Постанова № 24688688, 07.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/3661/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Приватного підприємства «ТіМ» (м. Донецьк)

до

Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про

визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю

Приватне підприємство «ТіМ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В :

26.03.2012 Приватне підприємство «ТіМ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що рішенням відповідача № 40 від 13.02.2012 до нього було застосовано суму штрафу у розмірі 174,52 грн., а не 122,34 грн., як ним було вказано у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується. Таким чином, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2012 ним були отримані рішення УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 39 від 13.02.2012 на суму штрафу 101,95 грн. та пені 165,58 грн. за період з 20.05.2011 до 15.11.2011, № 40 від 13.02.2012 на суму штрафу 122,34 грн. та пені 122,34 грн. за період з 20.06.2011 до 15.11.2011, № 41 від 13.02.2012 на суму штрафу 48,94 грн. та пені 57,30 грн. за період з 20.07.2011 до 15.11.2011, № 42 від 13.02.2012 на суму штрафу 49,64 грн. та пені 44,39 грн. за період з 22.08.2011 до 21.11.2011, № 43 від 13.02.2012 на суму штрафу 122,34 грн. та пені 80,03 грн. за період з 20.09.2011 до 28.11.2011, № 44 від 13.02.2012 на суму штрафу 101,03 грн. та пені 39,40 грн. за період з 20.10.2011 до 28.11.2011, № 45 від 13.02.2012 на суму штрафу у розмірі 241,01 грн. та пені 47,61 грн. з 21.11.2011 до 19.12.2011, № 46 від 13.02.2012 на суму штрафу 281,64 грн. та пені 90,40 грн. за період з 20.12.2011 до 03.02.2012, № 202 від 15.03.2012 на суму штрафу 247,72 грн. та пені 76,53 грн. за період з 20.01.2012 до 28.02.2012, № 203 від 15.03.2012 на суму штрафу 169,09 грн. та пені 13,53 грн. за період з 20.02.2012 до 28.02.2012. Підставою для прийняття зазначених рішень є пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено застосування штрафу за несплату (неперерахуванні) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску у розмірі 10% своєчасно несплаченої суми і нарахування пені з розрахунку 0,1% суми недоплати (недоїмки) за кожний день прострочення платежу.

Вважає зазначені рішення протиправними, оскільки вони прийняті всупереч вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289. Зокрема, позивач вказує, що при застосуванні штрафних санкцій відповідач прийняв не одне, а декілька рішень, за один і той же базовий період, помилково розрахував суми штрафів без урахування даних картки особового рахунку позивача. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що на підставі частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Таким чином, єдиний внесок за квітень 2011 року позивач мав сплатити в строк до 20 травня 2011 року, за травень 2011 року - до 20 червня 2011 року, за червень 2011 року - до 20 липня 2011 року, за серпень 2011 року - до 20 вересня 2011 року, за вересень 2011 року - до 20 жовтня 2011 року, за жовтень 2011 року - до 20 листопада 2011 року, за листопад 2011 року - до 20 грудня 2011 року, за грудень 2011 року - до 20 січня 2012 року, за січень 2012 року - до 20 лютого 2012 року. Станом на 20.05.2011, 20.06.2011, 20.07.2011, 20.08.2011, 20.09.2011, 20.10.2011, 20.11.2011, 20.12.2011, 20.01.2012, 20.02.2012 позивач не виконав свої зобов'язання перед Пенсійним фондом України щодо сплати єдиного внеску за квітень 2011 року - січень 2012 року. Таким чином, відповідачем правомірно, на підставі частини одинадцятої статті 9, частини десятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню спірними рішеннями. Просив у задоволенні позову відмовити.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивач - приватне підприємство «ТіМ» зареєстровано в якості юридичної особи 14.01.1998 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 25326856, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 436709, довідкою Донецького обласного управління статистики № 25326856 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 19.01.1998. Позивач діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням засновника № 1 від 08.01.1998.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька як платник єдиного внеску до Пенсійного фонду України, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно з п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька у відношенні приватного підприємства «ТіМ» були прийняті наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

- № 39 від 13.02.2012 на суму штрафу 101,95 грн. та пені 165,58 грн. за період з 20.05.2011 до 15.11.2011,

- № 40 від 13.02.2012 на суму штрафу 122,34 грн. та пені 122,34 грн. за період з 20.06.2011 до 15.11.2011,

- № 41 від 13.02.2012 на суму штрафу 48,94 грн. та пені 57,30 грн. за період з 20.07.2011 до 15.11.2011,

- № 42 від 13.02.2012 на суму штрафу 49,64 грн. та пені 44,39 грн. за період з 22.08.2011 до 21.11.2011,

- № 43 від 13.02.2012 на суму штрафу 122,34 грн. та пені 80,03 грн. за період з 20.09.2011 до 28.11.2011,

- № 44 від 13.02.2012 на суму штрафу 101,03 грн. та пені 39,40 грн. за період з 20.10.2011 до 28.11.2011,

- № 45 від 13.02.2012 на суму штрафу у розмірі 241,01 грн. та пені 47,61 грн. з 21.11.2011 до 19.12.2011,

- № 46 від 13.02.2012 на суму штрафу 281,64 грн. та пені 90,40 грн. за період з 20.12.2011 до 03.02.2012,

- № 202 від 15.03.2012 на суму штрафу 247,72 грн. та пені 76,53 грн. за період з 20.01.2012 до 28.02.2012,

- № 203 від 15.03.2012 на суму штрафу 169,09 грн. та пені 13,53 грн. за період з 20.02.2012 до 28.02.2012.

Копії зазначених рішень наявні у матеріалах справи.

Правовою підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені у зазначених рішеннях визначені вимоги пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок сплати єдиного внеску визначено у статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та розділі IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289 (далі -Інструкція № 21-5).

Так, відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Зазначеній нормі Закону відповідає підпункт 4.3.6 пункту 4.3 Інструкції № 21-5, а саме: нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством «ТіМ» були подані до Управління Пенсійного фонду в Будьоннівському районі міста Донецька наступні звіти:

- за квітень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 1 019,50 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 929,50 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 90,00 гривень;

- за травень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 1 223,40 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 1 115,40 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 108,00 гривень.

- за червень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 489,36 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 446,16 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 43,20 гривень;

- за липень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 496,46 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 452,63 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 43,83 гривень;

- за серпень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 1 223,40 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 1 115,40 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 108,00 гривень;

- за вересень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 1 010,23 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 921,05 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 89,18 гривень;

- за жовтень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 2 410,10 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 2 197,34 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 212,76 гривень;

- за листопад 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 2 957,85 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 2 696,73 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 261,12 гривень;

- за грудень 2011 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 2 717,11 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 2 477,27 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 239,84 гривень;

- за січень 2012 року, згідно рядка 8 якого визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті - 1 741,36 гривень, з яких за ставкою 36,76-49,7% (рядок 8.1) - 1 587,62 гривень, за ставкою 3,6% (рядок 8.9) - 153,74 гривень.

Згідно даних Картки особового рахунку позивача фактична сплата задекларованого згідно наведених вище звітів єдиного внеску відбувалась наступним чином:

- за квітень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 28.10.2011 у розмірі 466,66 гривень (з простроченням на 161 день) та 31.10.2011 - 462,84 гривні (з простроченням на 164 дні); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 28.10.2011 у розмірі 86,92 гривні (з простроченням на 161 день) та 15.11.2011 у розмірі 3,08 гривні (з простроченням на 179 днів);

- за травень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 31.10.2011 у розмірі 237,16 гривень (з простроченням на 133 день), 11.11.2011 - 700,00 гривень (з простроченням на 144 дні) та 14.11.2011 - 178,24 гривні (з простроченням на 147 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 15.11.2011 у розмірі 108 гривень (з простроченням на 148 днів);

- за червень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 14.11.2011 у розмірі 446,16 гривень (з простроченням на 117 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 15.11.2011 у розмірі 43,20 гривень (з простроченням на 118 днів);

- за липень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 14.11.2011 у розмірі 75,60 гривень (з простроченням на 84 дні) та 21.11.2011 - 377,03 гривні (з простроченням на 91 дні); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 15.11.2011 у розмірі 43,83 гривні (з простроченням на 85 днів);

- за серпень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 21.11.2011 у розмірі 622,97 гривень (з простроченням на 62 дні), та 28.11.2011 - 492,43 гривні (з простроченням на 69 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 15.11.2011 у розмірі 1,89 гривень (з простроченням на 56 днів) та 28.11.2011 - у розмірі 106,11 гривень (з простроченням на 69 днів);

- за вересень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 28.11.2011 у розмірі 921,05 гривень (з простроченням на 39 день); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 28.11.2011 у розмірі 89,18 гривень (з простроченням на 39 днів);

- за жовтень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 28.11.2011 у розмірі 86,52 гривні (з простроченням на 7 днів), 02.12.2011 - 200,00 гривень (з простроченням на 11 днів), 05.12.2011 - 500,00 гривень (з простроченням на 14 днів), 12.12.2011 - 350,00 гривень (з простроченням на 21 день), 16.12.2011 - 550,00 гривень (з простроченням на 25 днів) та 19.12.2011 - 510,82 гривні (з простроченням на 28 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 28.11.2011 у розмірі 4,71 гривні (з простроченням на 7 днів), 02.12.2011 - 200 гривень (з простроченням на 11 днів) та 12.12.2011 - 8,05 гривень (з простроченням на 21 день);

- за листопад 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 16.01.2012 у розмірі 510,24 гривень (з простроченням на 27 днів), 20.01.2012 - 1450,00 гривень (з простроченням на 31 день), 27.01.2012 - 620 гривень (з простроченням на 38 днів) та 03.02.2012 - 116,49 гривень (з простроченням на 45 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 13.01.2012 у розмірі 119,73 гривень (з простроченням на 24 дні);

- за грудень 2011 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 03.02.2012 у розмірі 503,51 гривень (з простроченням на 14 днів), 24.02.2012 - 1874 гривні (з простроченням на 35 днів) та 28.02.2012 - 99,76 гривень (з простроченням на 39 днів);

- за січень 2012 року єдиний внесок за ставкою 36,76-49,7% позивач сплатив 28.02.2012 у розмірі 1587,62 гривень (з простроченням на 8 днів); єдиний внесок за ставкою 3,6% позивач сплатив 28.02.2011 у розмірі 103,31 гривень (з простроченням на 8 днів).

Зазначені дані збігаються з розрахунками штрафних санкцій та пені до спірних рішень Управління Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі міста Донецька, наданими представником відповідача у судове засідання.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, мав місце факт несвоєчасної сплати позивачем сум єдиного соціального внеску за квітень 2011 року - січень 2012 року.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 7.1. Інструкції № 21-5 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції № 21-5 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина тринадцята статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункт 7.5 Інструкції № 21-5).

Здійснені відповідачем спірними рішеннями нарахування штрафних санкцій та пені відповідають зазначеним вище вимогам нормативно-правових актів та фактичним обставинам справи, встановленим під час судового розгляду, зокрема, щодо визначення базового періоду, за який сплачувався єдиний внесок позивачем, та визначення періоду нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, судом не беруться до уваги відповідні доводи представника позивача стосовно необґрунтованості вказаних визначень базового періоду та періоду нарахування штрафних санкцій та пені.

Також суд не бере до уваги надані представником позивача квитанції про сплату єдиного внеску на підтвердження своєчасної сплати вказаних платежів до Пенсійного фонду, з огляду на наступне.

Як вбачається з цих квитанцій, позивач не в усіх випадках зазначав у призначенні платежу період, за який здійснюється сплата єдиного внеску. Крім того, з картки особового рахунку позивача вбачається наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску на дати сплати ним сум згідно зазначених квитанцій. Також в ході судового засідання представник позивача підтвердив той факт, що сплата єдиного внеску відбувалась несвоєчасно у зв'язку із тим, що на підприємстві були труднощі.

У відповідності до пункту 6.10 Інструкції № 21-5, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, при надходженні від приватного підприємства «ТіМ» сум в якості сплати єдиного внеску відповідачем обґрунтовано зараховувались зазначені суми в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення.

Стосовно доводів представника позивача про несвоєчасне вручення рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2012 прийняті відповідачем рішення були направлені директору приватного підприємства «ТіМ» за адресою: м. Донецьк, вул. Незалежності, 12, кв. 25, що є юридичною адресою підприємства відповідно до установчих документів. Разом із тим, конверт із поштовим направленням повернувся на адресу відповідача з довідкою відділення зв'язку № 92 міста Донецька з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до тексту спірних рішень, усі вони були отримані позивачем в один день - 15.03.2012, що підтверджено підписом директора приватного підприємства «ТіМ» та відбитком печатки підприємства.

Таким чином, дійсно приватне підприємство «ТіМ» не отримало у встановлений триденний строк рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Разом із тим, права підприємства порушені відповідачем у цій частині не були, оскільки обов'язок сплати визначених цими рішеннями штрафних санкцій та пені виникає відповідно до наведених вище приписів Закону протягом десяти днів після надходження зазначених рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька були правомірно прийняті рішення № 39 від 13.02.2012, № 40 від 13.02.2012, № 41 від 13.02.2012, № 42 від 13.02.2012, № 43 від 13.02.2012, № 44 від 13.02.2012, № 45 від 13.02.2012, № 46 від 13.02.2012, № 202 від 15.03.2012, № 203 від 15.03.2012 про застосування до приватного підприємства «ТіМ» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач -Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька, як суб'єкт владних повноважень довів та надав суду докази щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог приватного підприємства «ТіМ» до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування рішень № 39 від 13.02.2012, № 40 від 13.02.2012, № 41 від 13.02.2012, № 42 від 13.02.2012, № 43 від 13.02.2012, № 44 від 13.02.2012, № 45 від 13.02.2012, № 46 від 13.02.2012, № 202 від 15.03.2012, № 203 від 15.03.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТіМ» до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 07 червня 2012 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 12 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.