Постанова № 24688579, 05.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/3396/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю:

представника позивача - Коваленка Е.Л.

представника відповідача - Пікалова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року та рішень про результати розгляду скарг позивача № 30852/10/25-012-3 від 27.06.2008 року, № 15482/10/25-013-5 від 04.09.2008 року, № 11159/6/25-0115 від 14.11.2008 року.

В процесі розгляду позовної заяви позивачем було надано заяву від 26.01.2009 року № 14 про зміну позовних вимог, якою уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року, якими позивачу було нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ), у сумі 56 004,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 28 002,00 грн., у загальній сумі 84 006,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 28.08.2006 року та від 09.10.2006 року було реалізовано нежилі приміщення, розташовані за адресами: м. Краматорськ, вул. Лазо, 29 загальною прощею 632 кв.м. ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб» та м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, б. 4 загальною площею 1 572, 7 кв.м. ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб», на підставі чого позивачем було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумах 28 333,33 грн. та 40 000,00 грн. виходячи із договірної вартості приміщень - 141 666,67 грн. та 200 000 грн. відповідно. В нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 21.08.2006 року та від 09.10.2006 року було вказано загальну ціну нежилих приміщень (з урахуванням сум ПДВ) - 170 000грн. та 240 000 грн.

Тобто, невиділення в договорах купівлі-продажу суми ПДВ в ціні приміщень окремим рядком не є підставою вважати базою оподаткування всю вартість правочину.

Крім того, позивач зазначив, що договірна вартість приміщення, розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, сплачена покупцем у сумі 240 000 грн., є звичайною ціною та відповідає рівню справедливих ринкових цін, тобто посилання ДПІ у м. Краматорську на витяг реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий 16.08.2006 року Краматорським БТІ за № 11562657, як на підставу визначення ринкової вартості приміщення є безпідставним.

Тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, свою позицію виклали у письмовому запереченні, в якому зазначив, що договір купівлі-продажу - це офіційний нотаріально завірений документ, який підтверджує операцію купівлі-продажу, має юридичну силу та містить інформацію щодо договірної вартості об'єкту договору, яка є базою для розрахунки суми ПДВ, тому вартість реалізованих позивачем основних засобів визначена саме договорами купівлі-продажу від 21.08.2006 року та від 09.10.2006 року та становить 170 000 грн. та 240 000 грн. Згідно із витягом реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006 року Краматорським БТІ за № 11562657, вартість приміщення становить 451 684 грн., тобто вартість приміщення, реалізованого позивачем за ціною 240 000 грн., не є звичайною ціною, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки, листом до ТОВ «Трансекспедиція» від 04.04.20008 року № 18794/10/23-2, на підставі пп.1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємству було запропоновано надати обґрунтовану відповідь щодо рівня договірних цін по операціях продажу вищенаведених основних засобів. Однак, ТОВ «Трансекспедиція» не було надано обґрунтованої відповіді відносно рівня договірних цін, а послалося на пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, тобто на погляд підприємства вартість приміщень вказана в договорах купівлі-продажу відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ДПІ у м. Краматорську від 03.03.20008 року за № 363 та від 31.03.2008 року за № 575, на підставі частини 2 ст. 11? Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу України» та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Трансекспедиція» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки, про що було складено акт від 14.04.2008 року за № 685/23-2-24317115.

Під час проведення перевірки, податковим органом були встановлені порушення, зокрема:

- п. 4.1. ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2006 по 31.12.2007 року у сумі 56 004 грн. у тому числі за серпень 2006 року у сумі 5 667 грн. та жовтень 2006 року у сумі 50 337 грн. в наслідок невірного розрахунку суми ПДВ з операцій реалізації основних фондів.

17.04.2008 за № 435 року позивачем було надано заперечення до акту, розглянувши яке ДПІ у м. Краматорську надав відповідь, згідно з якою висновки по акту перевірки залишилися без змін.

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, яким було нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 56 004 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 28 002 грн., у загальній сумі 84 006 грн.

05.05.2008 року позивачем було надано скаргу до ДПІ у м. Краматорську про перегляд податкового повідомлення-рішення на суму 84 006 грн. 00 коп. від 25.04.2008 року № 0000662302/0/22084. У результаті її незадоволення ДПІ у м. Краматорську були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року, якими позивачу з тих самих підстав були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ), у сумі 56 004,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 28 002,00 грн., у загальній сумі 84 006,00 грн.

Вперше позивач звернувся із позовом про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень 26.11.2008 року, у зв'язку із чим було винесено ухвалу про відкриття провадження від 27.11.2008 року по справі 2-а-32551/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року по справі № 2-а-32551/08 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» було задоволено у повному обсязі та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Краматорську було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року по справі № 2-а-32551/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до ДПІ у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року, касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську було задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року скасовано в частині задоволених позовних вимог відносно наявності розумних економічних та інших причин для продажу нежитлових приміщень за цінами, які є нижчими ніж їх балансова вартість, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 (новий номер 2а/0570/3396/2012) року було прийнято до провадження суддею Кірієнко В.О.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.08.2006 року ТОВ «Трансекспедиція» було реалізовано нежиле приміщення ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб» загальною площею 632 кв.м., розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Лазо, 29. Ціну договору та порядок розрахунків визначено у 2 розділі договору, та встановлено, що продаж приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 170 000 грн., які були повністю сплачені покупцем до підписання договору, що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 21.08.2006 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.10.2006 року позивачем було реалізоване нежиле приміщення ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб» загальною площею 1572,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4. Ціну договору та порядок розрахунків визначено у 2 розділі договору, та встановлено, що продаж приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 240 000 грн., які були повністю сплачені покупцем до підписання договору.

За результатами вищезазначених операцій ТОВ «Трансекспедиція» у серпні 2006 року було віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ на суму податку у розмірі 28 333 грн. та у жовтні 2006 року - суму податку у розмірі 40 000 грн. На підставі яких виписані податкові накладні покупцеві - ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб»:

- податкова накладна від 21.08.2006 року № 19 на загальну суму 170 000 грн., у тому числі: база оподаткування без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %, - 141 666, 67 грн., сума ПДВ -28 333 грн.;

- податкова накладна від 06.10.2006 року № 19 на загальну суму 240 000 грн., у тому числі: база оподаткування без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 % - 200 000 грн., сума ПДВ - 40 000 грн.

Згідно із п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п.п. 6.1.1 та п.п. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Таким чином, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. При цьому суми ПДВ, що включаються до ціни товарів (послуг), за якими здійснюється поставка товарів (робіт, послуг), не враховуються при визначенні бази оподаткування.

Реалізацію нежилих приміщень ТОВ "Трансекспедиція" було здійснено за цінами, зазначеними в нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу від 21.08.2006р. та від 09.10.2006р. -170000 грн. Та 240000 грн. Саме такий розмір грошових коштів було сплачено покупцем позивачеві за придбані об'єкти. При цьому, до сплаченої покупцем ціни, за якою здійснено продаж об'єктів, позивачем були включені суми ПДВ -28333 грн. та 40000 грн., які за приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"не враховуються при визначенні бази оподаткування. Таким чином, база оподаткування операцій з продажу нежилих приміщень, з якої повинні розраховуватись податкові зобов'язання позивача за наслідками продажу нежилих приміщень, становить 141667 грн. та 200000 грн.

Тобто, нарахування ДПІ у м. Краматорську ТОВ "Трансекспедиція" зобов'язань з ПДВ у сумі 5667 грн. за серпень 2006р. та у сумі 8000 грн. за жовтень 2006р., виходячи з того, що базою оподаткування є повні суми ціни приміщень, сплачені покупцем -170000 грн. та 240000 грн. відповідно, при визначенні яких вже були включені суми ПДВ за ставкою 20 відсотків, неможна вважати обґрунтованим, отже, нарахування відповідачем ТОВ "Трансекспедиція" ПДВ у сумі 5667 грн. за серпень 2006р. та у сумі 8000 грн. за жовтень 2006р. є неправомірним.

Підставою для нарахування ТОВ "Трансекспедиція" зобов'язань з ПДВ у сумі 50337 грн. за жовтень 2006р. став висновок ДПІ у м. Краматорську стосовно того, що нежиле приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, було реалізовано позивачем ТОВ "Комбінат хлібобулочних виробів "Луганськхліб" за ціною 240000 грн., яка є нижчою за звичайну ціну, що відповідає рівню справедливих ринкових цін. Визначаючи розмір нарахування податкових зобов'язань, ДПІ виходила з того, що базою оподаткування є вартість приміщення у сумі 451684 грн., зазначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006р. БТІ у м. Краматорську за №11562657.

Згідно листа БТІ м. Краматорська від 17.04.2008р. №924 вартість нежилого приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, зазначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006р. БТІ м. Краматорську за №11562657, на підставі довідки про балансову вартість будівлі, виданої ТОВ "Трансекспедиція"18.07.2006р. вих. № 215.

Як було зазначено, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно із п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін, п. 1.20.2 встановлено, що справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 1.20.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Приписами абз. 2 п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 встановлено, що справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів (п.п.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону).

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні ( абз. 4 п.п.1.20.3 п.1.20 ст. 1 Закону).

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна (п.п.1.20.5).

У випадку, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав (п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (п.п.1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону).

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, -також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом (п.п.1.20.10 п.1.20 ст. 1 Закону).

Таким чином, ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, вважається звичайною ціною, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо податковим органом у порядку, встановленому законом, не доведене зворотне. Слід зазначити, що на теперішній час єдину методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на законодавчому рівні не затверджено, однак для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) податковими органами має використовуватись інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, враховуються знижки, пов'язані з коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості, інших властивостей; збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, тощо.

При визначенні звичайної ціни реалізованого ТОВ "Трансекспедиція" нежилого приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, ДПІ взагалі не вивчалась інформація про стан ринкових цін на аналогічну нерухомість у співставних умовах за цей же період з дотриманням вимог щодо ідентичності (однорідності) об'єктів, не враховувались фактичні витрати підприємства з придбання та утримання об'єкту, рівень його ліквідності тощо.

Суд, зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 81 для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу, судом було запропоновано позивачу провести судову експертизу, однак позивач відмовився від проведення експертизи.

Крім того, на пропозицію суду, щодо надання документів на підтвердження наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) для продажу вищезазначених нежитлових приміщень за цінами, які є нижчими ніж їх балансова вартість та обставин що вплинули на порядок ціноутворення під час здійснення спірних операцій з купівлі-продажу нерухомих об'єктів та рівень звичайних цін на вказані об'єкти за співставних умов продажу позивачем жодних документів надано не було.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, зокрема принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Ч. 1 ст. 71 передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі викладеного та з урахуванням не доведення позивачем переконливості своїх доказів, суд прийшов до висновку, що позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року не є обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина 05.06. 2012 року.

Постанову у повному обсязі складено 11.06. 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Кірієнко В.О.