Рішення № 2468687, 25.11.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2008

Справа №2-21/8095-2008

за позовом Прокурора м. Лисичанська (93100, м. Лисичанськ, вул. Леніна, 65)

в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради (93100, м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Комсомольська, 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс» (95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11/А)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Закрите акціонерне товариство «Текстильеластотехніка», (93100, Лисичанська область, м. Лисичанськ, вул. Текстильна, 1).

про стягнення 258 366,59 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Торбенко Є.В., д/п №4470/16 від 27.12.2007 р., головний спеціаліст відділу земельних відносин.

Відповідач не з’явився;

Третя особа не з’явився

Прокурор – не з’явився;

Сутність спору: Прокурор м. Лисичанська звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ, Луганської області, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс», у якому просить стягнути з відповідача збитки, заподіяні територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок зайняття земельної ділянки, об’єкта комунальної власності територіальної громади м. Лисичанська, без достатніх правових підстав, за період з 06.12.2005 р. до 01.08.2008 р. у розмірі 258 366,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів, у зв’язку з чим відповідачем порушуються вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 02 жовтня 2008 р. до участі в справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Закрите акціонерне товариство «Текстильеластотехніка».

У процесі розгляду справи відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, та вказує, що між ТОВ «Гуматекс» та Лисичанською міською радою не може бути спірних правовідносин з приводу користування земельною ділянкою, оскільки відповідач, як власник, використовує лише придбані будівлі та споруди. Землекористувачем спірної земельної ділянки є ЗАТ «Текстильеластотехніка» на підставі державного акту на право постійного користування землею № 003982. Тому й права та обов’язки, які виникають при використанні спірної земельної ділянки мають відношення до ЗАТ «Текстильеластотехніка». Крім того, відповідач вказує, що він є неналежним відповідачем.

30 жовтня 2008 р. на адресу суду від ЗАТ «Фірма «Текстильеластотехніка» були надані пояснення стосовно позовних вимог Прокурора м. Лисичанська, у яких вказується, що земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди відповідача, входить до складу земельної ділянки загальною площею 23,4800 га, яка відповідно до рішення міського виконавчого комітету Лисичанської ради народних депутатів від 20.05.1996 р. № 234 знаходиться у постійному користуванні ЗАТ «Фірма «Текстильеластотехніка» для розміщення та експлуатації будівель та споруд промислового призначення.

У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням представника відповідача у м. Харків.

Представник третьої особи у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином. Документи, витребувані судом, не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача та третьої особи було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні. Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду. До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно договору купівлі-продажу від 02 грудня 2005 р., який укладено між Веліжанським С.С., який діяв від імені Денисової Л.Л., Санченко А.В., Сєткова В.І., Веліжанського С.К., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс», - відповідач придбав нерухоме майно, яке знаходиться у м. Лисичанськ, Луганської області, вул.. Текстильна, будинок 1, що складається з: № 12, 13, 14 – навіс для зберігання будматеріалів; № 15 – склад сировини шл/блок загальною площею 2160,50 кв. м.; № 16 – склад обладнання (ангар) метал загальною площею 171,30 кв. м.; № 17 – приміщення складу ПММ цегла загальною площею 74,30 кв. м.; № 18 – прибудова до приміщення складу ПММ; № 20, 21, 22, 23, 24, 25 – ємкість складу ПММ; № 26 метрологія; № 27 – склад матеріалів метал загальною площею 455,30 кв. м.; № 28 – склад сировини; № 29, 52 – гараж; № 30 холодний склад шл/блок, цегла загальною площею 257,90 кв. м.; № 30а – бокси автомобільні , цегла, шл/блок загальною площею 149,40 кв. м.; № 31, 34, 43, 47, 48, 51 – підсобне приміщення; № 44, 66 – навіс; № 45 – битовка карного цеху; № 46 – пост охорони № 3 цегла загальною площею 8,70 кв. м.; № 49 – головний виробничий корпус стінові панелі, цегла, загальною площею 25964,60 кв. м.; № 40 – ремонтні майстерні; № 41 залізниця; № 39, 50 – туалет; № 53а – цех пропитки зб/блоки загальною площею 1580,00 кв. м.; № 53 – склад сировини з битовками бетон, блоки, загальною площею 2169,10 кв. м.; № 54 – навіс для зберігання тари; № 56 – пост охорони № 4 залізобетонні блоки загальною площею 4,10 кв. м.; № 57 – склад гази (кисню); № 58 – сауна цегла, бетонні блоки загальною площею 37,00 кв. м.; № 59 - склад насосно-компресорної станції; № 62 – насосно-компресорна станція бетон. Блоки загальною площею 1112,30 кв. м.; № 63, 64 – бокс насосно-компресорної станції блоки, шл/блоки загальною площею 41,10 кв. м.; № 65 – павільйон металевий; № 67 – градирня; № 32 – відділ технічного контролю; № 33 – приміщення кондиціонерів; № 35 – прохідна другого посту зб/блоки загальною площею 9,70 кв. м.

Стаття 120 Земельного кодексу України визначає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно Державного акту на право постійного користування землею земельна ділянка, на якій знаходиться придбане відповідачем нерухоме майно, була передана Лисичанською радою у постійне користування АТ «Текстильеластотехніка» згідно з рішенням міськвиконкому Лисичанської ради народних депутатів від 20 травня 1996 р. № 234.

Як витікає з матеріалів справи (ситуаційний план на комплекс будівель по вул.. Текстильна № 1 м. Лисичанськ від 25.03.2005 р., а. с. 66; довідка податкової інспекції у м. Лисичанську, а. с. 69) ЗАТ «Фірма «Текстильеластотехніка», яка вважає себе тотожною АТ «Текстильеластотехніка», користується частиною земельної ділянки відведеної згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою АТ «Текстильеластотехніка». З зазначених документів та пояснень сторін також витікає, що АТ «Текстильеластотехніка» на теперішній час не існує.

Згідно довідки АБ № 067727 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 86) та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 88) ЗАТ «Фірма «Текстильеластотехніка» мала первинну реєстрацію 21.09.1993 р., 21.12.2007 р. змінила свідоцтво про державну реєстрацію за підставою зміни місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно довідки Управління Держкомзему у м. Лисичанськ Луганської області від 21 жовтня 2008 р. № 01-3/75 –за даними Державного земельного кадастру саме ЗАТ «Фірма «Текстильеластотехніка» правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: м. Лисичанськ, вул.. Текстильна, 1, не має.

Рішенням Лисичанської міської ради 27 сесії 25 скликання від 30 жовтня 2007 р. № 419 «Про дозвіл виконання проектів землеустрою про відведення земельних ділянок» на підставі заяви та клопотань про дозвіл виконання проекту землеустрою було дозволено ТОВ «Корпорація «Гуматекс» виконання проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для оформлення права оренди на 49 років за адресою: м. Лисичанськ, вул.. Текстильна, 1, для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення.

Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля (частина 1 статті 151 Земельного кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач як власник нерухомого майна – будівель та споруд промислово-виробничого комплексу заводу використовує землі територіальної громади м. Лисичанська, а отже є землекористувачем, він має у встановленому законом порядку оформити своє право на користування земельною ділянкою.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до повноважних органів та проводив дії щодо оформлення земельної ділянки, що повноважні органи влади та місцевого самоврядування надавали відповідачу земельну ділянку у постійне чи тимчасове користування, договір на право користування земельною ділянкою не укладався, акт на право користування відповідач не отримував, а також не узгодив необхідних положень для укладення договору оренди (продажу) земельної ділянки з компетентними органами, що свідчить про те, що останній користується земельною ділянкою без правових підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» та статті 206 Земельного кодексу України обов’язок сплачувати плату за користування землею в Україні покладається на землекористувача.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Оскільки відповідач користується землею без правових підстав, а саме – без договору оренди, яким міг би бути встановлений конкретний розмір орендної плати, суд дійшов висновку, що в даному випадку йдеться про стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати.

Таким чином, відповідач повинен сплатити збитки у сумі 258366,59 грн., які він спричинив безпідставним, безоплатним користуванням землі використаної під нерухоме майно, чим порушив право Лисичанської міської Ради на отримання плати за землю у місцевий та державний бюджет.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01 грудня 2008 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 120, 151, 206 Земельного Кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс» (95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11/А; ЗКПО 32271432, банківські рахунки не відомі) на користь Лисичанської міської ради (93100, м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Комсомольська, 7; р/р 31410544700051, одержувач УДК у м. Лисичанську, код 24180679, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 24060300, до місцевого бюджету м. Лисичанська, «Інші надходження»; інші банківські рахунки не відомі) збитки, заподіяні територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок зайняття земельної ділянки, об’єкта комунальної власності територіальної громади м. Лисичанська, за період з 06.12.2005 р. до 01.08.2008 р. у розмірі 258366,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс» (95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11/А; ЗКПО 32271432, банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 2583,67 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс» (95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11/А; ЗКПО 32271432, банківські рахунки не відомі) 118,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу (одержувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

Видати наказ після набранням рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.