Постанова № 24681960, 12.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.Справа № 5017/414/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Лисенко В.А, Ліпчанської Н.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю:

Приватний підприємець ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1 від 16.12.97;

від позивача - ОСОБА_3, дов. № б/н від 15.12.11;

від відповідача - ОСОБА_4, дов. № б/н від 25.02.12;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012 р.

у справі № 5017/414/2012

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2

до Фермерського господарства "Кулевча"

про стягнення 107975 грн. боргу, 2809,05 грн. витрат від інфляції, 3035.13 грн. -3-х відсотків річних.

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012р. приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Кулевча" ( яке є правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія»), в якій просив суд: стягнути з відповідача борг за договором надання послуг № 3 від 03.08.2010 р. у сумі 113819, 18 грн., з яких 107975, 00 -основна заборгованість, 2809, 05 грн. -втрати від інфляції, 3035, 13 грн. -3% річних, а також судові витрати в сумі 3885, 88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, приватний підприємець ОСОБА_2 зазначив, що відповідач всупереч умовам договору № 3 від 03.08.2010 р. про надання послуг, не в повному обсязі розрахувався за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 107975,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що умовами спірного договору не передбачено строк виконання зобов'язань замовником, позивач будь-яких письмових вимог до відповідача не пред'являв, у зв'язку з чим претензії з приводу несвоєчасних розрахунків по даному договору та вимоги щодо стягнення втрат від інфляції та 3% річних є необґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області, приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. по справі 5017/414/2012 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 3414, 58 грн.

Доводи апеляційної скарги вмотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що діючим законодавством не передбачено обов'язку кредитора пред'являти вимоги до боржника.

До того ж, на думку скаржника, ним все ж було пред'явлено вимогу до відповідача про сплату боргу за договором шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Також, приватний підприємець ОСОБА_2 наполягає на тому, що до п. 3.2 договору № 3 від 03.08.2010 р. ним було внесено запис «60 днів» правомірно, підтвердженням чого є письмові пояснення від 09.04.2012 р. колишнього голови СВК «Росія»ОСОБА_5 У вказаних поясненнях останній засвідчує свою згоду на те, щоб строк розрахунку за виконані роботи становив 60 днів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2012 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.06.2012 року о 12:00 год., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від Фермерського господарства "Кулевча" не надходив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.08.2010 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та СПК "Росія" (правонаступником якого є Фермерське Господарство "Кулевча") (Замовник) укладено договір про надання послуг № 3, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги в порядку і на умовах визначених цим договором.

Пунктом 3.1. договору №3 від 03.08.2010р. передбачено вартість послуг у розмірі 75 дискування 80 грн. за 1 (один) га пахоти.

В матеріалах справи, виявлено акти виконаних робіт від 05.10.2010р. на суму 104 105грн., від 05.10.2010р. на суму 31 050грн., від 04.11.2010р. на суму 12 320грн.,

З акту звірки рахунків станом на 01.01.2011р., який підписано головою ОСОБА_6 та скріплено печаткою на суму 107 975грн. вбачається, що відповідачем прийняті послуги оплачено частково у сумі 62 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №971 від 22.10.2010р. на суму 42 000грн. та видатковим касовим ордером №671 від 06.09.2010р. на суму 20 000грн.

У п. 3.2. доданого до позовної заяви договорі №3 від 03.08.2010 р. про надання послуг, зазначено: "Замовник зобов'язаний перерахувати суму визначену у акті про надання послуг на протязі 60 днів з моменту підписання такого акту".

Проте, в оригіналі договору, підписаному обома сторонами відсутня вказівка на строк виконання зобов`язань замовником.

Як було з`ясовано судом першої інстанції, позивач сам дописав: "60 днів".

Проаналізувавши викладені обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем, всупереч встановленого законом порядку зміни умов договору, було внесено зміни до договору № 3 від 03.08.2010 р. в односторонньому порядку, що є неприпустимим.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Внесення змін до господарських договорів у відповідності з ст.188 ГК України в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Апеляційним господарським судом не приймаються до уваги посилання скаржника на письмові пояснення колишнього голови СВК «Росія», в яких останній засвідчує свою згоду на те, щоб строк розрахунку за виконані роботи становив 60 днів, оскільки вказані докази не свідчать про дотримання порядку внесення змін до спірного договору, передбаченого чинним законодавством.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що спірним договором не передбачено строку виконання зобов'язань замовником.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки скаржником будь-яких письмових вимог до відповідача пред'явлено не було, з боку останнього відсутні порушення з приводу виконання зобов`язань умов за спірним договором, а тому вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Кулевча" втрат від інфляції та 3% річних підлягають відхиленню.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта відносно того, що останній пред'явив вимогу про виконання зобов'язання до відповідача шляхом звернення з позовом до суду, оскільки направлення вимоги про виконання зобов'язання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України та виконання процесуальної дії, передбаченої ст. 56 ГПК України при пред'явленні позову до суду, не є тотожними поняттями та мають різну правову природу та різні правові наслідки, про що зокрема зазначено в п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 .

Також, не можуть бути прийняті судовою колегією в якості належного та допустимого доказу, надані представником позивача в ході апеляційного провадження витяги з «Журналу регистрации уборки за 2009-2010 г.», оскільки внесені записи не мають жодних ідентифікаційних ознак, у тому числі відносно особи, яка їх вносила, на яких підставах і за який період.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012 р. у справі № 5017/414/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2-без задоволення.

Повний текст постанови підписано 13.06.2012р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Ліпчанська Н.В.