Постанова № 24688696, 08.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6653/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивача - Пікалова Д.В.,

відповідача - Вознюка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» про стягнення з банківських рахунків коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 200 094,12 грн., -

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з поданням до Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» (далі - відповідач) про стягнення з банківських рахунків коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 200 094,12 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податковий борг підприємства становить 200 094,12 грн., з якого податковий борг з податку на додану вартість складає - 191 598,91 грн. та пеня - 8 495,21 грн. Несплата вказаного боргу призводить до втрат бюджету. З огляду на повідомлені обставини, позивач просив подання задовольнити та стягнути кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 200 094,12 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити подання у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти подання, про що надав письмові заперечення, в яких посилається на те, що подання позивача датоване 01 червня 2012 року, однак відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів повинно проводитись не раніше ніж за 60 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги. Проте, податковою інспекцією відповідачу було вручено податкову вимогу 05 квітня 2012 року, відповідно 60 календарних днів після отримання це 05 червня 2012 року. Відповідач вважає, що податкова інспекція передчасно звернулась до суду із поданням щодо стягнення коштів.

Також відповідач зазначив, що позивачем у поданні не відображено часткову сплату підприємством податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 48 517, 60 грн., 10 000,00 грн. та сплату підприємством 34 000 грн. за договором розстрочення, що підтверджується платіжним дорученням від 19 квітня 2012 року, 23 квітня 2012 року та 18 травня 2012 року. Просив постановити ухвалу, якою у прийнятті подання відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 31.1 статті 31 цього ж Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 07 лютого 2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи 13489818, що підтверджено довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 4-11), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську з 15 серпня 1990 року за №56-У, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку за формою 4-ОПП (арк. справи 12).

Відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу № 1/24-012-7 від 06 березня 2012 року відповідачу розстрочена сплата податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 297 783,07 грн., згідно якого, серед іншого, підприємство до 18 травня 2012 року повинно було сплатити 33087,01 грн. (арк. справи 22).

Крім цього, як вбачається з матеріалів адміністративної справи відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області ДПС надані податкові декларації з податку на додану вартість:

- за лютий 2012 року № 9012034199 від 16 березня 2012 року, якою задеклароване податкове зобов'язання в сумі 84 052,00 грн., термін сплати якого до 30 березня 2012 року (арк. справи 13-14);

- за березень 2012 року № 9020306679 від 19 квітня 2012 року, якою задеклароване податкове зобов'язання в сумі 74 030,00 грн., термін сплати якого до 30 квітня 2012 року (арк. справи 15-16);

- за квітень 2012 року № 99027588685 від 18 травня 2012 року, якою задеклароване податкове зобов'язання в сумі 62 418,00 грн., термін сплати якого до 30 травня 2012 року (арк. справи 17-18).

На теперішній час податковий борг по вищезазначеним деклараціям платником податків у повному обсязі (з урахуванням переплати) несплачений, що суперечить п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

Вищевказані самостійно визначені податкові зобов'язання у повному обсязі узгоджуються із даними зворотнього боку облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, у зв'язку із часткою сплатою відповідачем податкового боргу заборгованість з податку на додану вартість на час розгляду справи складає 191 598,91 грн. (арк. справи 24-39)

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як підтверджується даними облікової картки платника податків, у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня, а також нараховані проценти за порушення строків сплати, згідно рішення про розстрочення податкового боргу, у загальному розмірі 8 495,21 грн.

З урахуванням зменшення податкового зобов'язання за рахунок часткової сплати податкового боргу, загальна сума податкового боргу з урахуванням пені на час розгляду справи складає 200 094,12 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.

Згідно п. 56.11 статті 56 цього Кодексу, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Заявником приймались заходи по погашенню податкового боргу. На підставі п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання зазначених приписів Податкового кодексу України позивачем сформована податкова вимога від 04 квітня 2012 року № 81, яка отримана відповідачем 05 квітня 2012 року ( арк. справи 21).

Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

При цьому, доводи відповідача про передчасне звернення позивача до суду із поданням судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції, що міститься на поданні, останнє від податкового органу до суду надійшло саме 05 червня 2012 року. При цьому, подання представником позивача подано до канцелярії суду особисто.

З огляду на те, що подання до суду подавалось особисто, а не здавалось на пошту чи іншими засобами зв'язку, то у даному випадку строк повинен відраховуватися саме із дня, коли відповідне подання надійшло до канцелярії суду. За даних обставин, податковий орган звернувся до суду у строк визначений п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, тобто після спливу 60 календарних днів після отримання податкової вимоги.

Суд також зазначає, що доводи відповідача про часткову ним сплату податкового боргу з податку на додану вартість не приймаються до уваги, оскільки згідно даних зворотнього боку облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, у зв'язку із часткою сплатою відповідачем податкового боргу, заборгованість відповідача з податку на додану вартість на час розгляду справи складає саме 191 598,91 грн., а також не сплачена нарахована пеня у розмірі 8 495,21 грн., що у загальному розмірі становить 200 094,12 грн.

При цьому, пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи вищезазначене, подання Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» про стягнення з банківських рахунків коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 200 094,12 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 200094,12 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» (ЄДРПОУ 134898158) відкритих у банківських установах кошти у розмірі 200094,12 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість до Державного бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №31112029700059, код платежу 3014010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошений повний текст постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.