Постанова № 24681874, 07.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 4/42

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Київ б/н від 26.03.12 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", м. Львів, б/н від б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12

у справі № 4/42

за позовом: Заступника Генерального Прокурора України в інтересах держави в особі

позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ

позивача 2: Державного підприємства "Укрконверс", м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", м. Київ

до відповідача 3: Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Київ

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус", м. Львів

про визнання права власності на нерухоме майно та витребування його з незаконного володіння

За участю представників сторін:

від прокурора : Майорчак В.М.(посвідчення №6);

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: ОСОБА_2 -представник (довіреність №б/н від 07.05.12);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2 : ОСОБА_3- представник (дов.№25/01 від 250112);

від відповідача 3 : ОСОБА_4 -представник (дов.№161/11 від 21.12.11), ОСОБА_5- представник (№26/12 від 22.03.12);

від відповідача 4: не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 (суддя Т.Рим) позовні вимоги Заступника Генерального Прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства "Укрконверс" задоволено частково. Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на будівлі та споруди, розташовані по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29 у місті Львові, а саме: цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2 975,1 м2, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2. Вирішено витребувати з незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (адреса: вулиця Фрометівська, будинок 2, Голосіївський район, місто Київ, 09039; ідентифікаційний код 00127522) цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2, та частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 м2, які розташовані у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, та зобов'язати приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (адреса: вулиця Фрометівська, будинок 2, Голосіївський район, місто Київ, 09039; ідентифікаційний код 00127522) передати зазначені об'єкти нерухомості державному підприємству "Укрконверс" (адреса: вулиця Мельникова, будинок 81, Шевченківський район, місто Київ, 04050; ідентифікаційний код 32494385). Вирішено витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" (адреса: вулиця Миколайчука, будинок 36а, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 20845403) частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 166,6 м2, яка розташована у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" (адреса: вулиця Миколайчука, будинок 36а, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 20845403) передати зазначений об'єкт нерухомості державному підприємству "Укрконверс" (адреса: вулиця Мельникова, будинок 81, Шевченківський район, місто Київ, 04050; ідентифікаційний код 32494385). Цим же рішенням вирішено скасувати державну реєстрацію права приватної власності на майно, яке розташоване у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, а саме:

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 04.01.05) за товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" права приватної власності на нерухоме майно: цегляну будівлю (літера А-1) площею 1769,6 кв. м, цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2975,1 кв. м, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, цегляну будівлю (літера Г-1) площею 302,3 кв. м, цегляно-блочне овочесховище (літера І) площею 509,4 кв. м, цегляне овочесховище (літера К) та навіс (літера К-1) загальною площею 86,8 кв. м, отримане ним за мировою угодою від 16.12.05, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.05;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 17.01.06) за товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" права приватної власності на будівлі загальною площею 8 770,7 кв. м: цегляну будівлю (літера А-1) площею 1769,6 кв. м, цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2975,1 кв. м, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, цегляну будівлю (літера Г-1) площею 302,3 кв. м, цегляно-блочне овочесховище (літера І) площею 509,4 кв. м, цегляне овочесховище (літера К) та навіс (літера К-1) загальною площею 86,8 кв. м, отримане ним за договором купівлі-продажу від 13.01.06 №24;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 27.02.06) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 633,9 кв. м, отриманих нею за договором купівлі-продажу від 24.02.06 №527;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 12.04.06) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 633,6 кв. м, отриманих нею за договором купівлі -продажу від 30.03.06 № 988;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 14.06.06) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 604,1 кв. м, отриманих нею за договором купівлі - продажу від 09.06.06 № 1811;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 10.07.06) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 602,6 кв. м, отриманих нею за договором купівлі -продажу від 05.07.06 №2184;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 18.08.06) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 634,5 кв. м, отриманих нею за договором купівлі-продажу від 28.07.06 № 2709;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 23.01.07) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 601,8 кв. м, отриманих нею за договором купівлі -продажу від 12.01.07 № 66;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 23.01.2007 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 632,7 кв. м, отриманих нею за договором купівлі -продажу від 12.01.07 №70;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 25.04.07) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 592,8 кв. м, отриманих нею за договором купівлі -продажу від 12.01.07 №74;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.08) за товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" права приватної власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1166,6 кв. м, отриманого ним за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.08 №698;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.08) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 кв. м, отриманого нею за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.08 №698;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.08) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної власності на цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, отриманого нею за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.08 №698;

- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 28.02.08) за товариством з обмеженою відповідальністю "Варіант-глобус" права власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 166,6 кв. м, отриманого ним за договором купівлі-продажу від 27.02.08 №948.

Позов у частині стягнення коштів (оціночної вартості знесених будівель) залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42, відповідач 3 - Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" та відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" оскаржили його в апеляційному порядку.

Зокрема, в поданій апеляційній скарзі відповідач-3 посилається на незаконність, необґрунтованість оскажуваного рішення, його винесення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду матеріалам справи, а також з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача-3, господарський суд Львівської області, безпідставно застосувавши норми ст.ст. 387, 388 ЦК України, так само безпідставно не застосував норму ст. 330 ЦК України, згідно з якою якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Скаржник наголошує, що підстави для витребування у нього спірного майна відсутні як на підставі ст. 387, так і на підставі ст. 388 ЦК України. На підставі наведеного відповідач-3 просить рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 скасувати в частині, що стосується інтересів Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", в задоволенні позову Заступника Генерального Прокурора України - відмовити за безпідставністю.

В поданій апеляційній скарзі відповідач-2 також посилається на незаконність, необгрунтованість оскажуваного рішення, його винесення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду матеріалам справи, а також з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача-2, господарський суд Львівської області протиправно не застосував правові норми щодо спливу строку позовної давності, наголошуючи, що про порушення свого права позивач-1 міг довідатись 20.12.05 - у день затвердження мирової угоди у справі № 43/464 господарським судом м. Києва. Крім того, на думку скаржника, суд встановив в оскаржуваному рішенні відсутність передбачених ст. 388 ЦК України підстав ля витребування спірних будівель від добросовісних набувачів, якими є відповідачі, але незважаючи на це, безпідставно застосував ст. 388 ЦК України та незаконно витребував спірні будівлі та зобогв'язав передати їх позивачу-2. На підставі наведеного відповідач-2 просить рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника Генерального Прокурора України відмовити за безпідставністю.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.12 та від 03.04.12 подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.04.12.

Розгляд апеляційних скарг відкладався на 14.05.12 та на 07.06.12 з підстав викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.12 та від 14.05.12.

Позивач-1 -Міністерство оборони України в особі Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних сил України -проти доводів скаржників заперечив з підстав, наведених у відзиві від 19.04.12 № 1812/1855, рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційних скарг -відмовити.

Військовий прокурор Західного регіону України також з доводами, викладеними в апеляційних скаргах не погодився з підстав, викладених у запереченні на апеляційні скарги № 4-1489 від 20.04.12, вважає рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційних скарг -відмовити.

23.04.12 відповідачем-3 подано пояснення до апеляційної скарги, в якому скаржник наголошує на встановлених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.07 у справі № 1/1298-2/239 обставинах, а саме щодо позиції ДП «Укрконверс»стосовно добровільної передачі ним оспорюваного майна, що, на думку скаржника, є доказом того, що майно вибуло з володіння позивача-1 з його волі.

Позивач-2 - ДП «Укрконверс»- в поданих 14.05.1 поясненнях № 5/к посилається на ухвалу господарського суду м.Києва від 21.03.12 у справі № 43/464-23/583-б, якою припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Укрконверс»та зазначає про незаконність вибуття нерухомого майна з державної власності. На підставі викладеного позивач-2 просить в задоволенні апеляційних скарг - відмовити, рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 -залишити без змін.

14.05.12 пояснення по справі подано також представником відповідача-3.

25.05.12 відповідачем-3 подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії заперечення ДП «Укрконверс», Міністерства оборони України та Державного департаменту у господарській справі № 1/824-21/216 від 07.09.06 та копії ухвали апеляційного суду Львівської області від 19.06.07. Вказане клопотання колегією суддів задоволено.

Крім того, 07.06.12 представником відповідача-2 подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.11.05, копій Статутів ДП «Укрконверс»(в різних редакціях), копії довідки з ЄДРЮО та ФОП від 14.05.12. Вказане клопотання колегією суддів задоволено.

В судове засідання 07.06.12 позивач-1 - Міністерство оборони України, відповідач-1 -ТзОВ "Нафта-Трейд" та відповідач 4 -ТзОВ "Варіант-Глобус" явки уповноважених представників не забезпечили, причин неявки до відома суду не довели, хоча про час та місце розгляду апеляційних скарг були належним чином повідомлені, а відтак, беручи до уваги п.п. 3, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.12, апеляційні скарги розглядаються за їх відсутності.

Розглянувши апеляційні скарги, пояснення скаржників, відзивів та заперечень на апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково подані докази, заслухавши пояснення представників прокурора та сторін в судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 слід скасувати частково.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, та вірно встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами, Наказом № 32 від 18.04.03 Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів створено Державне підприємство «Укрконверс», підпорядковане Центру та затверджено статут підприємства. Вірно проаналізовано господарським судом також Указ Президента України від 07.03.05 № 443/2005, яким Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів ліквідовано. Повноваження ліквідованого Центру здійснюються Міністерством оборони України. Вірно проаналізовано місцевим господарським судом також Постанову Кабінету Міністрів України від 15.04.05 № 295, якою у складі Міністерства оборони України на базі Центру створено Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, як урядовий орган державного управління. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.05 № 365-р до сфери управління Міністерства оборони України передано цілісні майнові комплекси державних підприємств за переліком згідно з додатком, в тому числі, цілісний майновий комплекс державного підприємства «Укрконверс».

Вірно зазначено господарським судом Львівської області також про те, що Наказом Міністерства оборони України від 10.10.05 № 609 прийнято до сфери управління Міністерства оборони України державні підприємства згідно з Переліком державних підприємств ліквідованого Центру, що приймаються до сфери управління Міністерства оборони України, виконання завдань Міністерства оборони України з функціонального управління державними підприємствами покладено на Департамент. Як наголошено в оскаржуваному рішенні, до згаданого переліку включено також ДП «Укрконверс».

Розглядаючи спір між сторонами, місцевим господарським судом проаналізовано ухвалу господарського суду міста Києва № 43/464 від 20.12.05, якою затверджено мирову угоду від 16.12.05 у справі про банкрутство ДП «Укрконверс». Відповідно до зазначеної мирової угоди ТзОВ «Нафта-Трейд» погашає у повному обсязі заборгованість ДП «Укрконверс» перед визнаними господарським судом кредиторами в розмірі 2989787,46 грн., перераховує для поповнення обігових коштів боржника 2 248 446, 54 грн., що дозволить стабілізувати поточний фінансовий стан боржника, забезпечить фонд оплати праці, дозволить сплатити обовязкові платежі до бюджету, які виникнуть при реалізації положень мирової угоди, а боржник в обмін передає у власність ТзОВ «Нафта-Трейд» частину майна ДП «Укрконверс» вартістю 5 238 234, 00 грн., перелік якого міститься в додатках до мирової угоди. Зокрема, як вірно зазначив місцевий господарський суд, за вказаною мировою угодою ТзОВ «Нафта-Трейд» передано нерухоме майно, розташоване по вулиці Гетьмана Мазепи, 29, у місті Львові, а саме: будівлі А-1, Б-4, В-4, Г-1, І, К, К, загальною оціночною вартістю 1317281,00 грн. Постановою Верховного суду України від 10.10.06 ухвалу господарського суду міста Києва № 43/464 від 20.12.05, а також постанову Вищого господарського суду України від 21.06.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами також факт укладення між ТзОВ «Нафта-Трейд» та ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія» договору купівлі-продажу від 13.01.06, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого за № 24. На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Нафта-Трейд»(продавець) продало та передало покупцю (ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія») за актом прийому-передачі № 1 від 13.01.06 нерухоме майно, розташоване по вулиці Гетьмана Мазепи, 29, у місті Львові, а саме: будівлі А-1, Б-4, В-4, Г-1, І, К, К, вартістю 1 370 000, 00 грн.

Встановлено судом першої інстанції також факт укладення між ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія» та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі ЗАТ) договорів купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 24.02.06, від 30.03.06, від 09.06.06, від 05.07.06, від 28.07.06, від 12.01.07 (3 договори). На виконання умов вказаних договорів на підставі актів приймання-передачі відповідачу-3 передано у власність цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2, та частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808, 5 м2, які розташовані у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29.

Вірно зазначено господарським судом Львівської області також про те, що між ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія»та ТзОВ «Варіант-Глобус»укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.02.08, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований за № 948, на виконання умов якого ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія»продало та передало покупцю (ТзОВ «Варіант-Глобус») за актом приймання-передачі приміщення першого поверху площею 604, 6 м2 та приміщення підвалу площею 562, 0 м2, загальною площею 1 166, 60 м2.

Проаналізовано судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами також рішення господарського суду Львівської області від 20.11.06 № 1/824-21/216, яким відмовлено в задоволенні позову ДП «Захід Інтелект»до ДП «Укрконверс», ТзОВ «Нафта-Трейд», ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія», Міжрегіональної академії управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу, треті особи: Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів при Кабінеті Міністрів України, Міністерство оборони України, про визнання права власності та витребування майна, що знаходиться у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.07 зазначене рішення залишено без змін.

Належним чином оцінено господарським судом також постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.07 № 1/1298-2/239, на яку посилаються скаржника, та якою скасовано рішення господарського суду Львівської області від 22.03.07, прийнято нове рішення, яким фізичній особі підприємцю ФОП ОСОБА_9 відмовлено в задоволенні позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.06, укладеного між ТзОВ «Нафта-Трейд» та ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія». Постанову залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.12.07 у справі № 1/1298-2/239.

Колегія судів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до правовідносин між сторонами норм ст. 16 ЦК України щодо права на звернення до суду та способів захисту цивільних прав та інтересів, ст. 386, ч. 1 ст. 387 ЦК України щодо рівного захисту усіх суб'єктів права власності та права власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з застосуванням при розгляді позовних вимог Заступника Генерального Прокурора України норм ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України", якою Міністерство оборони України визначено центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. У відповідності до вірно застосованої господарським судом ст. 10 Закону України „Про оборону України", Міністерство оборони України, зокрема, здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Належним чином проаналізовано судом першої інстанції також Статут Державного підприємства "Укрконверс", затвердженого Наказом Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, згідно з п. 4.2 якого підприємство засноване на майні державної власності, яке закріплене за ним на праві повного господарського відання. У п. 4.4 зазначеного Статуту закріплено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що визначається законодавством України. При цьому суд вірно наголосив, що майно державного підприємства "Укрконверс" передано до сфери управління позивача-1 у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.05 № 365-р та Наказу Міністра оборони України від 10.10.05 № 609, якими, серед інших державних підприємств, підприємство позивача-2, відповідно, передано та прийнято до сфери управління Міністерства оборони України.

Погоджується колегія суддів апеляційної інстанції також з застосуванням господарським судом при розгляді спору між сторонами ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 73 ГК України, якими встановлено що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства. Майно державного комерційного підприємства, у відповідності до положень ч. 2 ст. 74 ГК України, закріплюється за ним на праві господарського відання, яке, згідно з ч. 1 ст. 136 ГК України, є обмеженим речовим правом, а саме в частині правомочності розпорядження щодо окремих видів майна, яке відбувається виключно за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Вірно застовано господарським судом першої інстанції також ч. 5 ст. 75 ГК України, якою законодавцем чітко визначено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові обєкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.

Погоджується колегія суддів також ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України щодо вимог до змісту правочину та наслідків недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) таких вимог. Суд першої інстанції також вірно наголосив на п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.09, реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Господарським судом при розгляді спору також застосовано ст. 12 ЦК України, згідно з якою добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Господарський суд, оцінюючи позовні вимоги прокурора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу як такі, що не підлягають задоволенню, вірно наголосив, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 1 ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

У відповідності до норми абз. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності прав.

Щодо посилань скаржників на безпідставності застосування господарським судом першої інстанції норми ст. 388 ЦК України, то колегія суддів з такими посиланнями погодитись не може. Зокрема, господарським судом в оскаржуваному рішенні наголошено на встановленому постановою Верховного Суду України від 10.10.06 факті вибуття спірного майна з володіння власника (Міністерства оборони України) поза його волею, а відтак, позовні вимоги про визнання права власності на спірні об'єкти та витребування їх у відповідачів-3 та -4 є такими, що підлягають задоволенню, як законні та обґрунтовані.

Погоджується колегія суддів також з висновками місцевого господарського суду щодо безпідставності посилань відповідача-2 на пропуск строку позовної давності, оскільки моментом початку перебігу строку позовної давності за позовними вимогами місцевим господарським судом правомірно визначено дату прийняття Верховним Судом України постанови, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.05 про затвердження мирової угоди у справі № 43/464 про банкрутство державного підприємства „Укрконверс" та постанову Вищого господарського суду від 21.06.06, а саме 10.10.06, відтак, позов Заступником Генерального Прокурора України подано в межах встановленого трирічного строку.

Погоджується колегія суддів також з висновком, викладеним в оскаржуваному рішенні щодо залишення без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позовної вимоги про стягнення з ТзОВ «Західна будівельна інвестиційна компанія»399 640, 00 грн. оціночної вартості знесених будівель, оскільки такий висновок належним чином обґрунтовано місцевим господарським судом посиланням на неподання позивачем витребуваних судом доказів завдання шкоди спірному майну саме відповідачем, тобто доказів, необхідних для встановлення в діях відповідача-2 складу цивільного правопорушення, необхідного для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог Заступника Генерального Прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Укрконверс" в частині скасування попередніх реєстрацій права власності (п. 9 резолютивної частини рішення).

Згідно з ч. 3 ст. 21 ГПК України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. В той же час, позовну вимогу про скасування попередніх реєстрацій права власності заявлено Заступником Генерального Прокурора України до неналежних відповідачів, однак це залишилось поза увагою суду першої інстанції, який вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були залученні до участі у справі.

Відповідно до положень ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Проте місцевим господарським судом внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не було з'ясовано до кого заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації, внаслідок чого не було залучено ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»у якості відповідача у справі.

Обов'язок суду першої інстанції забезпечити правильне і своєчасне вирішення господарського спору, в т.ч. і шляхом вчинення дій по підготовці справи до розгляду шляхом вирішення питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача, передбачено також і ст. 65 ГПК України, вимоги якої місцевим господарським судом також дотримано не було. Таким чином, місцевий господарський суд, не забезпечивши виконання вимог ст.ст. 24,65 ГПК України, розглянув справу без участі ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»та прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, чим допустив порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у відповідній частині.

Колегія суддів наголошує, що у відповідності до ст. 24 ГПК України можливість заміни відповідача на належного або ж залучення з ініціативи суду іншого відповідача передбачено лише до прийняття судом першої інстанції рішення у справі, чого зроблено не було.

З врахуванням викладеного, наявних підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, визначених п. 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню. В той же час, підстави для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації, заявлених до неналежних відповідачів за такою вимогою - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус", відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, що є підставами для його скасування в частині задоволених позовних вимог про скасування державної реєстрації.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 в частині скасування державної реєстрації права власності на майно, яке знаходиться в м. Львові по вул. Гетьмана Мазепи, 29 скасувати. В цій частині в позові відмовити.

3. В решті рішення господарського суду Львівської області від 14.03.12 у справі № 4/42 залишити без змін.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено: 12.06.12.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник