Постанова № 24688984, 11.06.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1677/12

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Притула Т.Ю. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: приватне акціонерне товариство "Єврокар"- представники Бількін О.С., Стельмах Ю.Ю.

відповідача :Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС України - представник не з'явився

треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служи України в Ужгородському районі, Управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області - представник Логін В.В.

Державна податкова служба у Закарпатській області - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Єврокар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області, Державна податкова служба у Закарпатській області до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 грн. та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені 11 червня 2012 року. Повний текст виготовлено та підписано 13 червня 2012 року.

Приватне акціонерне товариство "Єврокар" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області, Державна податкова служба у Закарпатській області до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2008 році позивачем до Державного бюджету України було здійснено надмірне перерахування суми податку на прибуток у розмірі 23491481,74 грн. За результатами здійснення господарської діяльності у 2009 та 2010 рр. за відсутності заборгованості по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджету сума надмірно сплаченого податку на прибуток була скорегована і станом на 09 лютого 2011 року становила 23 230 789,49 грн. На підставі норм пп. 16.16 ст. 16 та пп. 21.3 ст. 21 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та згодом ст. 43 Податкового кодексу України протягом 2009- 2011 рр. позивач неодноразово звертався до Ужгородської МДПІ та ДПА у Закарпатській області із заявами щодо повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток. Однак станом на день подання позову до суду вказані заяви залишені без задоволення, висновок про повернення відповідних сум коштів з Державного бюджету України відповідному органу Державного казначейства України направлено не було. Стверджував, що незважаючи на прохання повернути суму надміру сплаченого податку, в тому числі частинами згідно узгодженого графіку, податковими органами було запропоновано врахувати суму переплати в рахунок майбутніх платежів.

Крім того, позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області щодо неподання Управлінню Державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України суми надміру сплаченого податку на прибуток , стягнути з Державного бюджету України суму надміру сплаченого податку на прибуток , а також стягнути з Державного бюджету України 4651181,05 грн. інфляційних нарахувань, 1802076,98 грн. 3% річних від неповернутої суми за весь період прострочення, 1802076,98 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Нарахування вказаних сум обумовлено бажанням позивача використати законодавчо передбачений спосіб захисту майнового права та інтересу на підставі ст.ст. 625, 536 та 1214 Цивільного кодексу України , який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат, які зазнав останній від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за користування утримуваними грошовими коштами, що підлягають поверненню, тобто притягнути відповідача до фінансової відповідальності. Вважає, що оскільки фінансову відповідальність контролюючих органів у Податковому кодексі України не визначено, а її види і розмір встановлені Цивільним кодексом України, тому саме норми останнього необхідно застосувати при вирішенні питання захисту порушених прав та компенсації шкоди, заподіяної відповідачем у спірних правовідносинах.

Під час судового розгляду позивач зменшив позовні вимоги, оскільки сума надміру сплаченого податку на прибуток, що підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача зменшилась на 4 596 529, 00 грн. у зв'язку і зарахуванням сум платежів з податку на прибуток , які підлягали сплаті до бюджету за підсумками діяльності ПрАТ "Єврокар" за 2011 рік та 1-ий квартал 2012 року, що підтверджується актами звірки розрахунків та податковими деклараціями, у зв'язку з чим просить стягнути з державного бюджету суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260,49 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, що стверджується розпискою , яка міститься в матеріалах справи. Відповідач позов не визнав з мотивів, наведених у письмових запереченнях , в яких зазначив, що позивач просить визнати неправомірною бездіяльність податкового органу стосовно неподання Управлінню Державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України суми надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 23 230 789,49 грн. Проте згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень являє собою пасивну поведінку останнього. Однак, у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям, які, в свою чергу, підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Тому відповідач здійснював заходи щодо повернення переплати по податку на прибуток шляхом погодження із вищестоящим органом, про що Приватне акціонерне товариство «Єврокар»було письмово повідомлено листами від 25.02.2011 року №924/10/15, 03.06.2011 року №3131/7/19-050 та 15.07.2011 року №3819/7/15-114.

Крім того, вважає, що податкові органи не можуть бути відповідачем у позовах про стягнення бюджетної заборгованості з податку на прибуток, оскільки, відповідно до п.10 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом ДПАУ, Мінфіну та Держказначейства від 21.12.2010 року №974/1597/499, повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів. Крім того, в ст. 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджету, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з бюджетними коштами.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області в судовому засіданні заперечила проти позову з мотивів, викладених у письмових поясненнях та пояснила, що процедура повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань визначена статтею 43 Податкового кодексу України , норми якого не містять положень щодо права платників податку на прибуток звертатися до суду з позовами про стягнення з Державного бюджету України сум надміру сплаченого податку на прибуток, і Державний бюджет України не є відповідачем у розумінні КАСУ, доходи Держбюджету України по своїй економічно-правовій природі не належать на будь-яких правах органам Державного казначейства України, які не є їх розпорядниками.

Представник третьої особи - Державної податкової служби у Закарпатській області в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату та час розгляду справи, що вбачається з його розписки. В письмових запереченнях стверджує, що згідно норм чинного законодавства повернення переплати податку на прибуток проводиться з Державного бюджету України, а в даний час Уряд України звернувся до Міжнародного валютного фонду для отримання чергового кредиту з метою подолання економічної кризи в країні. Міжнародний валютний фонд проводить перевірку фінансового становища України. Враховуючи, що сьогодні існує дисбаланс між доходами та видатками державного бюджету на декілька мільярдів гривень, а сума переплати податку на прибуток, яку необхідно повернути Приватному акціонерному товариству «Єврокар», становить значну частину надходжень до державного бюджету від Закарпатської області, задоволення позовних вимог призведе до збільшення дефіциту коштів Державного бюджету України, можливих невиплат пенсій, стипендій громадян України.

Суд розглянув справу у відсутності відповідача керуючись ч.4 ст.128 КАСУ, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини по справі на підставі пояснень сторін та досліджених в удовому засіданні належних та допустимих доказів, суд приходить до наступного.

Закрите акціонерне товариство «Єврокар»зареєстроване, як юридична особа, Ужгородською районною державною адміністрацією 14.04.2000 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та здійснений запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 320 120 0000 000037. 30 листопада 2010 року Закрите акціонерне товариство «Єврокар»реорганізовано в Приватне акціонерне товариство «Єврокар», яке є правонаступником його прав та обов'язків.

Судом встановлено, що в 2008 році Закритим акціонерним товариством «Єврокар»до Державного бюджету України було здійснено надмірне перерахування податку на прибуток у сумі 23 491 481,74 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 09.02.2009 року по 19.02.2009 року від 31 грудня 2009 року, наявним в матеріалах справи.

Факт відсутності заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) станом на 09 лютого 2009 року в Закритого акціонерного товариства «Єврокар»підтверджується відповідною довідкою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції №1691/10/24 від 09.02.2009 року.

На час виникнення спірних правовідносин порядок повернення надміру внесених до бюджету сум податку на прибуток був законодавчо визначений Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 від 28.12.1994 року та «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III.

П.16.16 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.

Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством (п. 21.3 ст. 21 вищезазначеного законодавчого акту).

Пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вищезазначене кореспондується також з вимоги ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, яка встановлює умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Взаємовідносини органів державної податкової служби України, районних (міських) фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби України, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 №58/78/22.

Так, у відповідності доп.7 зазначеного Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків (п. 9 Порядку).

Листом №388 від 18.02.2009 року Закрите акціонерне товариство «Єврокар»звернулось до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області з проханням повернути переплату з податку на прибуток в сумі 23 490 000,00 грн.

Проте, всупереч наведеним законодавчим вимогам, Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція нормативно передбачених дій, спрямованих на повернення сум надміру сплаченого податку, не здійснила.

Листом від 15.04.2009 року №657 Закрите акціонерне товариство «Єврокар»звернулось до відповідача з проханням зарахувати частину переплати податку на прибуток в розмірі 6 782 000,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2009 року, а залишок в сумі 16 208 000,00 грн. повернути на його розрахунковий рахунок.

В подальшому в процесі здійснення господарської діяльності сума надміру сплаченого податку була скоригована і у відповідності до акту звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 року по 09.08.2010 року від 09 серпня 2010 року склала 23 230 789,49 грн., яка й залишилася незмінною до дня подання позовної заяви до суду.

Як встановлено матеріалами справи позивач неодноразово звертався із заявами (листи від 09.08.2010 року №586, від 09.02.2011 року №224, від 28.02.2011 року №288, від 16.05.2011 року №463, від 04.07.2011 року №594), адресованими Ужгородській міжрайонній державній податковій інспекції, Державній податковій адміністрації у Закарпатській області, з проханням повернути суму переплати податку на прибуток, в тому числі з ініціативи позивача було запропоновано повернення вказаних грошових коштів частинами протягом 2011 року згідно узгодженого з Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області графіку платежів.

Сума надміру сплаченого податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «Єврокар»підтверджується актами звірки розрахунків платника з бюджетом від 09 лютого 2011 року, від 16 травня 2011 року, від 29 серпня 2011 року та від 28 вересня 2011 року, наявним в матеріалах справи.

Факт відсутності заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) станом в Приватного акціонерного товариства «Єврокар»підтверджується відповідними довідками Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції №6181/10/24 від 12.05.2009 року, №11766/10/24 від 02.09.2009 року, №15651/10/24 від 08.12.2009 року, №1566/10/24-005 від 07.04.2010 року, №4579/10/24-005 від 01.10.2010 року, №1420/10/24-005 від 21.03.2011 року, №4310/10/24-005 від 31.08.2011 року та №4802/10/24-005 від 29.09.2011 року.

Незважаючи на вищенаведене, всупереч вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, листом №924/10/15 від 25.02.2011 року Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція повідомила позивача, що оскільки переплата по податку на прибуток в сумі 23 230 789,49 грн. складає значну частину надходжень Державного бюджету Закарпатської області та враховуючи вимоги листа-телеграми ДПА України від 09.02.2011 року №3538/7/99-14, вирішення питання щодо повернення коштів можливе лише за письмовою згодою ДПА України. Крім того, було запропоновано розглянути питання щодо зарахування даної суми переплати в рахунок майбутніх грошових зобов'язань. Відповіді аналогічного змісту були надані позивачу також Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області.

Як вбачається актів звірки розрахунків від 02.03.2012 року , від 06.06.2012 року , податкових декларацій з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року , податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року сума надміру сплаченого позивачем податку на прибуток до бюджету зменшилась на 4 596 529,00 грн., в результаті чого сума надміру сплаченого податку на прибуток становить 18 634 260,49 грн.

Отже, як зазначає позивач та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, станом на день звернення до суду Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція не підготувала та не направила відповідний висновок органам держказначейства, кошти на рахунок позивача повернуті не були.

Пп. 17.1.10. Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Право на повернення надміру сплаченого податку на прибуток є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. У відповідності до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (Broniowski v. Poland, № 31443/96, пар. 98).

Крім того, захист права власності гарантований Конституцією України, у відповідності до ст. 41 якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Не дивлячись на дотримання позивачем наведених вище умов, у встановлений законодавством строк та на час розгляду справи по суті зазначений висновок Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції не був підготовлений та направлений органам держказначейства, що є порушенням законних прав позивача на повернення надміру сплачених сум податку на прибуток у розмірі 23 230 789,49 грн.

В даному випадку суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, яка полягає у тому, що остання повинна була підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з державного бюджету та подати його для виконання відповідному органові державного казначейства України, але не виконала законодавчо передбаченого обов'язку. Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності ненадання висновку казначейству.

Твердження відповідача щодо здійснення ним активних дій, спрямованих на повернення переплати по податку на прибуток позивача шляхом погодження із вищестоящим органом, а також щодо неможливості виконати передбачені законодавством дії з надання висновку органам державного казначейства з посиланням на Закон України «Про державну податкову службу в Україні», у відповідності до якого державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям, які, в свою чергу, підпорядковуються Державній податковій адміністрації України, а тому без згоди останньої вказаний висновок не може бути надано, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а згодом Податковим кодексом України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків встановлено обов'язок податкового органу щодо здійснення дій, спрямованих на повертаються платнику податку сум надміру сплаченого податку в разі одержання письмової заяви останнього, зокрема шляхом надання відповідного висновку органу державного казначейства.

Законодавчо не передбачено необхідність узгодження відповідачем своїх дій щодо надання такого висновку з вищестоящими податковими органами.

Вищенаведене спростовує твердження Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції щодо відсутності у нього повноважень на повернення надміру сплаченого податку на прибуток без відповідного погодження з Державною податковою служби України з посиланням на телеграму ДПА України від 09.02.2011 року №3538/7/99-1.

В Україні визнається і діє принцип верховенства закону, у відповідності до якого роль закону у правовій системі держави, в діяльності всіх суб'єктів права, насамперед, державних органів і посадових осіб, є визначальною. Зазначений принцип означає, що закон має вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів та джерел юридичного, тобто державою встановленого права.

Оскільки зазначена телеграма ДПА України не відносить до законодавчих актів, а тому не може скасовувати встановлені законодавством обов'язки відповідача та визначати інший порядок їх здійснення, то твердження Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції вважається необґрунтованим та безпідставним.

Щодо позиції Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції стосовно пред'явлення позову до неналежного відповідача у зв'язку з відсутністю необхідності у наданні висновку для повернення надміру сплаченого податку з посиланням на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, також вважається судом необґрунтованим з огляду на аналіз вищенаведених законодавчих норм.

Посилання третьої особи 3 на дисбаланс між доходами та видатками державного бюджету на декілька мільярдів гривень, а також імовірність збільшення дефіциту коштів Державного бюджету України, можливих невиплат пенсій, стипендій громадян України у разі повернення коштів надміру сплаченого податку на прибуток, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані обставини не звільняли відповідача від обов'язку вчинити дії, передбачені Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (справи «Бурдов проти Росії», «Кечко проти України»).

Щодо позиції третьої особи 1 стосовно того, що Державний бюджет України не є відповідачем в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а доходи Державного бюджету України не належать на будь-яких правах органам державного казначейства, які не є їх розпорядниками, а тому позовні вимоги не можуть містити вимогу про стягнення з державного бюджету грошових коштів, а також, що норми Податкового кодексу України не містять положень щодо права платників податку на прибуток звертатися до суду з позовами про стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого податку на прибуток, спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 4. ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Ст. 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до статей 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету .

У той же час, згідно з ч.1 ст. 25 цього ж Кодексу Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду .

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, на органи казначейства покладено функції щодо виконання рішень судів про стягнення коштів державного бюджету шляхом безспірного списання коштів державного бюджету.

Відтак, враховуючи те, що спірні кошти є коштами, які надміру були сплачені до Державного бюджету України та під час розгляду справи підтверджено та доведено право позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток, які підлягають поверненню саме з Державного, а не місцевого бюджету, беручи до уваги, що зазначена вище сума всупереч вимогам законодавства не була повернута позивачу внаслідок протиправної бездіяльності Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, спірна сума коштів підлягає стягненню з Державного бюджету України за рішенням суду.

Дана позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 02 листопада 2011 року по справі № К/9991/ 53375/11 та в ухвалі ВСУ від 24 лютого 2009 року , в яких зазначено, що у разі неподання контролюючим органом висновку про повернення надміру сплачених зобов'язань, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.

Ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, згідно із ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції та стягнення суми надміру сплаченого податку на прибуток ґрунтуються на законі і тому підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України 4 651 181,05 грн. інфляційних нарахувань, 1 802 076,98 грн. 3% річних від неповернутої суми за весь період прострочення, 1 802 076,98 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Посилання позивача на ст.ст. 536, 625 та ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України як на підставу для нарахування інфляційних нарахувань, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами не може бути прийнято до уваги, оскільки, відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Статтею 1214 ЦК України врегульовані відносини , які виникають зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права, а для застосування ст. 625 ЦК необхідним є прострочене грошове зобов'язання перед стягувачем. Між сторонами відсутні грошові зобов'язання згідно ст.11 ЦК України, якою визначено, що зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки позов подано на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України, то повернення надміру сплаченого податку на прибуток є за своєю суттю податковими відносинами, а тому не можуть регулюватися цивільним законодавством.

Свої висновки суд зробив керуючись ч.3.ст. 2 КАСУ, в якій зазначено , що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, на підставі чого на користь позивача підлягає стягненню з державного бюджету сума сплаченого судового збору в розмірі 1703 грн. 40 коп, що стверджується платіжними дорученнями ( ч.1 а.с. 2,80).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного акціонерного товариства "Єврокар" задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області щодо неподання Управлінню державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству "Єврокар" суму надміру сплаченого податку на прибуток.

Стягнути з державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Єврокар" (ідентифікаційний код 30913130, с Соломоново , вул. Перемоги ,46 ) суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 ( вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства "Єврокар" (ідентифікаційний код 30913130, с Соломоново , вул. Перемоги ,46 ) суму судового збору в розмірі 1703 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Плеханова З.Б.