Рішення № 24629397, 07.06.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. Справа № 5024/308/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Джафаровій М.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до відповідача-1: Військової частини А-1836, м. Херсон,

відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, с. Чкалове, м. Херсон,

про стягнення 21 964 грн. 06 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність № 07/2065-12 від 03.01.2012 р., ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 07/2075-12 від 03.01.2012 р.

від відповідача-1 - ОСОБА_3 - юрисконсульт, довіреність № 7 від 04.01.2012 р.

від відповідача-2 - ОСОБА_4- юрисконсульт, довіреність № 1, від 06.01.2012 р.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ та у зв'язку з хворобою судді Ємленінової З.І., справу передано на розгляду судді Гридасову Ю.В.

Позивач у позовній заяві просить стягнути солідарно з відповідачів 9076грн.35 коп. боргу по понад договірному споживанню електроенергії у травні 2011 p., 4104грн.06коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1736грн.14коп. з урахуванням 3-х відсотків річних, 7047грн.51коп. пені, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії від 01.07.1997 року № 461 та договору поруки № 461/2 від 05.02.2008 р. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення п.п.1.2, п.4.1., 4.4., 6.1, 6.11, пп.11, 8 п.8.1., пп..2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 16, 526, 530, 546, 549, 553, 554, 612, 625 ЦК України, ст.. 20, 173, 193,230 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в ході судового засідання проти позовних вимог заперечував, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на обов'язок відповідача-2 по оплаті сум позовних вимог, та своєчасність передання відповідачем-1 рахунків на оплату електроенергії на адресу відповідача-2. Крім того, відповідач-1 посилається на невірний розрахунок позивачем сум інфляційних, 3% річних та пені.

Представником відповідача-1 подано письмове клопотання про допущення здійснення інших захищених видатків відповідача-1, у тому числі на виплату грошового забезпечення і заробітну плату під час виконання рішення по справі та стягнення з відповідача-1 на користь позивача боргу. зазначене клопотання відповідача-1 залишене судом без задоволення через відсутність посилання на норми Господарського-процесуального кодексу України.

Представник відповідача-2 в ході судового засідання проти позовних вимог заперечував, відповідно до письмових заперечень, посилаючись на відсутність вини відповідачів в порушенні порядку та строків визначення та використання договірних та понад договірних обсягів споживання електроенергії, а також на те, що відповідач-2 не є стороною договору № 461, що на думку відповідача-2, позбавляє позивача права на стягнення з КЕВ м. Херсона штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних. Також, відповідач-2 посилається на несвоєчасність надання рахунків на оплату електричної енергії з боку відповідача-1 та позивача, невірний розрахунок позивачем сум інфляційних, 3% річних, пені.

Відповідачем-2 подано письмове клопотання про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафної плати по понад договірному споживанню електроенергії у травні 2011 p.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.05.12 р. до 07.06.12 р.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

01.07.1997 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", в особі Херсонським міських електричних мереж та Військовою частиною А-1836 (надалі за текстом - Відповідач-1) було укладено договір № 461 про постачання електричної енергії, в редакції Додаткової угоди від 05.02.10 р., (надалі за текстом - Договір) на об'єкт військова частина А-1836, що знаходиться за адресою м. Херсон вул. Пестеля, 1.

Згідно п.1 Договору про постачання електроенергії № 461 від 01.07.97 р. позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії відповідачу-1, а останній зобов'язався оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Тобто по договору про постачання електроенергії грошовим зобов'язанням Відповідача-1 є сплата виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію та здійснення інших платежів відповідно до виставлених рахунків.

При виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕЕ N 28 від 31.07.96, Зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (надалі за текстом - ПКЕЕ).

Відповідач-1 згідно п. 1. додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників", зобов'язався до 10 числа кожного місяця знімати показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у додатку № 5 до Договору) та, згідно абз. 1 п. 2 додатку № 2 до Договору, оформляти акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надавати до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Відповідно до вимог п. 6.11. ПКЕЕ, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку № 2 до договору № 461 від 01.07.1997 року, відповідно до п. 3 якого, рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів від дня їх отримання відповідачем.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 461 від 01.07.1997 року, позивач здійснював поставку електроенергії (реактивну та активну), а відповідач-1 здійснював її споживання в період з грудня 2010 року по лютий 2012 року.

Про обсяги споживання електроенергії відповідач-1 звітував позивачу за кожний розрахунковий період з грудня 2010 р. по лютий 2012 р. шляхом оформлення відповідних актів спожитої електроенергії згідно показників засобів обліку електроенергії.

На підставі зазначених актів спожитої електроенергії відповідач-1 отримував для сплати відповідні рахунки № 461 у період з грудня 2010 року по лютий 2012 рік за спожиту активну та реактивну електроенергію, докази їх отримання містяться на самих рахунках.

Згідно ч. І п. 8.1. Правил користування електроенергії постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Частина 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Між позивачем, Військовою частиною А-1836 (Відповідач-1) та Квартирно -експлуатаційним відділом м. Херсона (Поручитель, надалі за текстом - Відповідач-2) укладено договір поруки № 461/2 від 05.02.2008 р. відповідно до якого, поручитель, тобто Відповідач-2, зобов'язався відповідати перед Кредитором (Позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії №461 від 01.07.97 р.

Як свідчить відомість виставлених рахунків відповідачу-1 та відомість прийнятих платежів, відповідач-1 та Відповідач-2 систематично прострочували сплату виставлених рахунків, що є порушенням умов договорів та чим було порушено право позивача на вчасне отримання коштів за спожиту активну та реактивну електроенергію, а саме:

рахунок № 461 від 12.01.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергї сплачений з простроченням в 34 дні;

рахунок № 461 від 10.02.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергії сплачений з прострочення в 27 днів;

рахунок № 461 від 10.03.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергії сплачений з простроченням в 30 днів ;

рахунок № 461 від 11.04.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергії сплачений з простроченням термінів в 29 днів;

рахунок № 461 від 12.05.11 р. на сплату реактивній електроенергії сплачений з простроченням в 30 днів;

рахунок № 461 від 10.06.11 р. на сплату реактивній електроенергії сплачений з простроченням в 31 день , а понад договірна величина станом на сьогоднішній день не сплачена

рахунок № 461 від 10.11.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергії з простроченням в 34 дні;

рахунок № 461 від 12.12.11 р. на сплату активної та реактивної електроенергії з простроченням в 33 дні;

рахунок № 461 від 10.01.12 р. на сплату активної та реактивної електроенергії з простроченням в 25 днів;

рахунок № 461 від 09.02.12 р. на сплату активної та реактивної електроенергії з простроченням в 29 днів (на час подання позову рахунок не сплачений, перераховано кошти лише 16.03.12 p.).

Крім того, споживачем електроенергії, тобто відповідачем-1, крім порушення строків оплати рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію, в травні 2011 р. порушені і договірні обсяги споживання електроенергії.

Відповідно до приписів п. 4.1. ПКЕЕ, постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 15 листопада (п.4.2.ПКЕЕ та п.5.1. Договору). Цими ж пунктами ПКЕЕ та умовами договору передбачено і те, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідачем-1 05.02.10 р. підписано додаток № 1 до договору № 461 про обсяги постачання електроенергії на 2010 р. На 2011 рік Відповідач-1 не доводив позивачу розмір очікуваного споживання електроенергії на 2011 рік, тому обсяги очікуваного споживання електроенергії у 2010 рік пролонговано на 2011 рік.

Відповідач-1, згідно п. 1. додатку № 2 до договору № 461 від 01.07.97 р., оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та надає його позивачу, на підставі чого отримує рахунки на сплату вартості даної спожитої електроенергії.

На підставі наданого відповідачем акту спожитої електроенергії за травень 2011 р було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у вказаному розрахунковому періоді склав 64479 кВт*год. (з яких 56919 кВт*год на господарські потреби військової частини та 7560 кВт*год на потребі населеного пункту, що заживлений від мереж відповідача-1), про що між сторонами узгоджено акт приймання - передачі активної електроенергії № 461 від 12.05.11 р. та про що відповідачу виставлено рахунок № 461 від 12.05.11 р. на суму 59018,89 грн. з ПДВ (за активну електроенергію), який отримано в день виставлення рахунку, про що свідчить підпис представника споживача на вказаному рахунку.

Проте згідно (додатку № 1 від 05.02.10 р. до Договору споживач повинен був спожити у травні 2011 р. не більше 45900 кВт*год (на свої господарській потреби), тобто відповідачем допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 11019 кВт*год.

Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії у травні 2011 р. позивач повідомив відповідача, про що свідчить отриманий останнім рахунок № 461 від 12.05.11 р.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" зазначено, що у випадку споживання електроенергі понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

П. 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач (Відповідач-1) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (Позивач) із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії у травні 2011 p., своїм право передбаченим п. 4.4. ПКЕЕ не скористався, тому позивач здійснив нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за травень 2011 р. про що відповідачу виставлений рахунок № 461 від 10.06.11 р. на суму 14172,06 грн. (18579 кВт*год X 0,0,7628 грн. середній середній тариф травня 2011 р.) без ПДВ, який отриманий представником відповідача 10.06.11 р., про що свідчить підпис представника відповідача на рахунку.

Однак, у жовтні 2011 року позивачем було виявлено технічну помилку у розрахунку двократної вартості спожитої понад договірну величину споживання електроенергії у травні 2011 року, в зв'язку з чим на засіданні комісії позивача 10.10.11 року (що оформлено протоколом № 39 від 10.10.11 р.) було прийнято рішення щодо здійснення перерахунку вказаної вище двократної вартості спожитої електроенергії у травні 2011 p., а саме суму штрафної санкції було зменшено на суму 5095,71 грн., тобто після здійснення перерахунку (після виправлення посилки) двократна вартість спожитої електроенергії понад договірну величину у травні 2011 р. вже становила 9076,35 грн. (5691 9 кВт*год спожиті тільки на господарські потреби відповідача-1 х 0,8237 грн. без ПДВ, тариф травня 2011 р. для господарських потреби споживача).

З рахунку № 461 від 10.11.11 року в графі залишок боргу на 01.11.11 рік вбачається, що нараховану суму по понад договірній величині 14172,08 грн. зменшено до 9076,35 грн., в графі «сума до сплати»також зазначено, що відповідачу-1 необхідно сплати 9076,35 грн.

Відповідно до умов договорів вказані вище рахунок № 461 від 10.11.11 р. повинен був бути сплачений на протязі 5 операційних днів з моменту його отримання (передбачено п. 3 додатку № 2 договору № 461 від 01.07.1997 р. та п. 3 договору поруки № 461/2 від 05.02.08 p.).

Однак, ні Відповідачем-1 ні Відповідачем-2 рахунок № 461 від 10.11.11 р. сплачений частково, а саме активна та реактивна електроенергія сплачена, а сума нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину сума якої становить 9076,35 грн. залишається не сплаченою, що спричинило виникнення заборгованості по понад договірному рівню споживання електроенергії на суму 9076,35 грн., про що свідчить детальний розрахунок заборгованості по договору № 461 та розрахунок понад договірної величини з перерахунком.

Пп.. 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. А відповідно до пп.,1 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричної енергії та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Згідно із п. 2 Договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть відповідальність відповідно до ст.554 ЦК України перед Кредитором.

Зобов'язання поручителя вважаються виконаними після документального підтвердження зарахування банківських коштів на відповідні рахунки кредитора, після чого поручитель набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника (п.5 Договору поруки).

Із змісту Договору поруки випливає, що крім обов'язку Поручителя по сплаті активної і реактиви електроенергії на нього також покладені і інші обов'язки, тобто відповідальність у обсязі, якій дорівнює відповідальності Боржника, встановленої договором № 461 від 01.07.1997 року про постачання електричної енергії.

Положення Договору поруки не суперечать пункту положення договору 461 від 01.07.1997 року і кореспондуються із положеннями ст. 554 ЦК України, згідно якої Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основної боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 4.2.1 Договору про постачання електричної енергії № 461 від 01.07.1997 року, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком "порядок розрахунків", споживач (відповідач-1) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Умовами п. 5 додатку № 2 до Договору передбачено, що сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені, нарахованої на суму основного боргу за за спожиту активну та реактивну електроенергію, становить 7047грн.51коп.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу за за спожиту активну та реактивну електроенергію, становить відповідно 4104грн.06коп. та 1736грн.14коп.

Перевіряючи розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, судом встановлено, що відповідно до п. 3 Додатку № 2 до Договору № 461 від 01.07.97 р. рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних (робочих) днів від дня їх отримання відповідачем-1. За розрахунком позивача (а. с. 14, том справи 2), датою виконання грошового зобов'язання зазначений 8-й календарний день після отримання відповідного рахунку відповідачем-1, що не протирічить зазначеним умовам Договору № 461 від 01.07.97 р.

Відповідно до ст.554 ЦКУ та положень договору поруки № 461/2 від 05.02.2008 року, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів проти позовних вимог не приймаються судом до уваги.

Відповідач-2, в обґрунтування заперечень на позовну заяву, також посилається на те, що обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Херсонського гарнізону на нього покладено, але в межах бюджетних асигнувань на підставі кошторису. Дане твердження є необґрунтованим, оскільки в договорі поруки не зазначено в яких межах Відповідач-2 здійснює розрахунки з постачальником електроенергії, а навпаки вказано, що Відповідач-2 здійснює оплату всіх виставлених рахунків передбачених договором про постачання електроенергії № 461 від 01.07.97 p. Крім того, на час укладення договору поруки відповідач-2 знав про те, що оплата комунальних послуг військових частин здійснюється на підставі затвердженого кошторису; а наявність кошторису на який посилається Відповідач-2 не впливає на виконання грошових зобов'язань згідно договору поруки № 461/2.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

Залишається без задоволення судом і клопотання відповідача-2 про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафної плати по понад договірному споживанню електроенергії у травні 2011 p. Оскільки остання не може бути зменшена судом в порядку, передбаченому ст.. 83 ГПК України, так як є спеціальним видом відповідальності, що передбачена ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач-2 посилається на відсутність вини, що є підставою для відмови в задоволенні даної частини позовних вимог, однак не є свідченням винятковості даного випадку, як це передбачено п. 3 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Військової частини А-1836 (ідентифікаційний код - 07738045, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 1) та Квартирно - експлуатаційного відділу міста Херсона (ідентифікаційний код - 08294952, адреса - 73008, місто Херсон, село Чкалове, 37, а/с 158) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код -05396638, адреса -73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 5): на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021 МФО 352457 код ЗКПО 05396638 р/р 26036300020852 - 9076 грн. 35 коп. (дев'ять тисяч сімдесят шість гривні 35 копійок) боргу по понад договірному споживанню електроенергії у травні 2011 p.; на поточний рахунок № 26007 010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 0539663- 4104 грн. 06 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1736 грн. 14 коп. з урахуванням 3-х відсотків річних, 7047 грн. 51 коп. пені, 1609 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Дата оформлення та підписання рішення відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України "12" червня 2012 р.

Суддя Ю.В. Гридасов