Постанова № 24681806, 13.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 5011-5/2124-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко О.В.

при секретарі: Дмитрина Д.О.

За участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №14/20-7-12 від 12.01.2012;

від третіх осіб - не з'явились;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012

у справі № 5011-5/2124-2012 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Югелеватор"

до Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

2) Корабельний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Югелеватор" до Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 04.11.2011, зареєстрованого в реєстрі за №4581, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі №5011-5/2124-2012 позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 04.11.2011 зареєстрований в реєстрі за №4581 про повернення лізингоодержувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Югелеватор", код ЄДРПОУ 31764706, на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", ідентифікаційний код 30401456, об'єкта фінансового лізингу: Зерносховища СМВУ 2.73. К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П у кількості 2 (двох) одиниць; Зерносховища СМВУ 220.19. В.12 у кількості 10 (десяти) одиниць, загальною вартістю разом з ПДВ - 17430000,00 грн., що були передані в користування на умовах договору фінансового лізингу № 14-07-248 сфл від 07.05.2007, укладеного між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югелеватор", та підлягає поверненню з причини прострочення заборгованості зі сплати чергових лізингових платежів: в частині відшкодування вартості техніки за період з 10.01.2010 по 06.08.2011 - 3179232,66 грн.; в частині щорічної винагороди за період з 10.01.2010 по 06.08.2011 - 816935,45 грн.

Крім того, стягнуто з Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югелеватор" 1073,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року у справі № 5011-5/2124-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 відновлено строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2012.

Через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 22.05.2012 надійшли письмові пояснення з клопотанням про розгляд справи за відсутності Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

В судове засідання 30.05.2012 з'явився представник відповідача.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи проте не забезпечив явку в судове засідання своїх представників.

Розгляд справи було відкладено на 13.06.2012.

В судове засідання з'явився представник відповідача.

Через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 клопотання про розгляд справи за відсутності Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та треті особи не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2007 між ВАТ "НАК "Украгролізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Югелеватор" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 14-07-248 сфл., відповідно до пункту 1 якого відповідач зобов'язався передати лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

На виконання умов Договору відповідач передав позивачу в користування майно, а саме:

- Зерносховище СМВУ 2.73.К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П, в кількості 2 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі № 11 від 10.05.2007, вартість товару становить 6580000,00 грн.;

- Зерносховище СМВУ 220.19.В12, в кількості 10 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі № 11 від 10.05.2007, вартість товару становить 10850000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.5.3. Договору, позивач зобов'язався на підставі погодженого з позивачем графіком, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 8.1. Договору він набуває чинності в день, наступний за днем укладення і діє до закінчення строку дії лізингу.

Згідно з пунктом 8.3. лізингодавець має право ініціювати дострокове припинення дії Договору за несплату лізингоодержувачем протягом 30 днів лізингового платежу або не укладення лізингоодержувачем правочинів або невиконання інших зобов'язань, передбачених цим Договором. При цьому договір вважається припиненим з дати одержання лізингоодержувачем повідомлення про відмову від договору.

В інших випадках дострокове припинення дії цього договору допускається за взаємною згодою сторін (пункт 8.4. Договору).

В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ВАТ НАК "Украгролізинг" від 27.07.2011 про сплив терміну сплати чергових лізингових платежів згідно з Договором фінансового лізингу № 14-07-248 сфл від 07.05.2007 та рахунків-фактур № 4613 та № 4614 від 26.07.2011 на загальну суму 8288902,67 грн., з проханням погасити заборгованість, яка утворилась в результаті несплати лізингових платежів.

При цьому, у вказаній заяві міститься попередження позивача про те, що у разі несплати боргу, відповідач використає своє право відмовитись від договору та звернеться до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3 з проханням вчинити виконавчий напис про повернення від позивача предмета лізингу у безспірному порядку.

Враховуючи наявність заборгованості по сплаті лізингових платежів, 04.11.2011 відповідач звернувся до третьої особи-1 з заявою № 20/3324 щодо вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу щодо повернення від позивача на користь відповідача майна, а саме: Зерносховище СМВУ 2.73.К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П, в кількості 2 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі № 11 від 10.05.2007, вартість товару становить 6 580000,00 грн.; Зерносховище СМВУ 220.19.В12, в кількості 10 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі № 11 від 10.05.2007, вартість товару становить 10850000,00 грн.; загальною вартістю 17430000,00 грн., з причини прострочення лізингових платежів; в частині відшкодування вартості техніки за період з 10.01.2010 по 06.08.2011 - 3179232,66 грн.; в частині щорічної винагороди за період з 10.01.2010 по 06.08.2011 - 816935,45 грн.

До заяви відповідачем було додано: оригінал договору фінансового лізингу та рахунки на сплату заборгованості з відмітками про її непогашення.

Так, зокрема, відповідачем було надано нотаріусу Рахунок на оплату № 6033 від 17.08.2011 на суму 816935,45 грн. та № 6034 від 17.08.2011 на суму 3179232,00 грн. з відміткою "станом на 04.11.11 заборгованість не погашена. ОСОБА_4 -підпис- ".

Того ж дня третьою особою-1 вчинено відповідний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4581.

Позивач, вважаючи, що зазначений виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, вирішив звернутись до господарського суду з позовом про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до приписів статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Положеннями статті 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Тож, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, за змістом приписів вказаної норми Закону, відмова лізингодавця від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від Договору в порядку пункту 8.3. Договору, а заява відповідача від 27.07.2011, як зазначалось вище, містить лише попередження про можливі наслідки невиконання вимог відповідача.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що була чинною на момент вчинення спірного виконавчого напису, було встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з пунктом 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (далі - Перелік).

В силу пункту 8 Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.

Пунктом 8.8. Договору сторонами було передбачено, що за несплату протягом 30 днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень Договору Лізингоодержувачем останній за власний рахунок, в термін не більше тижня, повертає Лізингодавцю Предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення Предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку Предмета лізингу за рахунок Лізингоодержувача.

Відповідно до пункту 8.10. Договору сторони домовились, що Лізингодавець в разі порушення або неналежного виконання Лізингоодержувачем умов цього Договору застосовує до Лізингоодержувача наступні оперативно-господарські санкції: Лізингодавець має право безперешкодного доступу до Предмета лізингу задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або залученням третіх осіб здійснює повернення (вилучення) Предмету лізингу за рахунок Лізингоодержувача. Протидія Лізингоодержувача у здійсненні Лізингодавцем зазначеної оперативно-господарської санкції є посяганням на право власності Лізингодавця на Предмет лізингу та є підставою для притягнення Лізингоодержувача до відповідальності, визначеної чинним законодавством України та цим Договором.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до пункту 8 Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Доказів того, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було отримано від відповідача засвідчену копію рахунку направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення за належною адресою, яка вказана в договорі лізингу та зазначена в ЄДРПОУ в матеріалах справи немає.

Так, в якості доказів направлення відповідних рахунків та вимоги про оплату позивачу, відповідачем було надано відривний аркуш кур'єрсьского відправлення на адресу: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 19/1, який не містить даних про те, що саме надсилалось кур'єрською службою.

Зазначений відривний аркуш має відбиток збірного штампу, який відтворює найменування позивача та його реквізити, а також підпис з розшифруванням: "Лещенко", однак доказів того, що вказана особа є повноважним представником позивача, а відповідний збірний штамп належить саме позивачу - суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що адресою - місцезнаходження позивача, вказаною у Договорі є: 54051, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13.

Юридичною адресою позивача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Інформаційинй ресурс Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) є: 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9-а.

При цьому, за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 19/1, на яку відповідачем через кур'єра було здійснено відправлення, зареєстровано інше підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Югелеватор" (код ЄДРПОУ 36622831), проте як виконавчий напис вчинено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Югелеватор" (код ЄДРПОУ 31764706).

Та обставина, що позивачем через приватного нотаріуса ОСОБА_3 була отримана нотаріально посвідчена заява ВАТ НАК "Украгролізинг" від 27.07.2011 про сплив терміну сплати чергових лізингових платежів згідно з Договором фінансового лізингу №14-07-248сфл від 07.05.2007 та рахунків-фактур № 4613 та № 4614 від 26.07.2011 на загальну суму 8288902,67 грн., не може бути врахована при розгляді даної справи, оскільки спірний виконавчий напис вчинений на підставі рахунків № 6033 від 17.08.2011 на суму 816935,45грн. та № 6034 від 17.08.2011 на суму 3179232,00 грн., доказів надсилання яких позивачу відповідачем не надано.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що спірний виконавчий напис було вчинено з порушення вимог чинного законодавства, оскільки подані нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем).

Викладені у даній справі висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України у постанові № 9/61 від 04.10.2011.

Оскільки, як зазначалось вище, судовою колегією встановлено, що нотаріусом було вчинено оспорюваний виконавчий напис не у відповідності до вимог чинного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі №5011-5/2124-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі №5011-5/2124-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-5/2124-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Чорна Л.В.

Тищенко О.В.