Рішення № 24681442, 05.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 5017/1075/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський"

про стягнення 35097,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №17226/2012 від 05.06.2012р.) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 35097,02 грн., з яких 34 153,67 грн. -заборгованість за спожиту електричну енергію, 291,99 грн. -інфляційні, 651,36 грн. -3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про тимчасове постачання електричної енергії з електролічильником №8000096 від 30.12.2011 б/н, згідно умов якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач порушив умови даного договору, а саме прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої електроенергії у період з січня по лютий 2012 року, включно, в кількості 933230кВт/г. на суму 303024,32 грн. (у т.ч. ПДВ), що й стало підставою для звернення з відповідним позовом.

У судовому засіданні 05.06.2012р. представник позивача позовні вимоги, в редакції заяви вх. ГСОО №17226/2012 від 05.06.2012р., підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

30.12.2011р. між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" (надалі - постачальник) та КП "ЖКС "Пересипський" (надалі - споживач) укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії з електролічильником №8000096 (надалі -договір), згідно умов якого споживачу дозволено тимчасове споживання електричної енергії з електролічильником на об'єкті житлові будинки згідно переліку, який є невід'ємною частиною договору на термін з 01.01.2012р. до 31.12.2012р., в зв'язку з оформленням постійного договору.

Відповідно до п. 2 договору, споживач знімає показники розрахункових лічильників о 10 годині 16 числа кожного місяця. Споживач зобов'язаний протягом 1 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до постачальника за встановленою формою (додаток №1) за адресою: Чорноморського козацтва №70.

Умовами п. 3 договору визначено, що розрахунковим періодом вважається місяць з 16 числа попереднього місяця до 16 числа розрахункового місяця. Споживач до 16 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% обсягу споживання електричної енергії.

Пунктом 6 договору передбачено, що межа експлуатаційної відповідальності та балансової належності сторін встановлюється, згідно з актом балансової належності.

Згідно з п. 8 договору, договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2012р.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Згідно розрахунку позивача щодо обсягів спожитої електричної енергії відповідачем протягом періоду з січня по лютий 2012р., включно, та складених уповноваженим представником споживача актів про обсяги спожитої електроенергії за відповідний період, які скріплені печаткою даної установи, КП "ЖКС "Пересипський", згідно переліку об'єктів, визначених додатком №10 до договору, було спожито обсяг електроенергії у розмірі 933230 кВт/г загальна вартість якої становить 303024,32 грн. (у т.ч. ПДВ).

На виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії на загальну суму 303024,32 грн. (у т.ч. ПДВ) із зазначенням в них терміну до оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період та наявною відміткою особи відповідача щодо їх отримання.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за фактично спожитий обсяг електричної енергії у період з січня по лютий 2012р. включно, розрахувався не в повному обсязі сплативши протягом січня-травня 2012р. грошові кошти у розмірі 268870,65 грн., що підтверджується випискою банку за відповідний період.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за фактично спожиту протягом періоду з січня по лютий 2012р., включно, електричну енергію за договором про тимчасове постачання електричної енергії з електролічильником №8000096 від 30.12.2011р. перед ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" у розмірі 34153,67 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості КП "ЖКС "Пересипський" за спожиту електричну енергію в розмірі 34153,67 грн., за договором про тимчасове постачання електричної енергії з електролічильником №8000096 від 30.12.2011р. та доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суду не надано, суд вважає позовні вимоги ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" про стягнення 34153,67 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 651,36 грн. та інфляційних у розмірі 291,99 грн. за період прострочення по кожному окремому зобов'язанню щодо сплати вартості спожитої електричної енергії у січні та лютому 2012р. (період виникнення зобов'язання у відповідача починається з наступного дня після дати визначеної у рахунку-фактурі, відповідно до якої даний рахунок мав бути сплачений відповідачем), суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 34153,67 грн., інфляційних у розмірі 291,99 грн. та 3% річних у розмірі 651,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що зменшення розміру позовних вимог, згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір", є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що на момент звернення з позовом за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 195024,32 грн., а зменшення розміру позовних вимог відбулось в зв'язку з частковим погашенням відповідачем існуючої заборгованості після порушення провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, отже, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3919,35 грн. покладається на відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст.32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 32190044) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131713) 34153/тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят три/грн. 67 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 291/двісті дев'яносто одна/грн. 99 коп. інфляційних, 651/шістсот п'ятдесят одна/грн. 36 коп. 3% річних та 3919/три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять/грн. 35 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.06.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.