Ухвала суду № 24678389, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1566/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ТОВ «Денза»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552307 від 24.01.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0000552307 від 24.01.2012 року. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться докази виконання договорів між Позивачем та його контрагентами, а також, зазначив, що Позивач не може нести відповідальність за несплату податків його контрагентами.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем було проведено планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.01.2012 року за № 9/23-7/31811682.

В акті перевірки зафіксовано порушення ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу, п. 198.6 ст. 198. п.201.6 ст.201 p.V Податкового кодексу України та в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 869 785,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення №0000552307 від 24.01.2012 року, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 1 869 786,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 153 572,00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 2001 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Підставою для прийняття Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку останнього, стало те, що при проведенні перевірки Позивача було встановлено, що фінансово-господарська діяльність його контрагентів здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином їх цивільної право-дієздатності. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Дснза» та TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина»є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини між Позивачем та TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина» виникли на підставі договорів постачання №01071ІН від 01.07.11 р., №1105НН від 11.05.11 р.. №0607НН від 06.07.11 р.. №0306НН від 03.06.11 р.. №1205 НН від 12.05.11 р.. №0607НН від 06.07.11 р.. №1107НН від 11.07.11 р. Згідно зазначених договорів контрагенти Позивача зобов'язані поставити покупцеві товар, а покупець, тобто Позивач, зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання зазначених договорів TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина»поставило Позивачу товар. У зв'язку з чим було виписано податкові накладні, а також перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару Позивачем сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит Позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку, як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу таких податкових накладних.

При цьому, як убачається з матеріалів, дані податкові накладні мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок реєстрації та збереження інформації державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, колегія суддів проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вважає що, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що контрагенти Позивача на момент укладення та виконання договорів були зареєстровані в державних органах згідно чинного законодавства та мали свідоцтва платника ПДВ. Отже, посилання Відповідача на укладення Позивачем договорів з неналежними суб'єктами в розумінні податкового законодавства є безпідставним та надуманим.

Також, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 затвердженим Порядок заповнення податкової декларації, згідно якого податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що первинні документи, про недійсність яких зазначив Відповідач, складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з таким підприємством з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть, нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги зауваження суду першої інстанції про те, що, постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2012 року по справі 4-354/12, задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва про порушення кримінальної справи відносно директора TOB «Денза»ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено безпідставність винесеного Відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000552307 від 24.01.2012 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.