Постанова № 24688981, 23.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року /11:30/ Справа № 2а-635/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Сідомон А.І., за участю представника позивача Урсуленка О.В., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 102 510 грн. 00 коп. податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 102 510 грн. 00 коп. податкового боргу

В позовній заяві позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства, рішенням форми «С» від 21.10.2009 року № 0000541720/0 відповідачу визначено грошове зобов'язання по штрафним санкціям у сумі 102510 грн. 00 коп. Заборгованість відповідачем до державного бюджету не перерахована та складає 102510 грн. 00 коп. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 102510 грн. 00 коп. податкового боргу у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовна заява позивача є незаконною, бо містить протиріччя, службову підробку, щодо факту складання Рішення від 21.10.2009 року № 0000541720/0, виконаного з порушенням службових обов'язків податковим інспектором. Зазначив, що ним було Рішення від 21.10.2009 року № 0000541720/0 оскаржено. Рішення суду, винесене на підставі розгляду справи за його позовною заявою про оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 21.10.2009 року № 0000541720/0 вважає необґрунтованим. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 15.09.20009 року по 28.09.2009 року Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складений Акт від 08.10.2009 року № 22/172/2308700219. Встановлено порушення п. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не зберігання протягом трьох років контрольних стрічок реєстраторів розрахункових операцій, контрольні стрічки за період з грудня 2007 року по листопад 2008 року - відсутні;

п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення;

п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків. За період з 01.12.2007 року по 30.11.2008 року кількість не збережених Z звітів склала 300 штук.

На підставі Акту перевірки від 08.10.2009 року № 22/172/2308700219 Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби рішенням форми «С» від 21.10.2009 року № 0000541720/0, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання по штрафним санкціям у сумі 102510 грн. 00 коп. Згідно розрахунку фінансових санкцій, який міститься в матеріалах справи, до відповідача застосовано фінансові санкції на підставі:

п.5 ст. 17 Закону за порушення п. 10 ст. 3 Закону - у розмірі 170,00 грн.;

п.3 ст. 17 Закону за порушення п. 6 ст. 3 Закону - у розмірі 340,00 грн.;

п.4 ст. 17 Закону за порушення п. 9 ст. 3 Закону - у розмірі 102000,00 грн.;

Податкове повідомлення-рішення отримане платником податків 24.10.2009 року про що свідчить підпис на поштовому повідомленні.

Відповідачем було оскаржене винесене податковим органом рішення форми «С» від 21.10.2009 року № 0000541720/0.

В матеріалах справи міститься копія Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі № 2а-1620/10/0870, якою постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року у справі № 2а-1620/10/0870 скасовано та прийнято нову постанову. Позов ФОП ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення форми «С» від 21.10.2009 року № 0000541720/0 в частині застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 101 560,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 11.05.2011 року.

Зі змісту Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 року, вбачається, що за виявлені правопорушення обґрунтованим визнається застосування фінансових санкцій у наступних розмірах:

340,00 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за не зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну;

340,00 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за не зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій;

170,00 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за не зберігання протягом встановленого терміну контрольної стрічки.

Отже, по рішенню позивача від 21.10.2009 року № 0000541720/0 стягненню підлягають фінансові санкції в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі № 2а-1620/10/0870 встановлено правомірність застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошового зобов'язання в розмірі 850,00 грн. на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 21.10.2009 року № 0000541720/0.

Таким чином, рішення суду у справі № 2а-1620/10/0870 має преюдиційне значення для цієї адміністративної справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов'язує посадових особи органів державної податкової служби дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно пунктів 6, 9 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Пункти 3, 4, 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

- десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Відповідно до ст. 25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Сума грошового зобов'язання у розмірі 850 грн. 00 коп. відповідачем не сплачена.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на оскарження платником рішення про застосування фінансових санкцій, та беручи до уваги Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 року, суд дійшов висновку, що заявлені Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення 102 510 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, підлягають частковому задоволенню в сумі 850,00 грн. В іншій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України; ст.ст. 3, 17, 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 70417, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Запорізького району (р/р 31112104700122, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677014, ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач - Державний бюджет) суму податкового боргу в розмірі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

В решті частини позовних вимог позивачу - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.О.Нестеренко