Постанова № 24689324, 22.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року (14 год. 35 хв.) Справа № 0870/2549/12

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»

до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинною вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів» (далі – ПП Фабрика делікатесних сирів», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі – УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати нечинною вимогу про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464), Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1) та зазначає, що вимога про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 видана на ТОВ «Фабрика делікатесних сирів», а позивач за організаційно-правовою формою є приватне підприємство та має повне найменування Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів», скорочене ПП «Фабрика делікатесних сирів». Таким чином, вимога про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 виставлена відповідачем не страхувальнику ПП «Фабрика делікатесних сирів», а ТОВ «Фабрика делікатесних сирів», що є порушенням п. 8.2. Інструкції № 21-1, ч. 4 ст. 25 Закону № 2464. На підставі викладеного, вважає вимогу про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 у розмірі 17261,72 грн. незаконною. Просить суд визнати нечинною вимогу про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 22.05.2012 надав до суду клопотання (вх. № 21928) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте 22.05.2012 надав до суду клопотання (вх. № 21928) про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог заперечує у повному обсязі. Крім того, 17.05.2012 представником відповідача надані заперечення на адміністративний позов (вх. № 21230), в яких зазначено, що згідно заяви про реєстрацію як платника внесків до Пенсійного фонду України позивач зареєстрований в управлінні за реєстраційним номером № 08024-03497. Починаючи з 21.01.2008 боржник надає до управління розрахунки сум страхових внесків, в яких нараховує страхові внески, але сплачує їх несвоєчасно та не у повному обсязі. Відповідно до даних особових рахунків платника ПП «Фабрика делікатесних сирів» та наданому позивачем звіту про нарахування єдиного внеску за січень 2012 загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень 2012, складає 17261,72 грн. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 сума єдиного внеску за січень 2012 підлягає сплаті до 20.02.2012. Згідно з карткою особового рахунку платника протягом лютого 2012 кошти від боржника не надходили. Таким чином, вимога про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 сформована на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску за січень 2012 у розмірі 17261,72 грн. Вказує, що при винесенні оскаржуваної вимоги спеціалістом управління було допущено помилку при написанні назви юридичної особи, а саме замість «Приватне підприємство» зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю», але помилка у визначенні організаційно-правової форми боржника не спростовує наявність заборгованості по єдиному внеску станом на 01.03.2012. На підставі викладеного, просить відмовити ПП «Фабрика делікатесних сирів» у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП «Фабрика делікатесних сирів» (ідентифікаційний код 32875438) є юридичною особою та зареєстроване Відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради 12.03.2004 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи.

В матеріалах справи міститься та судом досліджена подана ПП «Фабрика делікатесних сирів» (ідентифікаційний код 32875438) до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя заява від 15.03.2004 про реєстрацію ПП «Фабрика делікатесних сирів» платником страхових внесків.

Відповідно наданого позивачем до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя звіту про нарахування єдиного внеску за січень 2012 загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень 2012, становить 17261,72 грн. (8 строчка звіту).

Таким чином, із матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується факт наявності перед відповідачем заборгованості по сплаті єдиного внеску за січень 2012 у розмірі 17261,72 грн.

02.03.2012 УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято вимогу про сплату боргу № Ю-80, відповідно до якої відповідач вимагає ТОВ «Фабрика делікатесних сирів» сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 17261,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

За приписами п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абз. 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Судом встановлено, що позивачем до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя подано звіт про нарахування єдиного внеску за січень 2012, відповідно до строчки 8 якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень 2012, становить 17261,72 грн. Зазначена сума відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 підлягає сплаті до 20.02.2012 року.

Частиною 12 ст. 9 вищезазначеного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Пунктом 6.4. вищезазначеної Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки на кінець звітного базового періоду у позивача існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску, УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя була сформована вимога про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 на суму заборгованості за січень 2012 у розмірі 17261,72 грн.

Судом встановлено, що при винесенні вимоги про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя допущено помилку в найменуванні платника, а саме замість організаційно-правової форми «ПП» зазначено «ТОВ».

Проте, суд приходить до висновку, що дана вимога винесена саме позивачу, про що свідчить зазначений в вимозі ідентифікаційний номер (32875438), який належить саме ПП «Фабрика делікатесних сирів». Крім того, в вимозі про сплату боргу від 02.03.2012 № Ю-80 зазначена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 17261,72 грн., яку має саме позивач.

Таким чином, помилка допущена УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя в організаційно-правовій формі позивача не спростовує наявність за позивачем заборгованості по єдиному внеску у розмірі 17261,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак