Рішення № 24642014, 26.03.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-5969/11

(2/401/1587/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коньковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 29.09.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»уклали договір факторингу №2, за яким (п. 1.1. договору факторингу) фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або настане в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобовязання, проценти, нараховані банком за користування кредитом, комісії та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Згідно договору Факторингу та виписки із Реєстру Боржників від 20.09.2009 р. банк передав позивачу право вимоги до ОСОБА_3, яке виникло у банка на підставі вищезазначеного.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, 09.07.2008 року ЗАТ «Хоум ОСОБА_1»та відповідач уклали кредитний договір, за яким відповідач отримав від позивача кредит в сумі 15 149,98 грн.

Позивач посилається на те, що відповідачем були порушені передбачені кредитним договором строки виконання зобовязань за договором, тому, посилаючись на приписи ст.ст. 526 509, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, позивач й заявив вимогу у позові про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, розмір якої станом на 12.10.2011 р. становить 18 543,73 грн., з яких залишок заборгованості за кредитом станом на 29.06.2011 р. 13 355,69 грн., сума несплачених відсотків за користування кредитом станом на 29.06.2011 р. 1 305,15 грн., комісія за прострочену заборгованість станом на 29.06.2011 р. 3 882,89 грн., 6 685,23 грн., за процентами 4 661,52 грн. Таким чином, сума заборгованості станом на 12.10.2011 р. становить 18 543,73 грн.

У судове засідання позивач не зявився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений, повторно не зявився, причини неявки суду не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

29.09.2009 р. між Закрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»бук укладений договір факторингу №2, за яким (п. 1.1. договору факторингу) фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або настане в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобовязання, проценти, нараховані банком за користування кредитом, комісії та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Згідно договору Факторингу та виписки із Реєстру Боржників від 20.09.2009 р. банк передав позивачу право вимоги до ОСОБА_3, яке виникло у банка на підставі вищезазначеного.

Як було встановлено судом за розгляду справи, 09.07.2008 року ЗАТ «Хоум ОСОБА_1»та відповідач уклали кредитний договір, за яким відповідач отримав від позивача кредит в сумі 15 149,98 грн., утім, відповідач порушив передбачені кредитним договором зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 12.10.2011 р. становить 18 543,73 грн., з яких залишок заборгованості за кредитом станом на 29.06.2011 р. 13 355,69 грн., сума несплачених відсотків за користування кредитом станом на 29.06.2011 р. 1 305,15 грн., комісія за прострочену заборгованість станом на 29.06.2011 р. 3 882,89 грн., 6 685,23 грн., за процентами 4 661,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та приписів законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсними і неоспореними, є актом волевиявлення сторін, що підтверджують їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 185,44 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 209, 212, 214-215, 218, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (ідентифікаційний код юридичної особи 34045919) заборгованість за кредитним договором від 09.07.2008 р. в розмірі 18 543 грн. 73 коп.

Стягнути ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (ідентифікаційний код юридичної особи 34045919) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 185,44 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя