Постанова № 24689339, 28.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року 15:50 Справа № 0870/3618/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя

до:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, м. Запоріжжя

про:визнання протиправними дій,

за участю

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 75 від 29.02.2012

від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 19/8/10 від 28.03.2012

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях: № 152 від 06.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 506 від 13.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 524 від 13.01.2012 на суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 866 від 20.01.2012 на суму 1 446 000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 867 від 20.01.2012 на суму 54 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1025 від 23.01.2012 на суму 2 434 566,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1026 від 23.01.2012 на суму 1,00 грн. з призначенням платежу - «штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень»; № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року»; № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. з призначенням платежу - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ».

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки податкового органу про допущену позивачем несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань за деклараціями з ПДВ за квітень-травень 2011 року не відповідає дійсності. Стверджує, що самостійно визначені податкові зобов'язання були сплачені ВАТ «Запоріжжяобленерго» у встановлені законом строки та в повному обсязі, про що свідчать долучені до матеріалів позову платіжні доручення. Вказує, що прострочка сплати зобов'язань, яка існує на думку податкового органу, виникла у зв'язку із тим, що останній в актах перевірки від 22.02.2012 № 130/08-05/00130926 та від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926 самостійно здійснив розподіл коштів та фактично змінив призначення платежу у платіжних дорученнях, якими проводилась сплата по деклараціям за квітень-травень 2011 року. Не заперечуючи взагалі проти існування у податкового органу права змінювати призначення платежу та здійснювати перерозподіл коштів згідно Податкового кодексу, вважає, що не існувало того податкового боргу, на погашення якого направлялись поточні платежі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях вх. № 19737 від 10.05.2012 посилається на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС проведені документальні невиїзні перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за періоди: 30.05.2011 по 30.01.2012 та з 30.05.2011 по 20.02.2012. За результатами перевірок встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 277 530,00 грн., 232 156,25 грн. та 2 101 563,07 грн. з затримкою більше 30 днів. Зазначає, що несвоєчасність сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань позивача за деклараціями та уточнюючими розрахунками виникла внаслідок того, що контролюючий орган спрямовував на погашення податкового боргу платника податку, що виник в результаті узгодження сум податкових зобов'язань внаслідок прийняття Верховним судом України відповідного судового рішення, шляхом зарахування самостійно сплаченої платником суми податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу, попередньо погашенню поточних податкових зобов'язань. Вказує, що такі дії є цілком законними та обґрунтованими і узгоджуються із положеннями п. 87.9 ст. 87 ПК України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 28.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 13.02.2012 № 125 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податків та зборів за період з 30.05.2011-30.01.2012, а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), про що складено акт від 22.02.2012 № 130/08-05/00130926.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в саме по податковій декларації за квітень 2011 року № 9003638022 від 20.05.2011, за якою задекларовано до сплати ПДВ в сумі 8 141 522,00 грн., несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 277 530,00 грн. з затримкою більше 30 днів.

Також, 15.03.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податків та зборів за період з 30.05.2011-22.02.2012, а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), про що складено акт від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в саме по податковій декларації за квітень 2011 року № 9003638022 від 20.05.2011, за якою задекларовано до сплати ПДВ в сумі 8 141 522,00 грн., несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 232 156,25 грн. та по податковій декларації за травень 2011 року № 9004266715 від 20.06.2011, за якою задекларовано до сплати ПДВ в сумі 4 138 547,00 грн., несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 101 563,07 грн. з затримкою більше 30 днів.

Посилаючись на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі неправомірно здійснило розподіл коштів та фактично змінило призначення платежів в платіжних дорученнях позивача, зазначених в актах перевірок від 22.02.2012 та від 22.03.2012, ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається

контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Судом встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» перерахувало до Державного бюджету м. Запоріжжя грошові кошти згідно платіжних доручень із наступними призначеннями платежу: № 152 від 06.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 506 від 13.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. -«аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 524 від 13.01.2012 на суму 300 000,00 грн. - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 866 від 20.01.2012 на суму 1 446 000,00 грн. - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 867 від 20.01.2012 на суму 54 000,00 грн. - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1025 від 23.01.2012 на суму 2 434 566,00 грн. - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1026 від 23.01.2012 на суму 1,00 грн. - «штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень»; № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. - «податок на додану вартість за січень 2012 року»; № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ».

Однак, в актах перевірки від 22.02.2012 № 130/08-05/00130926 та від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926 податковий орган зазначив, що платіжні доручення № 152 від 06.01.2012, № 506 від 13.01.2012, № 524 від 13.01.2012, № 867 від 20.01.2012, № 866 від 20.01.2012, № 1025 від 23.01.2012, № 1026 від 23.01.2012, № 3411 від 22.02.2012 були спрямовані на погашення податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям за квітень-травень 2011 року.

Із усних пояснень представника відповідача та актів перевірок від 22.02.2012 № 130/08-05/00130926 та від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926 вбачається, що податковий орган дійсно самостійно розподілив сплачені позивачем кошти за грудень 2011 року та січень 2012 року з посиланням на те, що вони були спрямовані на погашення існуючого у товариства податкового боргу з ПДВ по деклараціям за квітень-травень 2011 року.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти,

що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, вказаними положеннями ПК України податковому органу надано таке право розподілу коштів у випадку існування податкового боргу у платника податку.

Перевіряючи наявність у платника податку податкового боргу з ПДВ судом встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС декларації з ПДВ за квітень 2011 року № 9003638022 від 20.05.2011 та травень 2011 року № 9004266715 від 20.06.2011, в яких товариство самостійно визначило до сплати податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8 141 522,00 грн. та 4 138 547,00 грн. відповідно.

Самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ по декларації за квітень 2011 року позивачем були сплачені ВАТ «Запоріжжяобленерго» згідно платіжних доручень: № 8113 від 23.05.2011 на суму 1 600 000,00 грн., № 8296 від 24.05.2011 на суму 1 741 522,00 грн., № 8416 від 25.05.2011 на суму 2 200 000,00 грн., № 8471 від 26.05.2011 на суму 800 000,00 грн., № 8562 від 27.05.2011 на суму 1 800 000,00 грн.

Податкові зобов'язання з ПДВ визначені в декларації за травень 2011 року були сплачені ВАТ «Запоріжжяобленерго» платіжними дорученнями № 10066 від 17.06.2011 на суму 2 000 000,00 грн., № 10246 від 20.06.2011 на суму 800 000,00 грн., № 10248 від 21.06.2011 на суму 1 338 547,00 грн.

Таким чином, ВАТ «Запоріжжяобленерго» у повному обсязі та у встановлені строки виконало зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за квітень та травень 2011 року, що підтверджується вищевказаними платіжними документами.

Однак, як вбачається з актів перевірок СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 27.07.2011 № 187/08-05/00130926 та від 20.06.2011 № 160/08-05/00130926 платіжні доручення № 8113 від 23.05.2011, № 8296 від 24.05.2011, № 8416 від 25.05.2011, № 8471 від 26.05.2011, № 8562 від 27.05.2011, № 10066 від 17.06.2011, № 10246 від 20.06.2011, № 10248 від 21.06.2011, якими позивач проводив погашення зобов'язань з ПДВ за деклараціями за квітень-травень 2011 податкова інспекція використала для погашення нібито існуючого податкового боргу за деклараціями з ПДВ № 9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010.

Проте, судом встановлено, що будь-якого податкового боргу за податковими деклараціями з ПДВ № 9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010 у позивача не існувало.

Зокрема, згідно наданих представником позивача платіжних доручень вбачається, що самостійно визначені податкові зобов'язання за деклараціями № 9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010 товариство погасило шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями: № 14330 від 20.10.2010, № 14367 від 21.10.2010, № 14412 від 22.10.2010, № 14473 від 25.10.2010, № 14630 від 26.10.2010, № 14780 від 27.10.2010, № 14781 від 27.10.2010, № 14761 від 27.10.2010, № 16172 від 22.11.2010, № 16261 від 23.11.2010, № 16293 від 24.11.2010, № 16566 від 29.11.2010, № 18172 від 23.12.2010, № 18240 від 24.12.2010, № 18280 від 27.12.2010, № 18291 від 28.12.2010, № 18322 від 29.12.2010.

Судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-9413/10/0870 та від 27.01.2011 у справі № 2а-0870/268/11 які набрали законної сили, встановлено протиправність дій СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях № 14330 від 20.10.2010, № 14367 від 21.10.2010, № 14412 від 22.10.2010, № 14473 від 25.10.2010, № 14630 від 26.10.2010, № 14780 від 27.10.2010, № 14781 від 27.10.2010, № 14761 від 27.10.2010, № 16172 від 22.11.2010, № 16261 від 23.11.2010, № 16293 від 24.11.2010, № 16566 від 29.11.2010, № 18172 від 23.12.2010, № 18240 від 24.12.2010, № 18280 від 27.12.2010, № 18291 від 28.12.2010, № 18322 від 29.12.2010.

Отже, судовими рішеннями підтверджено, що вищевказані платіжні доручення залишились в погашення податкових зобов'язань за деклараціями № 9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010, а тому податкового боргу за ними не існує.

Крім того, із облікової картки платника податків - ВАТ «Запоріжжяобленерго» судом встановлено, що станом на 01.10.2009 за платником податків рахувалась переплата з ПДВ в сумі 27 886,65 грн.

16.10.2009 у обліковій картці платника податків податковим органом відображено борг у сумі 37 809 687,50 грн. згідно постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 5/325-5/329.

З пояснень представника відповідача суд з'ясував, що саме з моменту відображення у обліковій картці податкового боргу в сумі 37 809 687,50 грн. всі поточні платежі платника - ВАТ «Запоріжжяобленерго» йшли на погашення вказаного боргу. При цьому представник підтвердив, що прострочки та неповної сплати поточних платежів ВАТ «Запоріжжяобленерго» не мало.

Слід зазначити, що до вступу в дію Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011, податковий орган не мав права здійснювати розподіл коштів та змінювати призначення платежів визначених самим платником у платіжних документах.

Починаючи з 01.01.2011 таке право податковий орган отримав.

Таким чином, не заперечуючи проти наявності у податкового органу згідно положень Податкового кодексу України права здійснювати розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, суд вважає, що такий розподіл буде правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу в погашення якого були спрямовані такі кошти.

Під час судового розгляду було встановлено та доведено матеріалами справи відсутність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за податковими деклараціями вересень-листопад 2010 року та квітень-травень 2011 року на які посилався податковий орган в актах перевірки від 22.02.2012 № 130/08-05/00130926,від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926, від 27.07.2011 № 187/08-05/00130926 та від 20.06.2011 № 160/08-05/00130926.

Тож проведений розподіл коштів та зміна призначень платежу за спірними платіжними дорученнями є незаконним.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях: № 152 від 06.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 506 від 13.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 524 від 13.01.2012 на суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 866 від 20.01.2012 на суму 1 446 000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 867 від 20.01.2012 на суму 54 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1025 від 23.01.2012 на суму 2 434 566,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»; № 1026 від 23.01.2012 на суму 1,00 грн. з призначенням платежу - «штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень»; № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року»; № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. з призначенням платежу - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ» слід визнати протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправними дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях:

- № 152 від 06.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 506 від 13.01.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 524 від 13.01.2012 на суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «аванс податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 866 від 20.01.2012 на суму 1 446 000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 867 від 20.01.2012 на суму 54 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 1025 від 23.01.2012 на суму 2 434 566,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за грудень 2011 року»;

- № 1026 від 23.01.2012 на суму 1,00 грн. з призначенням платежу - «штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень»;

- № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року»;

- № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. з призначенням платежу - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ».

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 32,19 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Л.Я. Максименко