Ухвала суду № 24669421, 15.06.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/2263/2012 Справа № 2018/1969/2012 Головуючий 1 інстанції - Божко В.В.Категорія: інші справи Доповідач -Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,при секретарі-Москаленко Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою

Головного управління юстиції у Харківській області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 квітня 2012 року по цивільній справі за клопотанням Головного управління юстиції у Харківській області в інтересах заявника ОСОБА_1 про визання та надання дозволу на виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_1, визначення місцем проживання дитини АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за адресою АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року Головне управління юстиції у Харківській області в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулося до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_1, визначення місцем проживання дитини АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання зазначило, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_1 (стягувач) та ОСОБА_3 (боржник) народився син ОСОБА_2. Влітку 2010 року ОСОБА_3 привезла їх спільного сина на літні канікули до України, але згодом відмовилася повертати дитину до Швейцарії. На теперішній час малолітній ОСОБА_2 перебуває на території України разом з бабусею по материнській лінії за адресою АДРЕСА_2. Вирішити питання про визначення місця проживання дитини та досягти згоди щодо питань виховання дитини стягувачу з боржником не вдалося. Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року серед іншого вирішено дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово передати під опіку ОСОБА_1; зобов'язано ОСОБА_3 передати дитину стягувачу для здійснення опіки, а також заборонено їй виїжджати з дитиною з території Швейцарії. Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 21 квітня 2011 року місцем проживання дитини визначено м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація) та зобов'язано ОСОБА_3 негайно повернути дитину за адресою: АДРЕСА_1. До Міністерства юстиції України як до Центрального органу для виконання функцій, визначених Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, надійшла заява громадянина Франції ОСОБА_1 про визнання на території України постанов швейцарського суду про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація), а також зобов'язання ОСОБА_3 передати дитину стягувачу для здійснення опіки, у зв'язку з чим Головне управління юстиції у Харківській області звернулося до суду.

В судовому засіданні першої інстанції представник Головного управління юстиції у Харківській області Жупанова О.О. клопотання підтримала у повному обсязі, просила визнання та надання дозволу на виконання на території України постанови суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_1, визначення місцем проживання дитини АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за адресою АДРЕСА_1.

У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, про дату ,час та місце розгляду клопотання була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 квітня 2012 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління юстиції у Харківській області в інтересах ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_1, визначення місцем проживання дитини АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Головне управління юстиції у Харківській області просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 квітня 2012 року та постановити нову ухвалу, якою визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції невірно застосував п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України, оскільки в якості доказів належного повідомлення ОСОБА_3 про слухання справи у суді м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) надавалось підтвердження про вручення документів ОСОБА_3, що міститься у листі суду м. Бругг від 29 серпня 2011 року, із якого вбачається, що ОСОБА_3 надсилалася повістка на адресу її місця роботи, а також залишалося повідомлення на мобільний автовідповідач, що згідно процесуального законодавства Швейцарської Конфедерації є належним повідомленням сторони про розгляд справи. При відмові у задоволені клопотання судом першої інстанції порушені вимоги п. 2 ст. 23 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено наступне.

Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року вирішено наступне: сторони отримують право на роздільне проживання; дитина ОСОБА_2, народжена ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово передається під опіку заявника; відповідач зобов'язаний передати ОСОБА_2 заявнику для здійснення опіки не пізніше 10 квітня 2011 року; відповідачу надається тимчасове право кожні другі вихідні з 18.00 п'ятниці до 19.00 неділі навідувати або забирати до себе дитину ОСОБА_2; відповідачу забороняється виїжджати з Швейцарії з дитиною ОСОБА_2; на час роздільного проживання квартира подружжя на АДРЕСА_1 передається для тимчасового користування заявнику; відповідач зобов'язана залишити квартиру подружжя на АДРЕСА_1 до 1 травня 2011 року; відповідач зобов'язана передати заявнику усі ключі від квартири до 1 травня 2011 року (а.с.7-8).

Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 21 квітня 2011 року місцем проживання дитини визначено м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація) та зобов'язано ОСОБА_3 негайно повернути дитину за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-20).

Згідно довідки про реєстрацію особи громадянином України № 03 від 24 січня 2011 року. Виданої Посольством України в Швейцарській конфедерації вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за реєстровий громадянином України.

З закордонного паспорту НОМЕР_1 вбачється, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3.

Згідно листа Президії суду міста Бругг від 29 серпня 2011 року вбачається, що Постанову від 07 квітня 2011 року було надіслано ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1 (помешкання подружжя).

З заяви на адресу Посольства України в Швейцарській конфедерації вбачається, що з 29 березня 2011 року ОСОБА_3 не проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_3 № 12592 від 10.05.2011 року вбачається, що з 16 квітня 2011 року по 10 травня 2011 року ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Харківській міській клінічній лікарні швидкої невідкладної допомоги ім. проф. Мещанінова О.І.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 у судових засіданнях суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) 07.04.2011 року та 21.04.2011 року не приймала участі в процесі внаслідок того, що їй або її уповноваженому не був вчасно і належно вручений виклик до суду.

Згідно довідки про реєстрацію особи громадянином України № 03 від 24 січня 2011 року, виданої Посольством України в Швейцарській конфедерації вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за реєстровий громадянином України.

З закордонного паспорту НОМЕР_1 вбачється, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Швейцарського суду на території України суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_3, стосовно якої ухвалені постанови суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_1, визначення місцем проживання дитини АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за адресою АДРЕСА_1 була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справ.

Судова колегія вважає, що даний висновок суду є правильними, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам та прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у клопотанні на підставі вимог ст. 396 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справ 07 квітня 2011 року та 21 квітня 2011 року належними та допустимими доказами не підтверджені, висновків суду не спростовують. Матеріали справи взагалі не містять відомості щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи на 7 квітня 2011 року. Посилання Головного управління юстиції в Харківській області, що відповідачка належним чином повідомлялась про розгляд справи на 21 квітня 2012 року, а саме направлення повістки оформленої в результаті постанови від 18 квітня 2011 року, яка була направлена на адресу роботодавця ОСОБА_3: Державний технічний університет в м. Цюріх (Швейцарська Конфедерація), судовою колегією не приймається до уваги. З матеріалів справи вбачається, що в період з 16 квітня 2011 року по 10 травня 2011 року ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Харківській міській клинічній больниці швідкої неотложної допомоги ім. проф. Мещанінова О.І. Тобто, вона фізично не мала змоги приймати участь у судовому засіданні.

Судова колегія приймає до уваги, що Головне управління юстиції у Харківській області звернулось з клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Швейцарського суду на території України про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 має малолітнього сина ОСОБА_2, тобто заявник звернувся до суду з клопотання стосовно малолітньої дитини, яка у ОСОБА_3 відсутня.

Перевірив законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвала судом постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1.ч.2.ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п.4.ч.1.ст. 314, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -