Постанова № 24689309, 28.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року Справа № 0870/891/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства « Рассвет»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

про: скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2011 №00001052305, №0001062305, від 20.12.2011 №0001312305, №0001322305

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства « Рассвет» (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2011 №00001052305, №0001062305, від 20.12.2011 №0001312305, №0001322305

Представник позивача та представник відповідача про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань про розгляд справи без його участі не надавав.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією відповідача, на підставі ст.52 КАС України слід замінити первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м. Запоріжжя на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 р. відповідачем складено Акт від 19.09.2011 №1705/2305/13626540.

Зазначеним актом встановлені порушення:

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 п.8.3, пп. 8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 144.1 ст.144, 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 76 111 грн.

п. 1.7 ст.1, пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 164 720 грн.

05 жовтня 2011 р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052305 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164 720,00 грн. за основним зобов'язанням та 82 360,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001062305 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 76 111,00 грн. за основним зобов'язанням та 38 055,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги до позивача надійшли податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № 0001312305 та № 0001322305, винесені ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідно до яких визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164 720,00 грн. за основним зобов'язанням та 41 180,00 грн. за штрафними санкціями, а також визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 76 111,00 грн. за основним зобов'язанням та 18199,25 грн. за штрафними санкціями.

За результатами розгляду повторної скарги до позивача надійшло рішення від 18.01.2012 р. № 1164/6/10-2115, яким Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя,з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 №00001052305, №0001062305, які були прийняті за результатами перевірки, суд вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 №00001052305, №0001062305 позивач оскаржував в адміністративному порядку та за результатами оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 №0001312305, №0001322305, якими була зменшена сума штрафних санкцій.

Згідно п. 60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 №00001052305, №0001062305 вважаються відкликаними, тому позовна вимога щодо скасування зазначених податкових повідомлень рішень задоволенню не підлягає.

По суті спору слід зазначити наступне.

За перевіряємий період позивач мав господарські відносини з декількома контрагентами, це: ТОВ «Олвен Груп», ТОВ «Строй- Вінд», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Іртас».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Олвен Груп».

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в перевіряємий періоду ПАТ «Рассвет» придбало у ТОВ «Олвен Груп» оргтехніку. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі,. згідно з платіжними дорученнями. Станом на 30.06.2011 дебіторська заборгованість становить 124000 грн. ПАТ «Рассвет» до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року включено витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Олвен Груп» на загальну суму 103333 грн.

Перевіркою зроблено висновок, що ПАТ «Рассвет» завищено валові витрати по операціях з ТОВ «Олвен Груп» на загальну суму 103333 грн.

За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Олвен Груп» встановлено вчинення правочинів з іншими контрагентами, які не спрямовані на реальне настання наслідкі.

За даними АІС «Податки» та АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Олвен Груп» визнано банкрутом та скасовано держреєстрацію 05.01.2011 року.

Згідно податкових накладних №212, 213 від 26.05.2010 та квитанції банку від 26.05.2010 господарські відносини між ТОВ «Олвен Груп» та позивачем виникли ще до 05.01.2011, тобто до скасування держреєстрації ТОВ «Олвен Груп».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Строй- Вінд».

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Рассвет» мало взаємовідносини з ТОВ «Строй- Вінд», яким на адресу ПАТ «Рассвет» виписано акти виконаних робіт за квітень 2010 року на загальну суму 988815,67 грн.. у т.ч. ПДВ 164802.61 грн. з виконання ремонтних послуг за адресою: м.Запоріжжя, Північне шосе, 30. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі (платіжне доручення №796 від 22.04.2010 р. на загальну суму 100000 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.). ПАТ «Рассвет» вказані ремонтні роботи було включено до балансової вартості основних фондів групи 3. на які нараховувалися амортизаційні відрахування та включалися до рядку 06.2 декларації з податку на прибуток (рядок 06.2.3.1 «Амортизація основних засобів загальногосподарського використання» Додатку АВ до рядка 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, на загальну суму 8070 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 р. у сумі 8070 грн.

Перевіркою зроблено висновок, що в порушення п. 144.1 ст. 144, п.146.3. п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, ПАТ «Рассвет» завищено амортизаційні відрахування по взаємовідносинах з ТОВ «Строй-Вінд» за 2 квартал 2011 р. на суму 8070 грн.

Вище зазначені порушення податкового обліку з податку на прибуток призвели до порушення з податку на додану вартість при визначенні суми податкового кредиту.

Від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримано акт від 25.03.2011р. №242/23- 023/33528488 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Строй-Вінд». В ході проведення перевірки не встановлено передачі товарів (послуг) від ТОВ «Строй- Вінд» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Строй-Вінд» підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі: договором підряду б/н від 29.09.2009 р., довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2010 р., кошторисом на ремонтні роботи, платіжними дорученнями від 20.10.2009 р., № 2104 від 09.12.2009 р., № 2201 від 23.12.2009 р., № 73 від 27.01.2010 р., № "96 від 22.04.2010 р., прибутковим ордером № ПН-04/10 від 30.04.2010 р., податковими накладними № 642 від 20.10.2009 р., № 734 від 09.12.2009 р., № 800 від 23.12.2009 р., № 44 від 27.01.2010 р., № 199 від 22.04.2010 р., № 200 від 30.04.2010 р.

За вказаним договором ТОВ «Строй-Вінд» виконало загально-будівельні роботи з ремонту корпусу № 2 по вул. Північне шосе, 30. Дані ремонтні роботи виконувалися з метою створення умов для передачі в оренду приміщень у вказаній будівлі, оскільки одним з головних видів діяльності позивача є здавання в оренду власного нерухомого майна.

Відремонтоване приміщення позивачем було передано в оренду, що підтверджується договорами оренди приміщення по вул. Північне шосе, 30: №43/0311А від 01.03.2011; №77/1211А від 01.12.2011; №02/0111А від 01.021.2011.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Буд Ворк».

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Буд Ворк» виписано ПАТ «Рассвет» видаткову накладну від 11.11.2009 р. на поставку кондиціонерів 2 шт. на суму 150000 грн., в т.ч. ПДВ 25000грн. Розрахунки проведено у безготівковій формі у вересні 2009 р. на суму 150000 грн.. заборгованість станом на 30.06.2011 р. відсутня.

Зазначені у видатковій накладній кондиціонери віднесено до балансової вартості основних фондів 3 групи. Нараховані суми амортизаційних відрахувань відображались у р. 07 декларацій з податку на прибуток за 3 квартал 2010 р. - 6618 грн., за 4 квартал 2010 р. - 6221 грн., за 1 квартал 2011 р. - 5848 грн.

В порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 гі.8.3, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПАТ «Рассвет» завищено амортизаційні відрахування з придбання у ТОВ «Буд Ворк» кондиціонерів на суму 14700 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на 7500 грн., за 1 півріччя 2010 рік на 14700 грн.

Від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримано акт від 28.02.2011 р. №107/23- 02/34440902 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Буд Ворк». В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Буд Ворк» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тому операції з купівлі-продажу ТОВ «Буд Ворк» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Буд Ворк» підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі: на підставі рахунку-фактури № 00225 від 28.09.2009; платіжними дорученнями № 1172 від 18.09.2009, № 1213 від 30.09.2009; видатковою накладною РН-0000836 від 11.11.2009 р., актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2009.

На час проведення перевірки та на даний момент кондиціонери експлуатуються Позивачем у власних приміщеннях.

Крім того, до судового засідання від 02.04.2012 позивачем, для огляду суду, надавалися інструкції по експлуатації придбаних кондиціонерів, як один із доказів наявності зазначеного товару.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Іртас».

В акті планової виїзної документальної перевірки від 19.09.2011 року №1705/2305/13626540 зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року ПАТ «Рассвет» мало взаємовідносини з ТОВ «Іртас». Згідно з наданими для перевірки документами встановлено, що ТОВ «Іртас» виписано видаткову накладну №0153 від 14.05.2010 р. на загальну суму 210000 грн.. у т.ч. ПДВ 35000 гри. на поставку товару: комплект обладнання фірми Тadlen (насос 140 л) у кількості 35 комплектів. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на вказану суму згідно з платіжними дорученнями. ПАТ «Рассвет» до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року включено витрати на загальну суму 175000 грн.

Перевіркою зроблено висновок, що в порушення п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Іртас» за 1 півріччя 2010 р. на 175000 грн.

В акті про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Іртас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 р. №117/23-2/34419121 від 17.02.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Іртас» підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі: на підставі рахунку-фактури № 9/05 від 13.05.2010; платіжними дорученнями № 1013 від 13.05.2010, № 1029 від 14.05.2010, № 1037 від 17.05.2010, №1062 від 18.05.2010 податковою накладною № 0682 від 14.05.2010, видатковою накладною № 0153 від 14.05.2010.

В подальшому зазначене обладнання було реалізовано ВАТ «Завод «Львівсільмаш» відповідно до договору поставки № 11-05/10 від 13.05.2010 р., рахунку-фактури від 13.05.2010 р. № СФ-0000890, платіжних документів від 13.05.2010 р. та 18.05.2010 р., податкових накладних від 13.05.2010 р. № 681, від 18.05.2010 р. № 731, видаткової накладної від 31.05.2010 р. № РН- 0000540, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 31.05.2010 р. № л-00000240.

Щодо встановлених відповідачем порушень норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України слід зазначити наступне.

Згідно п. 5.1. ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приписами п. 8.1.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення (…)

У п. 8.2.1. . Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Щодо порушення яке було після набрання законної сили Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 144.1 Податкового кодексу України амортизації зокрема підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року (…)

Згідно з п. 146.11 Податкового кодексу України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Щодо порушення Закону України «Про податок на додану вартість», виявленого відповідачем, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки з відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень пп. 7.2.3 та 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається момент виникнення податкових зобов'язань продавця і видається покупцю на його вимогу та е підставою для формування податкового кредиту з ПДВ (пп. 7.4.5 ст. 7 Закону).

Наявність первинної документації у позивача, яка засвідчує факт виникнення правовідносин з контрагентами та відсутність доказів щодо неправомірних дій позивача спростовує висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по операціях та завищення валових витрат.

Позивач у письмових поясненнях та у судових засіданнях з приводу висновків відповідача, зазначив, що всі викладені в Акті обставини не спростовують факту виконання сторонами їх договірних зобов'язань. Всі висновки відповідача стосуються лише факту порушень діючого законодавства зі сторони контрагентів.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно, суд вважає, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 №0001312305, №0001322305

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства « Рассвет» судовий збір у розмірі 16 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева