Ухвала суду № 24672912, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-590/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпол»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпол»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі -Відповідача) у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форма «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2010р. працівниками ДПІ у Бородянському районі Київської області було проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.08.2010.

За результатами якої складено акт від 09.12.2010 № 757/23-33283810 на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010 за порушення п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в серпні 2010 року на 28585 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року на 28858 грн.; на порушення п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в вересні 2010 року на 49665 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, а докази надані позивачем свідчать про безпідставність та протиправність оскаржуваного рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Формування податкового кредиту з ПДВ, сплаченого митним органам, підприємством здійснюється у відповідності з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Формування податкових зобов'язань передбачено п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів.

Таким чином, доки оприбуткований товар знаходиться на складі, у підприємства не виникає податкових зобов'язань. Податкові зобов'язання виникають тільки при реалізації товарів, робіт (послуг).

Отже позивачем було сплачено ПДВ митним органам при розмитненні імпортованих товарів на підставі вантажно-митних декларацій. ПДВ був задекларований в рядку 12.1 декларації з ПДВ. Товари згідно первинної документації (інвойсу постачальника - нерезидента, пакувального листа, угоди між постачальником та замовником) були оприбутковані на склад. Вказані операції згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 11.05.2000 № 1707-111 та Наказу Міністерства Фінансів України «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 № 88 були відображені на рахунках № 28 «товари», № 641 «розрахунки з бюджетом за податками», № 632 «розрахунки з іноземними постачальниками».

Позивач реалізує товари за договірною ціною, яка не дорівнює ціні оприбуткування, як враховано в розрахункових таблицях акту, тобто ціна реалізації товарів значно вища ціни оприбуткування, що не було враховано при проведенні розрахунків в акті.

Таким чином, наведені в акті порівняльні таблиці та їх розрахунки не відповідають дійсності, оскільки в них не враховувались дані видаткових накладних та оплат, а лише дані прибуткових накладних, що суперечить Закону № 168/97-ВР, за яким прибуткові накладні не є підставою для нарахування податкових зобов'язань.

Щодо порушень п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанцій, а саме, що відповідач не зазначив, який саме підпункт цієї норми він вважає порушеним.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року в якій по розділу III «розрахунки з бюджетом за звітний період»у рядку 23.1 враховано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (серпня 2010 року), що включається до складу податкового періоду поточного звітного періоду (вересня 2010 року) в сумі 507 299 грн. Ця величина була обчислена та задекларована на підставі Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у серпні 2010 року. Від'ємне значення відображено у рядку 22.2 декларації за серпень 2010 року та зараховується до складу податкового кредиту, значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду (вересня 2010 року).

Отже, апеляційна інстанція вважає, що обставини на які посилається податковий орган у своєму акті перевірки не відповідають нормам Закону № 168/97-ВР.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.