Постанова № 24690292, 11.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1047/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі судового засідання - Ільченку С.М.,

за участю: прокурора Шепеляк В.Ю. (за посвідченням),

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський міжрайонний прокурор Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор стверджує, що за результатами проведеної позивачем перевірки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції, оскільки відповідач порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі викладених обставин прокурор просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач до зали судового засідання не прибув, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг станом на 22.05.2012 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення та доводи прокурора та представника позивача по справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Звенигородською районною державною адміністрацією 08.04.2002 року за № 20040170000001857, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 2125 від 28.05 2012 року та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_3.

Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_4 видом господарської діяльності відповідача є надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

22.11.2011 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області була здійснена перевірка відповідача щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було виявлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за допомогою водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 надавав послуги з перевезень пасажирів та їх багажу на таксі без оформлення документів, а саме індивідуальної контрольної книжки, чим порушено вимоги п. 6.3 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів»затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України № 340 від 07.06.2010 року та ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що складено акт від 22.11.2011 року.

За результатами перевірки тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області Бичеком О.А. було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 134074 від 27.12.2011 року, згідно з якою до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. 00 коп., передбачені абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Копія постанови була надіслана відповідачу 27.12.2011 року.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. На підставі ст. 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789, Мінтрансзв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що і складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорт) функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), затвердженого постановою Кабінету і Міністрів України від 08.09.2004 року №1190 передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів. Пунктом 20 Положення передбачено, що Головавтотрансінспекція е юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 року № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/11853. За п.1 цього Положення, територіальний орган Головавтотрансінспекції в Черкаській області (далі - територіальне управління) е територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Пунктом 4 цього ж Положення, основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні, визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів; автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті ( далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція та її територіальне управління в Черкаській області.

Згідно вимог статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі який виконуються пасажирські перевезення.

Перелік документів для перевезень пасажирів та багажу на таксі передбачено ст. 39 цього Закону.

Отже, індивідуальна контрольна книжка являється обов'язковим документом, який повинен бути у водія на момент перевірки, оскільки вона підпадає під категорію інших документів передбачених законодавством України, про які йде мова в ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Таким чином, беручи до уваги те, що сума фінансових санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп. відповідачем у передбаченому законом порядку не сплачена, постанова про застосування фінансових санкцій від 27.12.2011 року № 134074 відповідачем не оскаржена, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем -суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (20200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. фінансових санкцій, зарахувавши їх на рахунок № 31114106700002, код платежу 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції», банк ГУ ДКУ в Черкаській обл., МФО 854018, одержувач: УДКСУ в м. Черкаси, код одержувача 38031150.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко