Постанова № 24692411, 12.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5023/7669/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012

зі справи № 5023/7669/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" (далі -Товариство)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" (далі -Комплекс), с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області,

про стягнення коштів,

за участю представників сторін:

позивача - Пінтійської Н.І.,

відповідача -Клепенка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комплексу 200 300 грн. боргу, 15 491,17 грн. пені, 17 782,47 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 5 163,15 грн., що мотивувало неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару, одержаного за договором від 12.01.2010 № 17 (далі -Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2011 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати одержаного товару.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 (колегія суддів у складі: Гончар Т.В. -головуючий суддя, судді Білецька А.М., Слободін М.М.) рішення суду першої інстанції зі справи скасовано та в позові відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) мотивовано недоведеністю Товариством здійснення спірних (неоплачених відповідачем) поставок саме за Договором.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Комплекс подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням наведених ним у рішенні зі справи норм матеріального та процесуального права, з'ясувавши наявність і умови укладеного сторонами Договору, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань та виникненням у відповідача заборгованості перед позивачем (зокрема, щодо: поставки позивачем і одержання відповідачем передбаченого Договором товару; неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати одержаного товару тощо), перевіривши правильність нарахування Товариством сум до стягнення, дійшов обґрунтованого висновку щодо неналежного виконання Комплексом договірних зобов'язань, а тому й правомірно задовольнив позов.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, дійсних взаємовідносин сторін з належною повнотою не дослідив, мету укладення та межі дії Договору не з'ясував, наявності у Комплексу і Товариства договірних відносин поза межами Договору не встановив, відповідності одержаного відповідачем товару умовам Договору (зокрема, з урахуванням наявних специфікацій) не перевірив та, переоцінивши відсутність у спірних рахунках-фактурах і видаткових накладних посилань на Договір, всупереч приписам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України, не навівши доказів на спростування висновків місцевого суду, помилково скасував законне й обґрунтоване судове рішення зі справи.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 зі справи № 5023/7669/11 скасувати.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2011 зі справи № 5023/7669/11 залишити в силі.

4. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" 2 387,37 грн. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Харківської області.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко