Постанова № 24690669, 31.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2012 року 11:03 № 2а-5763/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 р. № 0002152202

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 24/04-1д від 24.04.2012 р.);

ОСОБА_4 (довіреність № 08/05-1д від 08.05.2012 р.)

від відповідача: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 р. № 0002152202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5763/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

25.05.2012 р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0002152202 від 18.04.2012 р., яким ТОВ «ВКП «СКБ»було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 254 747,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 63 687,00 грн.

- присудити на користь позивача всі здійснені документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

В судовому засіданні 31.05.2012 р. представники позивача уточнені судові вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача послалися на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 184.1, п. 184.5 ст. 184, п. 198.3 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а також п. 2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, щодо завищення р. 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»у вересні 2011 року на загальну суму 254 747 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання 31.05.2012 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Однак, відповідачем було подано заперечення на адміністративний позов та в минулих судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»(код ЄДРПОУ 37634188) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338) за період серпень - вересень 2011 року, було встановлено порушення позивачем вимог п. 184.1, п. 184.5 ст. 184, п. 198.3 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а також п. 2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, внаслідок чого останнім завищено р. 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»у вересні 2011 року на загальну суму 254 747 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що при проведенні аналізу податкової звітності контрагента позивача ТОВ «Агропульсар», що перебуває на обліку в ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області, згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, станом на момент проведення перевірки було встановлено, що до ДПІ У Михайлівському районі Запорізької області за серпень, вересень 2011 року ТОВ «Агропульсар»декларації з ПДВ не подавалися, а отже внаслідок зазначених правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Агропульсар»було завдано шкоди Державному бюджету. Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Агропульсар»має стан «Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду; відомості про зняття з обліку від 12.12.2011 р. Та крім того встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Агропульсар»від 13.12.2010 р. було анульовано 28.09.2011 р., у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням, а отже податкові накладні, за якими позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту в серпні-вересні 2011 р., виписувалися контрагентом ТОВ «Агропульсар»без діючого свідоцтва платника ПДВ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»(код ЄДРПОУ 37634188) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338) за період серпень - вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 30.03.2012 року № 89/22-2/37634188, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 184.1, п. 184.5 ст. 184, п. 198.3 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а також п. 2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, щодо завищення р. 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»у вересні 2011 року на загальну суму 254 747 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002152202 від 18.04.2012 р., яким ТОВ «ВКП «СКБ»було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 254 747,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 63 687,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002152202 від 18.04.2012 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як видно з наявних матеріалів справи, документальною невиїзною перевіркою ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»перевірялося зокрема правомірність формування позивачем податкового кредиту в періоді серпень - вересень 2011 року за наслідками взаємовідносин із контрагентом ТОВ Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338).

Так, згідно наданих документів до матеріалів справи вбачається, що податковий кредит позивачем ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»у зазначених періодах (серпень-вересень 2011 р.) було сформовано за рахунок контрагента - постачальника: ТОВ «Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338) на загальну суму 254 747 грн., у тому числі:

- за серпень 2011 року на суму 192 688 грн.,

- за вересень 2011 року на суму 62 059 грн.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338), що перебуває на обліку в ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області, згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, станом на момент проведення перевірки було встановлено, що до ДПІ У Михайлівському районі Запорізької області за серпень, вересень 2011 року товариством декларації з ПДВ не подавалися.

Також, за наслідками зазначеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «Агропульсар»(код ЄДРПОУ 37173338) має стан «Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду; відомості про зняття з обліку № 2А-0870/9135/11 від 12.12.2011 р.

Матеріалами справи також підтверджується, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Агропульсар»№ 100314063 від 13.12.2010 було анульовано 28.09.2011 р., у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням, в той час як податкові накладні виписувалися ТОВ «Агропульсар»на адресу відповідача саме в серпні-вересні 2011 р., а отже в період відсутності діючого свідоцтва платника ПДВ.

Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платником податку є:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього Кодексу;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване не на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту;

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

- з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), яку перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

- з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України, передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів залишається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (ст. 201.7 Податкового Кодексу України).

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, а саме п. 2, - «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість».

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, а саме п. 8, - «Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника».

Вимогами п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, згідно статті 184.1 Податкового Кодексу, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податків і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована, як платник податку, протягом 12 послідовних календарних місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Статтею 184.5 Податкового Кодексу України, визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи, як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача ТОВ «Агропульсар»було анульовано на момент здійснення останнім правовідносин із позивачем, а саме в серпні-вересні 2011 р., а отже, зважаючи на викладене, та зазначені норми податкового законодавства, суд погоджується із висновком контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 184.1, п. 184.5 ст. 184, п. 198.3 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, внаслідок чого ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СКБ»було завищено р. 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»у вересні 2011 року на загальну суму 254 747 грн.

Крім того, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, контрагент позивача ТОВ «Агропульсар»не звітував до податкового органу з ПДВ за серпень-вересень 2011 р., а відповідно контрагентом позивача не були визначені податкові зобов'язання по взаємовідносинах із позивачем для сплати до Держаного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Агропульсар» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 05.06.2012 р.