Постанова № 24672241, 23.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 49/124-А Головуючий у 1-й інстанції: Митрохіна А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рамбурс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамбурс», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ у сумі 1777348,40 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва на користь Приватного акціонерного товариства «Рамбурс»775875,67 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за необхідне переглянути оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості на рівні 120% від облікової ставки НБУ за період з лютого по жовтень 2005 року у сумі 775875,67 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла до 01.06.2005 року, у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла до 01.06.2005 року, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем до органу державної податкової служби були подані податкові декларації з податку на додану вартість:

- за лютий 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 3379693,00 грн., дата подання 21.03.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 20.04.2005 року (т. 1 а.с. 65 - 66);

- за березень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 2826892,00 грн., дата подання -19.04.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 19.04.2005 року (т. 1 а.с. 67 - 68);

- за квітень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 1001709,00 грн., дата подання 19.05.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 19.05.2005 року (т. 1 а.с. 69 - 70);

- за травень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 2296811,00 грн., 21.06.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 21.06.2005 року (т. 1 а.с. 71 - 72).

Згідно виписок по рахунку ЗАТ «Рамбурс»позивачу було відшкодовано податку на додану вартість:

- по декларації за лютий 2005 року 30.06.2005 року -2100000,00 грн., 29.07.2005 року -150000,00 грн. 29.08.2005 року -140000,00 грн., 27.09.2005 року -481511,00 грн., 21.10.2005 року 110000,00 грн., 28.10.2005 року 1818,00 грн. та 398182,00 грн.;

- по декларації за березень 2005 року 30.06.2005 року -1100000,00 грн., 22.08.2005 року -150000,00 грн., 29.08.2005 року -70000,00 грн., 12.09.2005 року 100000,00 грн., 27.09.2005 року -671892,00 грн., 21.10.2005 року -220000,00 грн., 28.10.2005 року -275000,00 грн., 16.12.2005 року -240000,00 грн.;

- по декларації за квітень 2005 року 27.09.2005 року -180000,00 грн., 10.10.2005 року -630000,00 грн., 21.10.2005 року -98000,00 грн., 28.10.2005 року -93709,00 грн.;

- по декларації за травень 2005 року 27.09.2005 року -574000,00 грн., 10.10.2005 року -1150000,00 грн., 14.10.2005 року -195800,00 грн., 28.10.2005 року -242011,00 грн., 23.12.2005 року -17.11.2005 року.

З наведеного вбачається, що позиву відшкодування податку на додану вартість здійснено з пропущенням тридцятиденного строку.

До 01.06.2005 абз. 5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачав, що на суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»№ 2505-ІV від 25.03.2005 року з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону було виключено норми, що передбачали нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Пункт 7.7 статті 7 зазначеного Закону було доповнено пп. 7.7.8, згідно з яким сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 13 «Перехідні положення»розділу 2 Закону України № 2505-ІV від 25.03.2005 пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»набрав чинності з 01.06.2005, крім пп. 7.7.8 цього пункту, який мав набрати чинності з 01.01.2006 року.

До цієї дати слід було застосовувати процедуру узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до набрання чинності Законом України № 2505-ІV від 25.03.2005, з урахуванням того, що таке бюджетне відшкодування надавалося протягом 30 календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникало право на таке отримання згідно з редакцією пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону.

Таким чином, з 01.06.2005 року Закон України «Про податок на додану вартість»перестав містити норми, що надавали право платникам податку на нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Як було вже зазначено, декларація за лютий 2005 року подана 21.03.2005 року, право на відшкодування виникло 20.04.2005 року, відповідно з 21.04.2005 року невідшкодована сума 3379693,00 грн. вважається бюджетною заборгованістю. Враховуючи, що перше відшкодування було здійснено 30.06.2005 року, колегія суддів вважає, що нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості в даному випадку передбачено за період з 21.04.2005 року по 31.05.2005 року, тобто за 41 день, що складає 41000,77 грн. (3379693,00х9%х120%х41/365).

Також, декларація за березень 2005 року подана 19.04.2005 року, право на відшкодування виникло 19.05.2005 року, відповідно з 20.05.2005 року невідшкодована сума 2826892,00 грн. вважається бюджетною заборгованістю. Враховуючи, що перше відшкодування було здійснено 30.06.2005 року, колегія суддів вважає, що нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості в даному випадку передбачено за період з 20.05.2005 року по 31.05.2005 року, тобто за 12 днів, що складає 10037,40 грн. (2826892,00х9%х120%х12/365).

Що стосується нарахування процентів по невідшкодним сумам бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року, то колегія суддів вважає, що оскільки право на бюджетне відшкодування у позивача по цим деклараціям виникло після 01.06.2005 року, відповідно нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості не передбачається.

Отже, загальна сума процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий, березень складає 51038,17 грн.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не взяв до уваги, що пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»№ 2505-ІV від 25.03.2005 року», яка набрала чинності з 01.06.2005 року не передбачено нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Рамбурс»(м. Київ, проспект Перемоги, 20, кв. 34, п/р 26005003041600 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, код ЄДРПОУ 22936378) 51038 (п'ятдесят одна тисяча тридцять вісім) гривень 17 коп. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий, квітень 2005 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 25.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Собків Я.М.