Рішення № 24681537, 05.06.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року справа № 5020-470/2012За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 25750044

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99046, АДРЕСА_1)

про стягнення 4 025,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) -ОСОБА_2 -головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 06.01.2012;

відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.) -ОСОБА_1, паспорт серії АР № 387116, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 12.07.2005.

Обставини справи:

23.04.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 4 025,00 грн заборгованості за Договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури № 89ст/07 від 23.01.2007.

Ухвалою від 28.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 05.06.2012.

У судовому засіданні 05.06.2012 позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві /арк. с. 3-5/, які, в основному, зводяться до порушення відповідачем умов Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя № 89ст/07 від 23.01.2007 в частині своєчасного та повного перерахування суми пайового внеску.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов, в якому не заперечує факту наявності заборгованості щодо пайової участі в сумі 4 025,00 грн, але просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та у зв'язку із його пропуском відмовити у задоволенні позовних вимог /арк. с. 22/.

В свою чергу, позивач надав суду клопотання, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, посилаючись на те, що йому стало відомо про порушення його прав лише 26.01.2010, тобто з дня, коли Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради передані права по договорах про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя. Але через брак коштів на оплату судового збору позивач був позбавлений можливості звернутися до суду із даним позовом до спливу встановленого законом трирічного строку позовної давності /арк. с. 42-43/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2006 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, площею 0,0135 га, для реконструкції та обслуговування існуючого торгівельного павільйону з літнім майданчиком, із віднесенням цих земель до категорії земель жилої та громадської забудови, яка розташована у АДРЕСА_2 /арк. с. 9-13/.

Даний договір зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2006 за № 040666100113 /арк. с. 13/.

Згідно з пунктом 10.1 Договору оренди землі, Орендар (відповідач) приймає на себе зобов'язання щодо участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя відповідно до чинного законодавства та рішення Севастопольської міської Ради від 22.10.2003 № 1429 „Про норми пайової участі (внески) замовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в м. Севастополі", для чого Орендар повинен у строк до отримання дозволу інспекції ДАБК на проведення будівельних робіт укласти із Севастопольською міською державною адміністрацією договір про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.

23.01.2007 між Севастопольською міською державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено Договір № 89ст/07 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (далі -Договір) /арк. с. 7-8/.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 6648 від 14.04.2009 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про планування та забудову територій" внесені зміни до рішення Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 „Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради", зокрема, пункт 3 Положення доповнено абзацом третім, згідно з яким до Фонду переходять права за договорами про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, укладених за дорученням Севастопольської міської Ради Севастопольською міською державною адміністрацією та її структурними підрозділами та невиконаних на момент передачі Фонду повноважень по їх укладенню.

В подальшому, рішенням Севастопольської міської Ради № 9128 від 26.01.2010 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради викладено в новій редакції /арк. с. 35-39/.

За змістом пункту 4 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (в редакції рішення Севастопольської міської Ради № 9128 від 26.01.2010), Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації по договорах оренди комунального майна та відносинах, пов'язаних із їх виконанням, а також відносинах, що стосуються виконання Севастопольською міською державною адміністрацією делегованих їй Радою функцій, які передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради /арк. с. 35 -зворотний бік/.

Таким чином, позивач є правонаступником прав Севастопольської міської державної адміністрації за Договором про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя № 89ст/07 від 23.01.2007, укладеним між Севастопольською міською державною адміністрацією та відповідачем.

Згідно з пунктами 1.1, 2.1 Договору відповідач зобов'язався взяти пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя шляхом перерахування суми пайової участі у розмірі 14 025,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету (далі -Цільовий фонд) відповідно до розрахунку, який є додатком до Договору та його невід'ємною частиною /арк. с. 8/.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються відповідачем протягом року з моменту підписання Договору.

Відповідач суму пайової участі на рахунок Цільового фонду перерахував частково -у розмірі 10 000,00 грн, чим, на думку позивача, порушив умови Договору. Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, визначених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як установлено судом, 27.10.2006 між Севастопольською міською Радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки, площею 0,0135 га, яка розташована у місті у НОМЕР_1, - для реконструкції та обслуговування існуючого торгового павільйону з літнім майданчиком (пункт 1.1 даного Договору) /арк. с. 9-13/.

Пунктом 10.1 розділу 10 Договору оренди земельної ділянки на Орендаря (відповідач у справі) покладено обов'язок взяти участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя відповідно до чинного законодавства та рішення Севастопольської міської Ради, для чого Орендар у строк до отримання дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт повинен укласти із Севастопольською міською державною адміністрацією договір про пайову участь забудовника у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя.

Судом установлено, а матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2007 між Севастопольською міською державною адміністрацією, правонаступником прав якої є позивач, та відповідачем укладено Договір № 89ст/07 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя /арк. с. 7/, який є предметом розгляду у даній справі.

Отже, у зв'язку з отриманням в оренду земельної ділянки для забудови у відповідача в силу договору виникло зобов'язання щодо участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За умовами Договору (пункт 2.2 Договору) відповідач був зобов'язаний перерахувати суму пайової участі в розмірі 14 025,00 грн протягом одного року з моменту підписання договору.

Договір підписано сторонами 23.01.2007, отже, відповідач був зобов'язаний перерахувати вказану суму в строк до 23.01.2008 включно.

За викладених обставин, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати суми пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 14 025,00 грн настав 23.01.2008.

Відповідач вказане зобов'язання виконав лише частково -у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 1 від 12.03.2008 на суму 8 500,00 грн /арк. с. 16/;

- № 1 від 19.03.2008 на суму 1 500,00 грн /арк. с. 15/.

Тобто заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 025,00 грн (14025,00 -10000,00). Даний факт не заперечується відповідачем, що убачається з його відзиву на позов /арк. с. 22/. Водночас, відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, у зв'язку з чим просить відмовити позивачеві у задоволенні позову.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як зазначено вище, Договором встановлений строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати суми пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 14 025,00 грн -до 23.01.2008.

Отже, у даному випадку перебіг позовної давності починається з 24.01.2008.

Стаття 260 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Утім, згідно з частинами першою та третьою статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як установлено судом, відповідач на виконання зобов'язань з оплати суми пайової участі за Договором сплатив 10 000,00 грн, з яких 8 500,00 грн -12.03.2008 та 1 500,00 грн -19.03.2008, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи /арк. с. 27, 28/.

Таким чином, строк позовної давності щодо зобов'язання відповідача оплатити суму пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя двічі переривався частковою сплатою відповідачем сум боргу, після чого починався заново, і сплив 19.03.2011.

Проте, у судовому засіданні 05.06.2012 представником позивача було подано письмове клопотання /арк. с. 42-43/, в якому позивач просить суд визнати поважними причини пропущення строку позовної давності на звернення до суду із даним позовом та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради заборгованість за договором № 89ст/07 від 23.01.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 4 025,00 грн.

Дане клопотання обґрунтоване тими обставинами, що позивач -Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, після прийняття 06.08.2009 за актом приймання-передачі /арк. с. 53-62/ від Севастопольської міської державної адміністрації договорів про пайову участь забудовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Севастополя до прийняття рішення Севастопольської міської Ради від 26.01.2010 № 9128, яким були внесені зміни до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради стосовно передачі прав за договорами про пайову участь /арк. с. 35-39/, не мав правових підстав вимагати у боржників виконання зобов'язань щодо пайової участі забудовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Севастополя за договорами, укладеними між Севастопольською міською державною адміністрацією та забудовниками, в тому числі -за спірним Договором № 89ст/07 від 23.01.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.

Також у поданому клопотанні зазначено, що у кошторисах видатків місцевого бюджету 2009-2011 років кошти на оплату судового збору за позовами про стягнення із забудовників заборгованості по пайових внесках на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя не були передбачені і Фонду комунального майна не виділялися, у зв'язку з чим Фонд був позбавлений можливості у встановлений законом трирічний строк з моменту порушення права звернутися з позовом до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 89ст/07 від 23.01.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 4 025,00 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав дане клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідно до приписів статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо сторона заявила суду до винесення ним рішення про необхідність застосування позовної давності, інша сторона може заявити клопотання про поновлення строку давності, посилаючись на поважні, з її погляду, причини пропуску строку позовної давності.

Зі змісту наведеної норми чинного законодавства убачається, що суд наділений правом надати захист порушеному суб'єктивному праву, незважаючи на сплив позовної давності в разі встановлення поважних причин її пропуску.

Обговоривши доводи сторін, дослідивши додані до нього документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання, у зв'язку з чим визнає причини пропуску строку позовної давності поважними та поновлює строк позовної давності для захисту порушеного права позивача.

При цьому судом відхилено доводи позивача стосовно того, що повноваження за договорами про пайову участь забудовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Севастополя були передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 26.01.2010, адже відповідне рішення Севастопольської міської Ради прийнято раніше -14.04.2099 (рішення № 6648 від 14.04.2009 „Про заходи щодо реалізації Закону України Про планування та забудову територій" та про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 „Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради").

Водночас, судом взято до уваги той факт, що позивач дізнався про порушення саме його права, а не прав Севастопольської міської державної адміністрації, яка укладала спірний договір № 89ст/07 від 23.01.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, та про особу, яка порушила це право, -06.08.2009, коли прийняв від Севастопольської міської державної адміністрації спірний договір за актом приймання-передачі /арк. с. 53-62/.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Натомість, наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 4 025,00 грн підтверджена належними та допустимими доказами в їх сукупності і не заперечується відповідачем.

Враховуючи те, що пайова участь відповідача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості у сумі 4 025,00 грн.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 609,50 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Визнати поважними причини пропуску строку позовної давності на звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 89ст/07 від 23.01.2007 про пайову участь (внесках) замовників в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у сумі 4 025,00 грн та поновити позивачеві строк позовної давності у цій справі.

2. Позов задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99046, АДРЕСА_1; відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 38022717; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 31517921700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач -місцевий бюджет, код платежу 24170000) заборгованість в сумі 4 025,00 грн (чотири тисячі двадцять п'ять грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99046, АДРЕСА_1; відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач -Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) судовий збір в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.06.2012.

Суддя підпис В.О. Головко