Постанова № 24688674, 31.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/2983/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

представника позивача - Борозенцева С.В.

представника відповідача- Шестакова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000902302/34658 та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року,-

П О С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000902302/34658 та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки було складено акт № 1478/23-2-3632535 від 20.10.2011 року та прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 0000902302/34658 від 03.11.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 239168,0 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 223960,0 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. Підставою для такого нарахування стало посилання податкового органу на нікчемність правочинів між постачальником ТОВ «ПКФ Дельта» та покупцем ТОВ «Катоіл Плюс». Позивач із зазначеним висновком не погоджується та вважає, що у бухгалтерському та податковому обліку ці господарські операції були відображені у повному обсязі на підставі податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, накладних на отримання ТМЦ, виписок банку, журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку, оборотному балансу по рахунку 28 «Товари» та декларацій з податку на прибуток, що є достатньою підставою для підтвердження здійснення поставок.

Крім того, в обґрунтування своїх доводів, позивач зазначив, що заявки на поставку дизельного палива від ТОВ «Катоіл Плюс» до постачальника надавалися електронною поштою у одному примірнику, довіреності на отримання ТМЦ не надавалися, оскільки товар постачався на склад отримувача - ТОВ «Катоіл Плюс», а відсутність у ТОВ «ПКФ Дельта» складських приміщень, устаткування ті інше не свідчить про неможливість поставок товару, дизельного палива, оскільки це можливо зробити і без наявності обладнання, придбавши партію товару у інших постачальників шляхом використання спеціального автотранспорту, що й було зроблено у даному випадку.

Щодо незнаходження за юридичною адресою постачальника ТОВ «ПКФ Дельта» за адресою реєстрації, позивач зазначив, що на момент поставки товару його місцезнаходження було встановлено і взагалі це жодним чином не свідчить про нікчемність укладеного правочину.

Отже, позивач не погоджується із висновками податкового органу, вважає їх не відповідаючими дійсності та такими, що суперечать чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав рішення податкового органу прийнятими на підставі акту перевірки та в межах закону, в результаті і були нараховані податкові зобов'язання.

На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000902302/34658 та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом, встановлено, що Товариство з обмежено відповідальністю «Катоіл Плюс» є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, яку зареєстровано Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 12.02.2009 року за № 1 270 102 0000 002964.

На підставі направлень ДПІ у м. Краматорську та на підставі пп. 78.1.1, п. 78.1, п. 78.2, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, відповідно до наказу ДПІ у м. Краматорську від 07.10.2011 року № 1216 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катоіл Плюс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПКФ Дельта» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2008 року, про що було складено акт від 20.10.2011 року за № 1478/23-2-36332535.

В результаті перевірки були встановлені наступні порушення:

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 239168,00 грн. в тому числі за березень 2011 року в сумі 239168,00 грн.;

- Пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток підприємства всього в сумі 223960,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 223960,00 грн.

На підставах, встановлених в акті перевірки, податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення форми «р» від 03.11.2011 року за № 0000902302/34658, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 239168,00 грн. (за основним платежем - 239168,00 грн., за штрафними фінансовими) санкціями - 1,00 грн.) та за № 0000892302/34659, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 223961,00 грн. (за основним платежем - 223960,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.)

З акту перевірки вбачається та не заперечується позивачем, що в перевіряємий період ТОВ «Катоіл Плюс» мало правові відносини з ТОВ «ПКФ «Дельта» на підставі договору про постачання нафтопродуктів від 11.01.2011 року за № 11016. Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ «ПКФ «Дельта» (постачальник) зобов'язується передати в погоджені строки, а ТОВ «Катоіл Плюс» прийняти та сплатити на умовах, зазначених в договорі, нафтопродукти - дизельне пальне.

Пунктом 2.2 договору постачання передбачено, що постачання товару в рамках даного договору виконується на умовах СРТ - пункт призначення, зазначений покупцем в заявці на відвантаження товару, постачання за рахунок і транспортом постачальника та на умовах ЕХW - резервуар нафтобази збереження, зазначеної постачальником, вивіз товару транспортом і за рахунок покупця.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ «ПКФ «Дельта» на адресу ТОВ «Катоіл Плюс» було виписано податкові накладні за № 151 від 07.03.2011 року на суму 293271,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 48878,50 грн., за № 152 від 07.03.2011 року на суму 313500,00 грн. з урахуванням ПДВ на суму 52250,00 грн., № 180 від 08.03.2011 року на суму 339486,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 56581,01 грн., за № 263 від 13.03.2011 року на суму 269722,86 грн., за № 264 від 13.03.2011 року на суму 219030,12 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 36505,02 грн., видаткові накладні за № 182 від 13.03.2011 року, за № 183 від 13.03.2011 року, за № 108 від 08.03.2011 року, за № 104 від 07.03.2011 року, за № 103 від 07.03.2011 року.

Суми податку на додану вартість, по вищезазначених податкових накладних було включено до складу податкового кредиту.

Постачання дизельного пального було відображено у журналі обліку постачання нафтопродуктів на склад ТОВ «Катоіл Плюс» за адресою: с. Новоселівка Нововодолажского району Харківської області, вул. Песчана, 2.

Постачальником ТОВ «ПКФ Дельта» було виставлено позивачу рахунки-фактури від 07.03.2011 року № 104, від 07.03.2011 року № 103, від 13.03.2011 року № 182, від 13.03.2011 року № 183, від 08.03.2011 року № 108, ТОВ «Катоіл Плюс» за надане дизельне пальне перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «ПКФ Дельта» грошові кошти платіжними дорученнями за № 1886 від 30.03.2011 року в сумі 5000,00 грн., за № 1877 від 25.03.2011 року на суму 115000,00 грн., за № 1869 від 23.03.2011 року на суму 100000,00 грн., за № 1858 від 21.03.2011 року на суму 110000,00 грн., за № 1854 від 18.03.2011 року на суму 140000,00 грн., за № 1848 від 17.03.2011 року на суму 40000,00 грн., за № 1827 від 11.03.2011 року на суму 30000,00 грн., за № 1816 від 10.03.2011 року на суму 100000,00 грн., за № 1803 від 04.03.2011 року на суму 80000,00 грн., за № 1782 від 02.03.2011 року на суму 75000,00 грн., за № 1768 від 01.03.2011 року на суму 60000,00 грн., за № 135 від 03.03.2011 року на суму 60000,00 грн., за № 144 від 09.03.2011 року на суму 95000,00 грн., за № 158 від 11.03.2011 року на суму 120000,00 грн., за № 161 від 11.03.2011 року на суму 30000,00 грн., за № 163 від 14.03.2011 року на суму 120000,00 грн., за № 170 від 15.03.2011 року на суму 100000,00 грн., за № 176 від 16.03.2011 року на суму 130000,00 грн., за № 196 від 22.03.2011 року на суму 105000,00 грн., за № 203 від 24.03.2011 року на суму 105000,00 грн., за № 211 від 28.03.2011 року на суму 30000,00 грн.

01.04.2009 року за № 01-ДТ/10 між позивачем (продавець) та ЗАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» (покупець) на відпуск ПММ, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується забезпечити постачання нафтопродуктів в об'ємах та відповідно до заявки «покупця», а покупець прийняти та сплатити нафтопродукти на умовах, зазначених в договорі. На виконання умов зазначеного договору позивачем було надано покупцю видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів.

Позивачем до матеріалів справи також було надано договір оренди майна від 08.09.2010 року за № 08/09/10-2-АР, предметом якого було те, що ЗАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» (орендодавець) передає, а ТОВ «Катоіл плюс» приймає в термінове платне володіння склад ПММ (ГСМ) - (наземна територія площею 200 кв.м., підземні стаціонарні резервуари) за адресою: Добропільський район, с. Дорожне, вул. Залізнича, 10, що був переданий актом приймання - передачі основних засобів від 08.09.2010 року; договір оренди майна за 39 від 01.02.2011 року, предметом якого було передання ЗАТ «Новоселівський горно-збагачувальний комбінат» (орендодавець) в тимчасове платне використання ємкість об'ємом 70 куб. м. на складі ПММ для зберігання дизельного пального, що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Нововодалажський район, с. Новоселівка, вул. Піщана, 2, яку було передано актом передавання-приймання майна від 01.02.2011 року; договора оренди майна ТОВ «Краматорська нафтова компанія» (орендодавець) та ТОВ «Катоіл плюс» (орендатор) (автомобілю ЗИЛ 131, номер НОМЕР_3, двигун № V-6000, шасі № НОМЕР_4, тех. паспорт НОМЕР_5 та ЗИЛ 131, номер НОМЕР_2, двигун V-6000, шасі № НОМЕР_6, тех. паспорт НОМЕР_7) від 01.04.2009 року за № КНК 10/6685-ЗИЛ 85/Ар та за № 10/2751-ЗИЛ 51/Ар; договір оренди майна № 08/09/10-1-АР від 08.09.2010 року, відповідно до умов якого ЗАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» (орендодавець) передає, а ТОВ «Катоіл плюс» приймає в термінове платне володіння частину автозаправного комплексу № 10 площею 1800 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який було передано актом приймання-передачі основних засобів від 08.09.2010 року

В спірному акті перевірки податковий орган посилається на наступне.

Під час проведення перевірки, позивачем було надано договір від 11.01.2011 року за № 11016, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, накладні на отримання ТМЦ, виписки банку, журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку 631, 311, 644, оборотний баланс по рахунку 28 «Товари» та декларації з ПДВ та податку на прибуток.

При проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість) опрацьовувались відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість ТОВ «Катоіл Плюс» та ТОВ «ПКФ «Дельта», встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» згідно Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» у ТОВ «Катоіл Плюс» встановлено розбіжність у березні 2011 року на суму 239168,33 грн.

Згідно листа Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.06.2011 року № 24536/16 отримано акт «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ПКФ «Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року від 08.06.2011 року за № 126/16/37287667. Відповідно до зазначеного акту встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у березні 2011 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» та його контрагентами, підприємство відсутнє за юридичною адресою. Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Товариства. За даними декларації з податку на прибуток від 28.03.2011 року за № 168089 виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 75044979,00 грн. Декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 року до Ленінської МДПІ м. Луганську не надавалась, основні засоби відсутні. Додаток К1 не надавався. Згідно довідки по формі 1 ДФ від 06.05.2011 року за № 57889 у І кварталі 2011 року на підприємстві працювало 4 особи у штаті, які враховуючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи.

Ленінською МДПІ у м. Луганську було зроблено висновок, що ТОВ «ПКФ «Дельта» з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з продажу товарів, робіт та послуг за березень 2011 року в сумі 5622138,00 грн. у зв'язку із тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо. Сума податку по операціях між ТОВ «ПКФ «Дельта» та ТОВ «Катоіл Плюс», здійсненими у березні 2011 року складає 239168,30 грн.

У зв'язку із визначеним, ДПІ у м. Краматорську було зроблено висновок, що по ланцюгу від ТОВ «ПКФ «Дельта» до ТОВ «Катоіл Плюс» не встановлено факту передачі товарів у зв'язку із відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару (дизельного палива), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. ТОВ «Катоіл Плюс» не надало до перевірки заявок на перевезення товару із вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 3.8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Крім того, до перевірки не було надано довіреностей на отримання ТМЦ та журнал реєстрації довіреностей, що вказує на недоведеність факту транспортування та отримання товару від постачальника до покупця. У зв'язку із недекларуванням податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ «ПКФ «Дельта» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників. ТОВ «Катоіл плюс» завищено суму податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на суму 2391168,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за відповідний період всього в сумі 239168,00 грн. та неправомірно віднесено до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року витрати по придбаному дизельному паливу від контрагента-постачальника ТОВ «ПКФ «Дельта» в сумі 895841,76 грн. що призвело до заниження податку на прибуток до сплати за І квартал 2011 року в сумі 223960,00 грн. (895841,67 грн. х 25% = 223960,00 грн.).

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом МФУ від 05.06.1995 року № 88 встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. (пп. 1.1 та пп. 1.2 п. 1).

Згідно з частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. При чому, частиною 2 Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов'язкові вимоги до первинних документів також передбачені вищезазначеним Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене Наказом МФУ від 05.06.1995 року № 88, а саме п. 2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, проте, дослідивши надані позивачем документи вбачається, що у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) не зазначена адреса навантаження та розвантаження, а тільки містить назву населеного пункту.

Умовами договору між ТОВ «ПКФ «Дельта» та ТОВ «Катоіл Плюс» передбачено, що базис поставки тієї чи іншої партії поставки товару, визначається згідно заявок на поставку товару, наданої з боку покупця в рамках дії дійсного договору.

Відповідно до п. 3.8. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що заявки на постачання товару були відправлені електронною поштою, проте суд не вбачає можливості дослідити передання та фіксування зазначеної заявки у зв'язку із чим не приймає до уваги як доказ по справі.

Згідно п. 2, 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (Наказ Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Отже, ознайомившись із наданими позивачем документами у їх сукупності, суд вважає, що факт передачі товару від продавця до покупця не підтверджений, у зв'язку з ненаданням до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, заявок, що передбачені умовами договору та документами, що підтверджують транспортування та зберігання товару.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, договір, укладеним договором між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ПКФ «Дельта» та наданими до нього документами не обумовлено транспортування продукції та умови її постачання, окрім того, будь-які документи відносно постачання товару, факту його перевезення, здавання товару, по ланцюгу постачання ТОВ «ПКФ «Дельта» та ТОВ «Катоіл плюс» або інформація про походження товару відсутні, у зв'язку із чим неможливо підтвердити рух товару (дизельного пального), тобто факт його постачання від продавця до покупця.

Докази фактичного отримання дизельного пального позивачем не надані у зв'язку із чим неможливо ідентифікувати зв'язок постачання товарів по ланцюгу від ТОВ «ПКФ «Дельта» до ТОВ «Катоіл плюс», що підтверджує висновок податкового органу щодо заниження ТОВ «Катоіл плюс» податку на додану вартість на суму 239168,00 грн. в тому числі за березень 2011 року в сумі 239168,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємства в сумі 223960,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 223960,00 грн.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність своїх дій при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень за № 0000902302/34658 та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року, тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000902302/34658 та № 0000892302/34659 від 03.11.2011 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 31 травня 2012 року в присутності сторін.

Повний текст постанови буде складений 05 червня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.