Ухвала суду № 24677422, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-688/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області (далі - відповідач, апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апелянтом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 226/231/00378483 від 22.09.2011 року.

Під час перевірки було встановлено порушення п. 10.1 ст. 10, п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 103310 грн.

На підставі встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 року №0000272310, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 129115,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 103310,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25805,00 грн.

Як свідчать обставини справи, позивачем у вересні 2009 року було прийнято рішення про вступ ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" до складу учасників ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів", що затверджено протоколом № 3 від 29.09.2009 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" було вирішено прийняти ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" до складу учасників товариства, що затверджено протоколом № 1 від 01.10.2009 року.

На підставі рішень правління ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" про здійснення додаткового внеску, що затверджені протоколами: № 5 від 08.10.2009 року; №7 від 14.10.2009 року; № 13 від 26.10.2009 року; № 15 від 03.11.2009 року; № 17 від 06.11.2009 року; № 19 від 30.11.2009 року; № 21 від 03.12.2009 року; № 23 від 15.12.2009 року; № 25 від 25.01.2010 року; № 27 від 02.02.2010 року; № 09.02.2010 від 09.02.2010 року та рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" про збільшення розміру статутного капіталу, що затверджені протоколами: № 2 від 12.10.2009 року; № 3 від 16.10.2009 року; № 4 від 28.10.2009 року; № 5 від 05.11.2009 року; № 6 від 19.11.2009 року; № 7 від 02.12.2009 року; № 8 від 05.12.2009 року; № 9 від 17.12.2009 року; № 10 від 27.01.2010 року; № 11 від 04.02.2010 року; № 12 від 11.02.2010 року позивачем було внесено додаткові майнові вклади до статутного капіталу ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів".

Внесення позивачем додаткових майнових вкладів до статутного капіталу ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" підтверджується актами прийому-передачі (оцінки) додаткового вкладу, що були підписані між ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" та ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" під поставкою товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Як встановлено судом першої інстанції, під час внесення позивачем майнових вкладів до статутного капіталу ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" та набуття позивачем корпоративних прав зазначеного товариства, між позивачем та ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" не було укладено цивільно-правових договорів. Відтак, якщо операція не передбачає підписання між сторонами цивільно-правового договору на постачання товарів, то така операція не може вважатися продажем (поставкою) товарів.

Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»під інвестицією розуміється господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Підпунктом 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" встановлено, що пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Відповідно до п.п.4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Підпунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" встановлено, що порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів для цілей цього пункту: 1) до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи; 2) до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Тобто вказаними вище приписами встановлено, що до продажу основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції по внесенню таких основних фонів і нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи. До придбання основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції по включенню таких основних фондів та нематеріальних активів у склад статутного фонду такої іншої особи.

Згідно з п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оподаткування податком на додану вартість господарської операції з внесення до статутного фонду ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" майна і віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ по таким операціям є порушенням приписів Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки такі операції не є об'єктом оподаткування, у розумінні приписів цього Закону, а ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" не поніс жодних витрат у зв'язку із проведенням таких операцій.

Підстави для обкладання податком на додану вартість операцій з внесення позивачем майнових вкладів до статутного фонду ТОВ "Тетіївський завод продовольчих товарів" відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення а додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.