Рішення № 2469138, 11.11.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" листопада 2008 р. Справа № 9/531-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", с. Новосамарка, Красноокнянський район, Одеська область,

Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс "Копієвка", м. Буча,

простягнення 55100,00 грн.,

за участю представників:

позивача:Глуговський В.В., довір. № 14 від 12.02.2008р.,

відповідача:не з’явились, обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс "Копієвка" (далі –Відповідач) про стягнення 55100,00 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 22.11.2007 року в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 28667,50 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, на підставі гарантійного листа надісланого відповідачем на адресу позивача, позивач просить стягнути з відповідача 55100,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду від 02.10.2008 року та від 28.10.2008 року документів не подав, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору від 22.11.2007 року (далі –договір), укладеного між сторонами по справі, позивач (продавець) зобов’язався передати у власність покупця свині 2 кат. вагою від 95 кг. до 130 кг. (далі –товар), а відповідач (покупець), в свою чергу, зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, відповідно до умов зазначеного договору.

Згідно пункту 3. договору оплата за відгружену продукцію проводиться згідно накладної після відгрузки товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач передав відповідачу 60 голів свиней, загальною вагою 6489 кг. по ціні 7,50 грн. за 1 кг. (з урахуванням ПДВ) на суму 48667,50 грн., про що свідчить належним чином засвідчена копія накладної № 802 від 22.11.2007 року, яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії ЯОП № 950751 від 22.11.2007 року Дідиком Ігорем Юрійовичем.

Пунктом 1 договору термін оплати вартості товару визначений –10 днів.

Як повідомив позивач відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, в результаті чого залишок непогашеної заборгованості за переданий позивачем товар склав 28 667,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було надіслано гарантійний лист від 17.06.2008 року наступного змісту: "Відповідно до накладної № 802 від 22.11.2007р. станом на 17.06.2008р. заборгованість складає 28667,50 грн. по ціні за живу вагу по 7,50 грн. за 1 кг. ТОВ МСК "Копієвка" зобов’язується вище вказану суму заборгованості перед СТОВ "Мрія" погасити до 2 липня 2008 року. В разі не погашення заборгованості ціна живої ваги перераховується по ціні 14,00 грн. за 1 кг., а саме сума заборгованості складає 55100,00 грн.".

Проте, відповідач свої зобов’язання не виконав, суму заборгованості в розмірі 55100,00 грн. не оплатив.

На день розгляду справи заборгованість в сумі 55100,00 грн. відповідачем не погашена, оскільки останнім не подано жодного належного доказу про підтвердження здійснення ним відповідних розрахунків за поставлений позивачем товар згідно договору від 22.11.2007 року та гарантійного листа від 17.06.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 55100,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 202, 208, 509, 525, 526, ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс "Копієвка" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32, код ЄДРПОУ 32580547) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (67942, Одеська область, Красноокнянський район, с. Новосамарка, код ЄДРПОУ 30820612) 55100,00 грн. заборгованості, 551 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                         Є.П. Євграфова