Постанова № 24682024, 11.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" червня 2012 р. Справа № 14/8/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідачів:

Приватного підприємства "Промбудреєстр" - не з'явився;

Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" - Савишен О.Б., Ігнацевич І.І.;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм"

на рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.2012р.

у справі № 14/8/2012/5003 (суддя Тварковський А. А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм"

до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Промбудреєстр";

2. Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Вінницького міського округу ОСОБА_5

про визнання недійсним договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.04.2012 р. у справі № 14/8/2012/5003 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" до Приватного підприємства "Промбудреєстр", Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про визнання недійсним договору іпотеки.

При винесенні вказаного вище рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 10 липня 2008 pоку між АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та Приватним підприємством "Промбудреєстр" було укладено договір іпотеки за реєстровим № 7057.

Відповідно до п.п.1.1. - 1.3. Договору договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 98 від 10 липня 2008 p., який укладено між Іпотекодержателем та фізичною особою ОСОБА_6.

Місцевий суд зазначає, що предметом іпотеки є нерухоме майно: 3/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул.600-річчя, 17.

При вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції було враховано правоположення ст. ст. 4, 10, 16, 203, 215, 216, 256, 257, 265, 267, 546, 575, 576, 628 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 6, 18 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV (в редакції чинній на момент укладення спірного договору), а також окремі положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Так, зокрема, згідно частини 2 статті 6 Закону № 898-IV (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) майно, що є спільною власністю, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що предмет іпотеки на момент укладення договору іпотеки було виділено в натурі та право власності за відповідачем 1 як на окремий об'єкт нерухомості було зареєстровано належним чином.

Даний факт підтверджується тим, що 20 грудня 2007 року між ТОВ "Енерготерм" (Продавець) та ПП "Промбудреєстр" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7

Поряд з тим, місцевий суд наголошує на тому, що матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. № 17, свідчать про те, що за ПП "Промбудреєстр" на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року за реєстровим №13557, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано виділених в натурі 3/1000 частки нежитлових будівель за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. № 17.

Крім того, факт виділення предмету іпотеки в натурі на час укладення спірного договору підтверджує рішення третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19 травня 2008 року, відповідно до якого ПП "Промбудреєстр" виділено - 3/1000 (три тисячних) частку нежитлових будівель, що складаються з приміщення літери № 2 -3 поверх -пр. №301, пр. з №340 по №360 (387), пр. 361 (частина №331). Всього загальною площею 399,8 м. кв. та знаходяться за адресою: м. Вінниця, вулиця 600-річчя, 17 в натурі з припиненням права спільної часткової власності.

Місцевим судом було встановлено, що оспорюваний договір іпотеки був підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін без будь-яких заперечень, застережень, розбіжностей, тобто волевиявлення обох сторін за договором було вільним, а належне на праві приватної власності ПП "Промбудреєстр" нерухоме майно, що є предметом вказаного договору іпотеки, є окремим виділеним в натурі об'єктом права власності, яке, в свою чергу, може бути відчужено іпотекодавцем і на яке, відповідно до законодавства, може бути звернене стягнення.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини справи та положення діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.2012 р. у справі № 14/8/2012/5003 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

19 травня 2008 року рішенням третейського суду при асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»було виділено ПП "Промбудреєстр" 3/1000 частки нежитлових будівель з припиненням права спільної часткової власності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Скаржник стверджує, що дане рішення третейського суду при асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств», яким було виділено ПП "Промбудреєстр" 3/1000 частки нежитлових будівель з припиненням права спільної часткової власності, не було зареєстровано в КП «Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації».

З врахуванням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»та того факту, що дане рішення третейського суду не було зареєстровано в КП «Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації», апелянт зазначає, що право спільної часткової власності не було припинено.

Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що 10.07.2008 р. між АКБ "ІМЕКСБАНК", правонаступником якого є ПАТ "ІМЕКСБАНК'', та Приватним підприємством "Промбудреєстр" був укладений договір іпотеки за реєстровим № 7057. Предметом іпотеки є нерухоме майно: 3/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, яка складається в цілому з приміщень, зазначених в схематичному плані літерами приміщень літ. № 2- 3-й поверх - пр. № 301, пр. з № 340 по № 360 (387), пр. 361; загальною площею 399,8 кв.м.

Позивач стверджує, що ТОВ "Енерготерм" нотаріальної згоди на укладення договору іпотеки ПП «Промбудреєстр»не надавав, що свідчить про те, що ПП «Промбудреєстр»самовільно розпорядився спільною частковою власністю та порушив вимоги ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції на час укладення спірного договору, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 369 Цивільного кодексу України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене, скаржник вважає, що спірний договір іпотеки був укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо необхідності отримання нотаріально посвідченої згоди всіх співвласників майна, що є предметом іпотечного договору, у зв'язку з чим спірний договір іпотеки слід визнаний недійсним у судовому порядку.

В свою чергу, від відповідача ПАТ "Імексбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач вказує наступне.

Відповідач стверджує, що думка апелянта з приводу того, що вказаний іпотечний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо необхідності реєстрації права власності на предмет іпотеки, як на окремий об'єкт нерухомості та виділення його в натурі, а тому на підставі ст.ст. 203,215 ЦПК України його слід визнати недійсним, є хибною та суперечить чинному законодавству.

Так, зокрема, згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»(на момент укладення договору іпотеки) частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї, як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Право власності на об'єкт нерухомості (предмет іпотеки) виникло у ПП «Промбудреєстр» на підставі договору купівлі-продажу (з визначенням конкретних приміщень, які відчужувались), посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу від 20 грудня 2007 року за реєстровим № 13557 та зареєстровано 24 грудня 2007 року КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»в реєстрову книгу №11 додаткову за реєстровим №399. Крім того, продавцем за цим договором купівлі-продажу є ТОВ «Енерготерм»(позивач).

Відповідач звертає увагу на те, що предмет іпотеки, на момент укладення договору іпотеки, було виділено в натурі та право власності ПП «Промбудреєстр»на нього було зареєстровано належним чином, що підтверджується реєстраційним посвідченням на право власності від 24 грудня 2007 року та довідкою-характеристикою від 14 травня 2008 року, виданої КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», де вказано про те, що предмет іпотеки виділений в натурі і є зареєстрованим таким.

Разом з тим, у п.1.3. договору іпотеки зазначається, що в іпотеку передано майно, яке виділено в натурі.

Водночас, підписавши договір іпотеки, позивач - іпотекодавець ще раз підтвердив та визнав той факт, що предмет іпотеки виділений в натурі та належним чином зареєстрований.

Враховуючи вказане, відповідач зазначає, що належне на праві приватної власності ПП «Промбудреєстр»нерухоме майно, котре є предметом вказаного договору іпотеки, являється окремим виділеним у натурі об'єктом права власності, яке може бути відчужено іпотекодавцем і на нього, відповідно до законодавства, може бути звернене стягнення, а також відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку»може бути предметом цього договору.

З огляду на вказане вище, відповідач стверджує, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

11 червня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.2012 р. у справі № 14/8/2012/5003 слід скасувати, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представники Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в судовому засіданні заявили, що з доводами апелянта не погоджуються, вважають їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просять суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники Приватного підприємства "Промбудреєстр" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі, та реєстр Рівненського апеляційного господарського на відправку рекомендованої кореспонденції від 28.05.2012 р. (а.с. 163-166), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників одного із відповідачів та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та приватним підприємством "Промбудреєстр" виникли договірні правовідносини на підставі укладенння договору іпотеки від 10.07.2008р. за реєстровим № 7057 (а.с. 6-8).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 98 від 10 липня 2008 p., який укладено між Іпотекодержателем та фізичною особою ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 14.02.2002 р., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі; кредит, відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Боржнику Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах:

- Сума кредиту - 2 000000 грн.;

- Строк повернення кредиту - 08 липня 2011 року;

- Розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 28 % річних.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: 3/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, яка складається у цілому з приміщень, зазначених в схематичному плані літерами приміщень літ. № 2- 3-й поверх - пр. № 301, пр. з № 340 по № 360 (387), пр. 361; загальною площею 399,8 кв.м., яка належить позивачу (Іпотекодавцю) на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу від 20.12.2007р. за реєстровим номером 13557, та зареєстрованого комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в реєстрову книгу № 11 додаткову за реєстровим № 399 24 грудня 2007 року.

Окрім того, 20 грудня 2007 року між ТОВ "Енерготерм" (Продавець) та ПП "Промбудреєстр" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с.90-91).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець продав, а Покупець купив, належні Продавцеві (3/1000 частки) нежитлових будівель, які розташовані за адресою: м. Вінниця, вулиця 600-річчя, 17. Нерухомість, що відчужується складається з: приміщень літери №2 -3 поверх -пр. №301, пр. з №340 по №360 (387), пр. 361 (частина №331). Всього загальною площею 399,8 (триста дев'яносто дев'ять цілих вісім) м. кв. (а.с.90).

Вказаний договір 20.12.2007 року зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що стверджується відповідним витягом у справі (а.с.92).

Розглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання договору іпотеки від 10.07.2008 р. за реєстровим № 7057 недійсним, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.ч. 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п. 2 вищевказаної постанови судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Отже, в даноному випадку договір іпотеки від 10.07.2008р. за реєстровим № 7057 є оспорюваним правочином, оскільки недійсність останнього прямо не встановлена наведеними вище нормами діючого законодавства. Тобто, як свідчать матеріали справи, при укладенні оспорюваного договору іпотеки не було допущено жодних порушень норм закону, за яких правочин слід вважати нікчемним.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Окрім того, положеннями цивільного законодавства нормативно закріплена класифікація застав, в основу якої покладені два критерії - особливість предмета застави з точки зору віднесення цього майна до нерухомого або рухомого та визначення особи, у якої знаходиться предмет застави. Відповідно, у випадку залишення нерухомого майна - предмета застави у заставодавця має місце іпотека, а у разі переходу рухомого майна у володіння заставодержателя або третьої особи - заклад.

Нормою статті 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В силу приписів статті 575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до положень частини 1 статті 3 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV (далі по тексту - Закон № 898-IV) (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 1 Закону № 898-IV (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою статті 18 цього Закону (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 1 статті 5 Закону № 898-IV (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

За нормою частини 3 статті 5 Закону (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 898-IV (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) майно, що є спільною власністю, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Як вже зазначалося вище, пунктом 1.3. договору іпотеки встановлено, що в іпотеку передано майно, яке виділено в натурі. Поряд з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на п.2.1.4. спірного договору, в якому сторони погодили, що предмет іпотеки не знаходиться у спільній частковій власності, не є часткою, паєм.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір іпотеки був підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін без будь-яких заперечень, застережень, розбіжностей, отже волевиявлення обох сторін за договором було вільним, а належне на праві приватної власності ПП "Промбудреєстр" нерухоме майно, що є предметом вказаного договору іпотеки є окремим виділеним в натурі об''єктом права власності, яке, в свою чергу, може бути відчужено іпотекодавцем і на яке, відповідно до законодавства, може бути звернене стягнення.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується той факт, що предмет іпотеки на момент укладення договору іпотеки було виділено в натурі, разом з тим, право власності за відповідачем 1 як на окремий об'єкт нерухомості було зареєстровано належним чином.

Зокрема, матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. № 17, зокрема, реєстраційне посвідчення комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 24 грудня 2007 року та довідка-характеристика від 14.05.2008 р. за № 5487, видана КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", свідчать про те, що за ПП "Промбудреєстр" на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року за реєстровим №13557, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано виділених в натурі 3/1000 частки нежитлових будівель за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. № 17, що складається з приміщення літери №2 -3 поверх -пр. №301, пр. з №340 по №360 (387), пр. 361 (частина №331). Всього загальною площею 399,8 м. кв. (а.с.110-112).

Рішенням третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19 травня 2008 року (а.с.65-66,113) підтверджується факт виділення предмету іпотеки в натурі на час укладення спірного договору. Відповідно до вказаного рішення ПП "Промбудреєстр" виділено -3/1000 (три тисячних) частку нежитлових будівель, що складаються з приміщення літери №2 -3 поверх -пр. №301, пр. з №340 по №360 (387), пр. 361 (частина №331). Всього загальною площею 399,8 м. кв. та знаходяться за адресою: м. Вінниця, вулиця 600-річчя, 17 в натурі з припиненням права спільної часткової власності.

Крім того, 06.06.2008 року реєстратором КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_8 прийнято рішення про відмову у реєстрації права власності на підставі вказаного рішення третейського суду. Відмова мотивована тим, що відсутні законні підстави для реєстрації 3/1000 часток нежитлових будівель виділених в натурі на підставі рішення третейського суду, оскільки вказана частка об'єкту нерухомого майна уже виділена на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року за реєстровим №13557 та зареєстрована, відтак реєстраційне посвідчення від 06.06.2008 року було анульовано, про що свідчить відмітка на ньому (а.с.97,98,116,117).

Таким чином, вказані вище рішення реєстратора КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_8 та рішення третейського суду є належними та допустимими доказами у справі, які належним чином підтверджують факт виділення предмету іпотеки в натурі, а також реєстрацію права власності відповідача 1 - Приватного підприємства "Промбудреєстр".

Також слід зауважити, що правову позицію позивача спростовують письмові пояснення представника комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" (вхід. № 08-116/3816/12 від 04.04.2012 року), який, досліджуючи матеріали інвентаризаційної справи, повідомив, що частина нерухомості, яка належить ПП "Промбудреєстр" і яка передана в іпотеку, на момент укладання спірного договору виділена в натурі та була зареєстрована у встановленому порядку.

Окрім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання представника позивача на витяг КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" №25754094 від 01.04.2010 року (а.с.94), згідно із яким в якості форми власності ПП "Промбудреєстр" вказано приватну спільну часткову власність (3/1000), є безпідставним та не варте уваги, так як не стосується предмету доказування, оскільки судом перевіряються обставини на момент укладення оспорюваного договору.

В той же час, на момент укладення оспорюваного договору іпотеки у сторін були відсутні підстави вважити, що передане в іпотеку майно не зареєстроване як окремий об'єкт нерухомості, оскільки ПП "Промбудреєстр" мало всі необхідні документи, що підтверджувало таку реєстрацію.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції зазначає, що договір іпотеки від 10.07.2008р. за реєстровим № 7057 укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, умови останнього погоджені сторонами з врахуванням вимог чинного законодавства.

Підстави, за яких оспорюваний договір слід визнати недійсним, відсутні, оскільки матеріалами справи належним чином стверджується факт виділення предмету іпотеки в натурі та факт реєстрації права власності ПП "Промбудреєстр" на об'єкт нерухомості. Отже, договір іпотеки не суперечить нормам закону.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що позивачем не доведено належним чином та не зазначено в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання спірного договору іпотеки та яким чином ці права порушуються безпосередньо відповідачем.

Отже, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" є необгрунтованими, не підтверджені належними у справі доказами, а тому не підлягають до задоволення.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.2012 р. у справі № 14/8/2012/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" - без задоволення.

2. Справу №14/8/2012/5003 повернути в господарський суд Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.