Рішення № 24682129, 15.06.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5067/11

Справа № 2/422/2115/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(далі - Позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору № DNHDAN02000048 від 14.09.2007року ОСОБА_1 ( далі -Відповідач) отримав кредит у розмірі 68 224 грн. з кінцевим терміном повернення 12.09.2014року. Згідно вищевказаного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач у свою чергу порушив умови укладеного договору, і станом на 24.06.2011р. за договором виникла заборгованість на загальну суму 56 559грн. 96коп., де заборгованість за кредитом -38077грн. 55коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом -17458грн. 85коп., заборгованість по комісії за користування кредитом -70грн. 13коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -953грн. 43коп. У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № DNHDAN02000048 від 14.09.2007року у розмірі 56 559грн. 96коп. та судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 565грн. 60коп. та витрати на інформаційно -технічний розгляд справи у розмірі 120грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що ним в рахунок погашення заборгованості позивачу було надано для реалізації майно, яке було раніше передано в заставу позивачеві для забезпечення вимог за таким кредитним договором, а саме: автомобіль марки Maple», модель: СЗ 1, рік випуску: 2006, тип:ТЗ, легковий комбі - В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, при цьому сума від реалізації такого майна повинна була покрити суму заборгованості за кредитним договором. З огляду на такі обставини, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Так, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини

Судом встановлено, що 14.09.2007року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNHDAN02000048, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 68 224 грн. з кінцевим терміном повернення 12.09.2014року (а.с.7-8).

Також згідно з умовами вказаного кредитного договору відповідач надав позивачу в заставу автомобіль «Maple», модель: СЗ 1, рік випуску: 2006, тип:ТЗ, легковий комбі - В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_2).

Згідно вищевказаного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом..

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого станом на 24.06.2011р. за ним утворилась заборгованість, яка дорівнювала 56 559грн. 96коп. (а.с.5- 6).

Як вбачається із матеріалів даної справи, та не заперечувалось сторонами, 17 березня 2010 року відповідач передав з одночасним наданням посвідченої довіреності, а позивач прийняв, у заклад вказаний автомобіль «Maple», модель: СЗ 1, рік випуску: 2006, тип:ТЗ, легковий комбі - В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1. Одночасно з цим, відповідач доручив ПАТ КБ „Приватбанк" реалізувати такий автомобіль, а виручені від продажу гроші направити на погашення заборгованості по кредитному договору.

Судом також встановлено, що вказаний транспортний засіб 16 травня 2011 року було знято з обліку та реалізовано, а грошову суму, яка була отримана за відчуження такого об'єкту рухомого майна, спрямовано на погашення заборгованості по кредитному договору.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Згідно із ст.ст.13, 14 Закону України «Про заставу»договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З наданого суду кредитного договору, вбачається що при його укладанні вимоги закону щодо обов'язкового нотаріального посвідчення сторонами виконані не були. З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що умови вказаного спірного договору в частині, що стосуються правовідносин між сторонами на предмет застави, є нікчемними, в зв'язку з чим не створюють юридичних наслідків.

З огляду на викладене суд не може сприймати доводи відповідача в тій частині, що позивачем були порушенні умови спірного кредитного договору в частині порушення процедури звернення стягнення на предмет застави.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Суд вважає, що до правовідносин які виникли між сторонами в цій частині, слід застосовувати загальні норми чинного законодавства. Як зазначалось вище, 17 березня 2010 року відповідач передав та доручив, шляхом надання довіреності, реалізувати такий автомобіль, а виручені від продажу гроші направити на погашення заборгованості по кредитному договору, а позивач прийняв, у заклад вказаний автомобіль «Maple», модель: СЗ 1, рік випуску: 2006, тип:ТЗ, легковий комбі - В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1. та реалізував його, а отриманні гроші спрямував на погашення заборгованості по кредитному договору.

Суд доходить висновку, що таким правовідносинам притаманні усі ознаки договору поруки, адже відповідач на власний розсуд розпорядився належним йому на праві власності майном, доручив позивачу його реалізувати, а грошові кошти реалізувати на погашення заборгованості відповідача по справі, при цьому такі дії сторін були спрямовані на настання реальних наслідків їх волевиявлення.

Судом також встановлено, а сторонами визнано, що вказана довіреність відповідачем не відкликалась, таке рухоме майно із чужого володіння відповідачем також не витребувалось, укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, у тому числі в частині ціни такого договору, не оскаржувався відповідачем у встановлену порядку.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася , та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. В свою чергу згідно кредитного договору, укладеному між сторонами, позичальник зобов'язаний: сплачувати заборгованість перед банком; сплачувати банку проценти за користування кредитом.

Як встановлено судом, грошова сума, яка була отримана після реалізації такого транспортного засобу, є недостатньою для погашення повної заборгованості за кредитним договором у вищевказаному порядку, про що було повідомлено відповідачу, однак, відповідач будь яких дій щодо остаточного погашення заборгованості не вчинив.

Суд, у тому числі через оголошення перерв, надавав можливості відповідачу здійснити дії, яки б були спрямовані на вирішення спірного питання, однак відповідач таким правом не скористався.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що в порушення вказаних умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, зобов'язаний негайно повернути суму Кредиту у повному обсязі, виплатити винагороди, відсотки за користування Кредитом, виконати усі інші грошові зобов'язання за Договором у повному обсязі, внаслідок чого, станом на 24.06.2011 р. за ним утворилась заборгованість на загальну суму 56 559грн. 96коп., де заборгованість за кредитом -38077 грн. 55 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом -17458 грн. 85коп., заборгованість по комісії за користування кредитом -70грн. 13коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -953грн. 43 коп.

Відповідач, заперечуючи проти такого розміру заборгованості, жодного доказу на підтвердження такого заперечення (власного розрахунку тощо) суду не надав. Суд не сприймає доводів відповідача про неможливість проведення ним власного розрахунку, адже відповідний графік надходження платежів (із зазначенням календарних дат та суми окремих платежів) в рахунок погашення заборгованості мається в матеріалах справи, відсоткова ставка та тіло кредиту визначенні.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за своєю правовою природою законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а саме : з відповідача необхідно стягнути за кредитним договором № DNHDAN02000048 від 14.09.2007року заборгованість у розмірі 56 559 грн. 96коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати, що були ним понесені, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судового збору у розмірі 565 грн. 60 коп. Суд позбавлений можливості стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із тим, що статтю 81 ЦПК України виключено на підставі Закону України «Про судовий збір» № 3674 ( 3674 -17) від 08.07.2011 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1, і.п.н НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № DNHDAN02000048 від 14.09.2007року у розмірі 56 559(п'ятдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 96коп

3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1, і.п.н НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 6499391940000, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 3052991) судовий збір у розмірі 565(п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 60коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. В. Мовчан