Постанова № 24690642, 31.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2012 року № 2а-5242/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

розглянувши, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, в порядку письмового провадження справу

За позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»

про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі 178 026, 46 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 1.11-1 від 01.03.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі 178 026, 46 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-5242/12/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 03.05.2012 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала суду від 19.04.2012 р. про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-5242/12/2670 була отримана відповідачем 27.04.2012 р., відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи.

11.05.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із додатками, що був надісланий поштою 07.05.2012 р. згідно штампу поштового відділення на конверті відправлення.

В зазначеному відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»пені у розмірі 31 372,00 грн., та погоджується із заявленою до стягнення сумою адміністративно-господарських санкцій в розмірі 146 654,46 грн. за порушення нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Зважаючи на викладене, згідно з ч.4 ст.183-2 КАС України, з метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі, що будуть мати значення при вирішення справи по суті, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2012 р. було призначено судове засідання з розгляду справи № 2a-5242/12/2670 на 31.05.2012 р. із викликом в судове засідання представників сторін.

Позивач в судове засідання 31.05.2012 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2012 р. заперечив проти заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»пені у розмірі 31 372,00 грн., та погодився із заявленою до стягнення сумою адміністративно-господарських санкцій в розмірі 146 654,46 грн. за порушення нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Заперечення відповідача в частині стягнення з ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»пені у розмірі 31 372,00 грн. ґрунтується на тому, що вказана сума пені була нарахована позивачем за прострочення сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 146 654,46 грн., за період такого прострочення з 16.04.2010 р. до 28.03.2012 р., в той час як ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року справа № 23/51-6 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії», якою, відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, а відповідно до вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття позивача в судове засідання 31.05.2012 р., що був повідомлений належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого не заперечив представник відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік»- по формі 10-ПІ (поштова - річна), затвердженої наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42.

Згідно зазначеного звіту відповідач вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 257 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 10 інваліда, а працевлаштував 4 (копія звіту міститься в матеріалах справи).

У відповідності до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами та доповненнями, передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону України вбачається, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, як вбачається з наявних матеріалів справи, а також не заперечувалося представником відповідача, згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»не було створено 6 робочих місць для інвалідів та відповідно не працевлаштовано, зважаючи на що, на підставі вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 146 654,46 грн.

Розрахунок зазначеної суми заборгованості в розмірі 146 654,46 грн. наданий позивачем до матеріалів справи та зазначені в ньому дані відповідачем не заперечувалися.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, позивачем, на підставі ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», було нараховано відповідачу пеню в розмірі 31 372,00 грн. за прострочення сплати основної суми боргу в розмірі 146 654,46 грн., за період такого прострочення з 16.04.2010 р. до 28.03.2012 р.

Однак, суд не погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем зазначеної суми пені в розмірі 31 372,00 грн. за прострочення сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 146 654,46 грн. за період такого прострочення з 16.04.2010 р. до 28.03.2012 р., як вважає відповідач під час дії мораторію, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року справа № 23/51-6 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позиція відповідача полягає в тому, що оскільки податкові зобов'язання по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 146 654,46 грн. виникли у відповідача з 16.04.2010 р. та не були сплачені останнім до 28.03.2012 р., то на них поширювалась дія мораторію, і нарахування пені за невиконання чи неналежне виконання даних зобов'язань податковою інспекцією було здійснено неправомірно.

Проте, з обґрунтованістю такого висновку суд погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 146 654,46 грн. настав у позивача після 16.04.2010 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється, згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Наведені положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не є такими, що припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Таким чином, заперечення відповідача щодо неправомірного нарахування та стягнення пені в розмірі 31 372,00 грн. за прострочення сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 146 654,46 грн. за період такого прострочення з 16.04.2010 р. до 28.03.2012 р., не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Докази, подані позивачем в обґрунтування позовних вимог, підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач не надав суду заперечень, підтверджених допустимими доказами, щодо протиправності заявлених до нього позовних вимог.

Зважаючи на таке, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, ч.1 ст.41, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»»(код ЄДРПОУ 30180773, адреса: 03055, м. Київ, вул. Шулявська, 7) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік, у розмірі 146 654,46 грн., та пені у розмірі 31 372,00 грн., що разом складає 178 026,46 грн.

Стягувач - Фонд соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 11.06.2012 р.