Ухвала суду № 24675280, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-578/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Оризон-Навігація" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 3 лютого 2010 року № 0000652301/3, від 10 лютого 2010 року № 0000312301/3 та від 10 лютого 2010 року № 0000372301/3.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Оризон-Навігація" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24, ідентифікаційний код 22794124) 3 158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 12.05.2009 по 23.06.2009 року посадовими особами Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції проведена планова виїзна перевірка державного підприємства "Оризон-Навігація" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 року, про що складено акт від 01.07.2009р. № 1897/23/22794124, в якому встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 330 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2008 року в сумі 80 109 грн., а також завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2007 року в розмірі 8 600 грн.

Не погоджуючись з висновками Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції, позивачем були направлені до Державної податкової адміністрації Черкаської області та Державної податкової адміністрації України скарги, які були залишені без задоволення.

На підставі акту від 01.07.2009р. № 1897/23/22794124 та в результаті розгляду скарг Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 3 лютого 2010 року № 0000652301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 330 грн.;

- від 10 лютого 2010 року № 0000312301/3, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року в розмірі 8 600 грн.;

- від 10 лютого 2010 року № 0000372301/3 яким, позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4 465 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від З квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, у разі коли товари (роботи, послуг), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, в охоплений перевіркою період, позивачем здійснювалось виконання робіт по укладеному з Міністерством оборони України, договору на виконання дослідно-конструкторської роботи № 247/2/07-6 від 17.08.2007р, та Міністерством промислової політики України по договору № 5-1710/07 від 22.09.08р., д/у № 1 від 13.11.08р.

Згідно підпункту 7.4.2. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Таким чином, колегія приходить висновку, що на виконання положень наведених норм діючого законодавства, позивачем здійснювався розподіл загальної суми сплаченого ПДВ в звітному періоді на суми, які сплачені при придбанні товарів (роботи, послуги), які в подальшому використовувались в оподатковуваних операціях, та на суми, були які сплачені при придбанні товарів (роботи, послуги), які в подальшому використовувались в неоподатковуваних операціях - роботи по договорах № 247/2/07-6 від 17.08.2007р. та № 5-1710/07 від 22.09.08р.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Позивач керувався положеннями пп. 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та до суми податкового кредиту включав ту частку нарахованого (сплаченого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг ). в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, специфіка звільнених операцій у позивача полягає у тому, що у звітному періоді може не бути надходження коштів від замовника (тому не можливо визначити частку по першому варіанті), а може не бути і прямих матеріальних витрат, запасів, послуг (тому не можливо визначити частку по другому варіанті), а списується на бюджетні роботи, так як це наукові роботи, лише заробітна плата конструкторів. Для відповідного розрахунку позивач використовував коефіцієнт, визначений шляхом відношення суми заробітної плати конструкторів віднесеної на виконання робіт по бюджетному замовленню, до загальної суми заробітної плати конструкторів за відповідний період.

Законність використання вказаного методу розрахунку закріплена в наказі про облікову політики, узгоджена із засновником - Міністерством промислової політики, Типовим положенням по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; листом-відповіддю Черкаської ДПА № 19393/15-212 від 08.09.2009 та підтверджена результатами попередніх податкових перевірок позивача, які не виявляли в подібних операціях жодних порушень.

Виходячи з викладеного, колегія погоджується з судом першої інстанції та зазначає, що формуючи суму податкового кредиту в перевірений період в кожному звітному періоді, позивач діяв у відповідності з нормами Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема з пп. 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 відповідного закону, оскільки застосовуваний підприємством механізм дозволяє не завищувати податковий кредит звітного періоду із "непрямих витрат", навіть у тих звітних періодах, у яких підприємством не отримано кошти від замовника та не понесено прямих матеріальних витрат.

В той же час, як вірно було зазначено судом першої інстанції, в ході проведення перевірки, податковими інспекторами, всупереч наданим ним у розпорядження документальним даним, було зроблено неправдивий висновок про відсутність у позивача окремого обліку, необхідність ведення якого передбачена пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Виходячи з вказаного висновку, податковим інспекторами безпідставно було зроблено перерахунок сум податкового кредиту у перевіряємому періоді із частковим віднесення до податкового кредиту навіть тих сум ПДВ, які повністю відносяться до пільгових операцій, і навпаки.

Таким чином, судом зроблений правильний висновок з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що безпідставне неврахування відповідачем даних окремого податкового обліку позивача, призвело до неправильного обрахунку відповідачем сум податного кредиту відповідача, що в свою чергу призвело до винесення безпідставних податкових повідомлень-рішень.

Вищезазначені обставини помилковості висновків, викладених в акті від 01.07.2009р. № 1897/23/22794124, також підтверджуються висновком № 334-Б судово-економічної експертизи від 22 квітня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.