Ухвала суду № 24677645, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2416/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Фірма СВ» до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0050061501 від 24.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток приватного підприємства «Фірма СВ», за результатами якої складено акт від 02.11.2011 №12149/15-1-20676001.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме -до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року підприємством включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отриманого за результатами діяльності у 2010 році.

На підставі акту перевірки від 02.11.2011 № 12149/15-1-20676001 державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 № 0050061501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 494863 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що є безпідставними висновки податкової служби про порушення порядку заповнення декларації в частині відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем всупереч пунктів 1, 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток внаслідок віднесення до валових витрат від'ємного значення, отриманого за наслідками діяльності 2010 року, а тому спірне податкове повідомлення рішення прийняте ним правомірно.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Згідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ цього ж Кодексу п. 150.1 ст. 150 ПК України Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія судів звертає увагу на те, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року (а.с.28), позивачем у рядку 06.6 (зворот а. с. 29) задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 550170 грн. та у рядку 04.09 (а. с. 28) зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 494863 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що факт відповідності вищезазначеної декларації вимогам законодавства відповідачем не оспорюється.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до 01.04.2011 при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування необхідно застосовувати статтю 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.6.1 ст. 6 вказаного Закону, об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, відповідачем не врахованого, що в період до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством закріплено механізм врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року (в даному випадку), а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток, чим і скористувався позивач при оформленні декларацій з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях позивача відсутні будь-які ознаки порушення вимог податкового законодавства, оскільки позивачем включено до податкової декларації за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, що було наявно у першому кварталі 2011 року.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що 56.21. ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не бере до уваги трактування відповідачем розділу 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, та погоджується з доводами позовної заяви про те, що Податковий кодекс України не містить обмежень щодо включення до декларації з податку на прибуток підприємства 2 кварталу 2011 року виключно показників від'ємного значення 1 кварталу 2011 року.

Тому, висновки відповідача відносно того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року є таким, що суперечить вказаним вище законодавчим актам.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що чіткий перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений у статті 139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року», що також вірно зазначено у позовній заяві та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0050061501 від 24.11.2011.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.