Рішення № 2469269, 11.11.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" листопада 2008 р. Справа № 9/527-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт", м. Київ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кова-Центр", смт. Буча,

простягнення 18360,00 грн.,

за участю представників:

позивача:Антонова Г.І., доруч. від 12.06.2007р.,

відповідача:не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт" (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кова-Центр" (далі –відповідач) про стягнення 18360,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем з відповідачем було досягнуто згоди щодо поставки товару –циліндричної ємності для рідких та сипучих речовин об’ємом 20 л в кількості 1020 шт. Та за ціною 12,50 грн. за 1 одиницю. Позивач зазначає, що 19.02.2008 року та 11.03.2008 року відповідач надіслав позивачу рахунки-фактури № СФ-0000008 на суму 15300,00 грн. та № СФ-0000012 на суму 3060,00 грн. для оплати за поставку товару, в яких зазначено номенклатуру, ціну, кількість товару та реквізити для його оплати. Згідно зазначених рахунків-фактури позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кошти, на загальну суму 18360,00 грн., як передоплату, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями виписок ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про банківські операції. Зазначає, що оскільки, в даних правовідносинах не встановлено строк повернення суми передоплати, 03.09.2008 року надіслав відповідачу претензію № 14-ю з вимогою здійснення передачі оплаченого товару в семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Оскільки відповідач не надіслав відповіді на зазначену претензію, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 16-ю від 11.09.2008 року, в якій повідомив відповідача про відмову від поставки товару та вимагав негайно повернути сплачені на рахунок відповідача кошти. Однак відповіді на дану претензію позивач не отримав, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом свого права та примусовим стягненням з відповідача заборгованості в сумі 18360,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з`явився, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду від 07.10.2008 року та від 21.10.2008 року документів не подав, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 638, ст. 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідачем 19.02.2008 року та 11.03.2008 року надіслано позивачу рахунки-фактури на загальну суму 18360,00 грн., з яких рахунок-фактура № СФ-0000008 на суму 15300,00 грн. та рахунок-фактура № СФ-0000012 на суму 3060,00 грн. для попередньої оплати за поставку товару, в яких зазначено номенклатуру, ціну, кількість товару та реквізити для його оплати.

Згідно зазначених рахунків-фактури позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кошти, на загальну суму 18360,00 грн., як передоплату, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями виписок ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про банківські операції.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо постачання циліндричної ємності для рідких та сипучих речовин об’ємом 20 л в кількості 1020 шт. на загальну суму 18360,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем зобов’язання належним чином не виконані, товар на загальну суму 18360,00 грн. позивачу не передано.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до п. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2008 року, позивач надіслав відповідачу претензію № 14-ю з вимогою здійснення передачі оплаченого товару в семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Оскільки відповідач не надіслав відповіді на зазначену претензію, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 16-ю від 11.09.2008 року, в якій повідомив відповідача про відмову від поставки товару та вимагав негайно повернути сплачені на рахунок відповідача кошти. Однак відповіді на дану претензію позивач не отримав, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом свого права та примусовим стягненням з відповідача заборгованості в сумі 18360,00 грн.

На день розгляду справи відповідач кошти в розмірі 18360,00 грн. позивачу не повернув.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 638, 639, 693 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кова-Центр" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Тургенєва, 1-А, код ЄДРПОУ 34023869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 31245841) 18360,00 грн. боргу, 183,60 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                         Є.П. Євграфова