. У червні 2008р. між АКіБ "УкрСтббанк" та ТОВ "Полімерхім Трейдінг" було укладено кредитний договір та договір застави транспортного засобу. Оскільки право застави виникло до винесення судом рішення, а саме 18.06.2008р., розмір заборгованості станом на 06.04.2012р. боржника заставодержателю становить 29 209,98доларів США, а вартість предмета застави становить 18 791,86доларів США, та є нижчою розміру заборгованості боржника заставодержателю, дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, а також розшук майна боржника є неправомірними.

ПАТ "Макрохім" проти задоволення скарги заперечує, вважає, що державний виконавець відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" за обставин, що склалися, мав законні підстави проводити опис та арешт майна, в тому числі заставленого, за зведеним виконавчим провадженням. Висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Експерт М" про вартість об'єкту оцінки (автомобіля Тойота Камрі) позивач вважає неналежним доказом у справі. Довідка банку щодо розміру заборгованості не підлягає поданню в органи судової влади. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем порушено строки оскарження постанов державного виконавця. Так, постанова про накладення арешту на автомобіль була винесена 15.12.2011р., а відповідач оскаржив її з порушенням десятиденного строку. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що автомобіль дійсно перебуває в Державному реєстрі заставленого рухомого майна. Крім того, в силу положень ч.4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" право на звернення з позовом до суду про зняття арешту на заставлене майно має саме Банк, а не відповідач.

Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції проти задоволення скарги заперечує, вважає її такою, що не підлягає задоволенню. Жовтневий ВДВС у відзиву на скаргу пояснив, що на виконанні у відділі знаходиться зведене виконавче провадження №В14-554/11 з примусового виконання, в тому числі й наказу №30/5005/10536/2011. На виконання цього наказу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2011р ВП №29420695, яка містить строк для добровільного виконання рішення суду -30.10.2011р. Оскільки рішення суду у встановлений для добровільного виконання строк не виконано, Жовтневим ВДВС , з метою виявлення майна та коштів боржника, направлені відповідні запити. 01.12.2011р. від стягувача надійшла інформація про відкриті рахунки в банківських установах, на які було накладено арешт у межах суми стягнення. 15.12.2011р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (автотранспортний засіб Тойота Камрі, 2008р.випуску, номерний знак НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження. 22.12.2011р. державним виконавцем в порядку ст. 40 Закону оголошено розшук на вищезазначений транспортний засіб.

Розгляд скарги було відкладено з 10.05.2012р. на 29.05.2012р., з 29.05.2012р. на 12.06.2012р.

У судове засідання представники позивача та відділу державної виконавчої служби не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника (відповідача), господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2011 року позов приватного акціонерного товариства "Макрохім" задоволено частково та стягнуто на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" суму основного боргу в розмірі 130 000 грн., пеню у розмірі 8 004,79 грн., 10% річних у розмірі 5 164,38 грн., збитки від інфляції у розмірі 2 849,98 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 460,19 грн. та 232,47 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

11.10.2011 року на виконання рішення суду був виданий наказ №30/5005/10536/2011.

На підставі заяви ТОВ "Макрохім" №2397 від 19.10.2011р. про примусове виконання рішення суду 24.10.2011р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (державним виконавцем Вороніною І.М.) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29420695.

Пунктом 2 вказаної постанови боржнику запропоновано виконати самостійно вимоги виконавчого документу в строк до 30.10.2011р.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" супровідним листом від 24.10.2011 року (вих. №03-14/28563).

15.12.2011р. державним виконавцем Жовтневого органу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову ВП №29420695 про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ТОВ "Полімерхім Трейдінг", а саме: автомобіль Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, та накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

22.12.2011р. державним виконавцем Жовтневого органу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з метою належного та своєчасного виконання вимог виконавчого документу, винесено постанову про розшук майна боржника -транспортного засобу автомобіля марки Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить боржнику.

Постанова ВП №29420695 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова ВП №29420695 про розшук майна боржника були направлені на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" супровідним листом від 15.12.2011р. №03-14/35605 та №03-14/38798 від 22.12.2011р. відповідно.

Відповідно до частини 1 і 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на дату відкриття виконавчого провадження) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку".

Відповідно до ч.3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Вбачаючи порушення порядку накладення арешту на майно, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", 19.03.2012р. відповідач (боржник) звернувся до в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Тарасюк І.В. зі скаргою, якою просив скасувати постанови про накладення арешту на майно боржника та постанову про розшук цього майна.

Скарга була розглянута в. о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Тарасюк І.В., в задоволенні скарги відмовлено.

Обґрунтовуючи вимоги по скарзі боржник посилається на порушення державним виконавцем ч.1,3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 11 цього Закону визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення (ч.3 ст. 11 Закону).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".)

Стаття 52 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Відповідно до положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника (ч.5 ст. 57 Закону).

Обов'язок державного виконавця залучити для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено ч.1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

В порушення зазначених норм державним виконавцем відділу державної виконавчої служби акт опису майна боржника не складався, належної оцінки арештованого майна ним не проведено.

З матеріалів справи вбачається, що майно, на яке накладено арешт, передано в заставу АКіБ "УкрСиббанк".

Так, 18.06.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" укладено кредитний договір №11361533000, згідно яп.1.1 якого Банк зобов'язується надати позичальнику однією сумою в іноземній валюті в сумі 40 000,00доларів США, а позичальник зобов'язується повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування в строк до 18.06.2014р.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором Банком приймається:

- застава транспортного засобу, а саме автомобілю Тоyota Camry, 2008 року випуску, згідно договору застави №130193 від 18.06.2008р.;

- поручительство, а саме згідно договору поруки від 18.06.2008р.

Відповідно до ч.1,3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч.4 ст. 54 Закону).

Станом на 06.04.2012р. розмір заборгованості боржника заставодержателю становить 29 209,98 доларів США, що підтверджується довідкою про стан кредитної заборгованості АКіБ "УкрСиббанк", а вартість предмета застави становить 18 791,86 доларів США, що підтверджується висновком про вартість об'єкту оцінки від 05.04.2012р. та є нижчою розміру заборгованості боржника заставодержателю.

Оскільки право застави на автомобіль виникло до винесення господарським судом рішення у даній справі про стягнення грошових коштів з боржника, вартість предмета застави, з огляду на матеріали справи, не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, підстави звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, відсутні. Винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на заставлене майно та заборону його відчуження є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Отже, за приписами цієї частини розшук транспортного засобу боржника може бути оголошений лише за наявності такої необхідності.

22.12.2011р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортний засіб: автомобіль Тоyota Camry, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Листом Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.01.2012р. повідомлено Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ про те, що автомобіль Тоyota Camry, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ТОВ "Полімерхім Трейдінг" внесений в комп'ютерну базу контрольного АМТ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, санкція -"оголошено в розшук".

Між тим, підстави для винесення постанови про розшук автомобіля Тоyota Camry, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та покладення на відповідача витрат, пов'язаних з розшуком, відсутні.

Автомобіль Тоyota Camry, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску зареєстрований ВРЕР №2 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 11.06.2008р., є предметом застави за договором застави транспортного засобу №130193 від 18.06.2008р., власністю заставодавця (ТОВ "Полімерхім Трейдінг"), знаходиться в користуванні відповідача, місце державної реєстрації якого не змінено.

Доказів наявності необхідності розшуку транспортного засобу та винесення у зв'язку з цим постанови про розшук автомобіля державною виконавчою службою не надано.

За наведеного, постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (державний виконавець Вороніна І.М.) про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені з порушенням встановленого нормами чинного законодавства порядку здійснення виконавчого провадження, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Суд відхиляє доводи позивача щодо пропуску відповідачем строків оскарження постанов державної виконавчої служби, оскільки, після отримання спірних постанов відповідачем було подано скаргу спочатку на ім'я в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, а після отримання відмови скаргу було подано до господарського суду.

При зверненні зі скаргою на дії державної виконавчої служби відповідачем сплачений судовий збір в розмірі 1094,00грн. згідно квитанції №34158.218.1 від 06.04.2012р. яка міститься в матеріалах справи.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачений позивачем згідно квитанції №19686.27.2. від 13.04.2012р. судовий збір у сумі 1 094 грн., підлягає поверненню відповідачу, як зайво сплачений.

Керуючись ст.ст.86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ТОВ "Полімерхім Трейдінг" задовольнити повністю.

Визнати дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (державний виконавець Вороніна І.М.) щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також розшук майна боржника, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, неправомірними, у зв'язку з порушенням порядку накладення арешту.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить боржнику, вих. 03-14/38605 від 15.12.2011 року.

Скасувати постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля Тоyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить боржнику, вих. №03-14/38798 від 22.12.2001 року.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 25А, код ЄДРПОУ 35203564) з державного бюджету судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.) сплачений згідно квитанції №19686.27.2. від 13.04.2012р., яка міститься в матеріалах справи.

Суддя Н.М. Євстигнеєва