Рішення № 24692744, 12.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 5006/37/51/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк

до відповідача: Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення 12745,71грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_3 - за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Донецьким державним науково-дослідним інститутом чорної металургії, м. Донецьк до Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10971,66грн., індексу інфляції в сумі 10,97грн., пені в сумі 215,36грн. та 3% річних в сумі 41,66грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №3797/2009 від 10.07.2009р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної у розмірі 30% від встановленої в договорі суми, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 10971,66грн., що стало підставою для нарахування індексу інфляції в сумі 10,97грн., пені в сумі 215,36грн. та 3% річних в сумі 41,66грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, проти позову заперечував, відзив на позовну заяву не надав. Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2012р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області. В письмових поясненнях від 14.05.2012р. третя особа зазначили, що на даний момент договір оренди №3797/2009 від 10.07.2009р. припинив свою дію та повідомив, що у відповідача відсутня заборгованість перед державним бюджетом.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 11.05.2012р., у зв'язку із знаходженням судді Попкова Д.О. на лікарняному, справу №5006/37/51/2012 передано на розгляд судді Тоцькому С.В.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України (Орендар) 10 липня 2009р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3797/2009, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення в адміністративному корпусі №4 (далі-Майно) загальною площею 189,2кв.м., розміщені за адресою: 83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 26, що перебувають на балансі Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.11.2008р. і становить за незалежною оцінкою 467397,25грн.

Відповідно до умов п.1.3. договору майно передається з метою розміщення офісу.

За приписами п.2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2009р.) - 6406,17грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень 2009р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3).

Згідно умов п.3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Донецькому державному науково-дослідному інституту чорної металургії у співвідношенні 70% та 30% відповідно щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 розмірі, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За приписами п.5.4. договору Орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком на 2 роки 360 днів та діє з 10.07.2009р. до 04.07.2012р. включно (п.10.1).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами було підписано Додаток №1 - розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв державне майно - нежитлові вбудовані приміщення в адміністративному корпусі №4 (далі-Майно) загальною площею 189,2кв.м., розміщені за адресою: 83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 26.

10 липня 2009р. між Донецьким державним науково-дослідним інститутом чорної металургії (Виконавець) та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України (Замовник) було укладено договір про надання послуг, за умовами якого Виконавець надає послуги по забезпеченню електропостачанням, теплопостачанням, телефонним зв'язком, експлуатації та утриманню допоміжних приміщень в чистоті, охороні, здійсненню поточних та капітальних ремонтів будівель та комунікацій орендованого приміщення.

Даний договір укладено на строк з 10.07.2009р. та до закінчення строку дії договору оренди №3797/2009 від 10.07.2009р.

Додатком №1 від 10.07.2009р. до договору про надання послуг від 10.07.2009р. (протокол узгодження вартості послуг) сторони узгодили вартість послуг, наданих по договору, вартість яких складає за 1кв.м. орендованої Замовником площі 36,00грн. (з ПДВ) щомісячно, на період до 31.12.2009р. Даним додатком сторони визначили, що вартість послуг може змінюватися, залежно від тарифів на енергоносії та витрат на утримання приміщень. Виконання послуг оформлюється актом приймання-здачі виконаних послуг щомісячно.

За твердженням позивача у період з серпня 2011р. по листопад 2011р. за відповідачем утворилася заборгованість за надані послуги з оренди нежитлового приміщення в сумі 10971,66грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Водночас, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 3.6 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа місяця за який здійснюється платіж.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3797/2009 від 10.07.2009р. належним чином не виконав, орендну плату у період з серпня 2011р. по листопад 2011р. не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 10971,66грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 10971,66грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 41,66грн. та інфляційних витрат в сумі 10,97грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 10,97грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 41,66грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 215,36грн. на підставі пункту п.3.6 договору.

Згідно приписів ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог передбачених ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відтак за висновком суду наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 215,36грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та таким що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 11, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32-34, 36, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк до Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10971,66грн., індексу інфляції в сумі 10,97грн., пені в сумі 215,36грн. та 3% річних в сумі 41,66грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Донецької обласної організації Комуністичної партії України (83007, м.Донецьк, бул.Шевченко, 26, код ЄДРПОУ 05902055, р/р №26001060058507 в Донецькому РУ «Приватбанк», м. Донецька, МФО 335496) на користь Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії (83017, м.Донецьк-ГСП, б.Шевченко, 26, код ЄДРПОУ 00193714, р/р №26003018926980 в філіалі РУ ВАТ «Банк фінанси та кредит», м. Донецьк, МФО 335816) заборгованість в сумі 10971,66грн., індекс інфляції в сумі 10,97грн., пеню в сумі 215,36грн., 3% річних в сумі 41,66грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.06.2012р.

Суддя Тоцький С.В.